- •1.Виникнення деонтології як науки
- •2.Функції юридичної практики
- •3.Дисциплінарна відповідальність адвокатів
- •4. Поняття та ознаки юридичної деонтології
- •5. Метод здійснення юридичної діяльності
- •6. Кваліфікаційні вимоги до суддів
- •7. Предмет та завдання юридичної деонтології
- •8. Типи вищих навчальних закладів, які готують юристів: загальна характеристика
- •9. Професійно-особисті якості юриста
- •10. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •11. Обов'язки та права суб'єктів юридичної практичної діяльності
- •12. Психологічна культура юриста
- •13. Юридична наука та її місце в системі суспільних наук
- •14. Функції юридичної практики
- •15. Інтелектуальна культура юриста
- •16.Формування юриста як професіонала
- •17. Методи здійснення юридичної діяльності
- •18. Кваліфікаційні вимоги до адвокатів
- •19. Предмет та об’єкт юридичної деонтології
- •20. Структура та види юридичної практики
- •21. Кваліфікаційні вимоги до юрисконсульту
- •22. Система юридичної діяльності: загальна характеристика
- •23. Сутність правотворчої функції юридичної практики
- •24. Вимоги, що пред’являються до кадрів органів прокуратури
- •25. Місце і соціальне призначення юриста в суспільстві та державі
- •26. Типи вищих навчальних закладів, які готують юристів: загальна характеристика
- •27. Кваліфікаційні вимоги до державних виконавців
- •28. Юридична діяльність як соціальної діяльності, її зміст та види
- •29. Форми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах: загальна характеристика
- •30. Вимоги до працівників відділів реєстрації актів громадянського стану
- •31. Завдання юридичної деонтології як навчальної дисципліни
- •32. Правове регулювання статусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка
- •33. Дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури
- •34. Сутність правоконкретизуючої функції юридичної практики
- •35. Права та обов’язки осіб, які здобувають професію юриста у вищих навчальних закладах
- •36. Дисциплінарна відповідальність суддіВ
- •37. Сутність право стабілізуючої функції юридичної практики.
- •38. Рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти
- •40. Юридична наука та її місце в системі суспільних наук
- •41. Форми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •42.Компетентність як показник професійної майстерності юриста. Структура компетентності
- •43. Класифікація юридичних наук та місце в ній юридичної деонтології
- •44. Основні ознаки юридичної практичної діяльності
- •45. Психологічна культура юриста
- •46. Професія, спеціальність та кваліфікація юриста
- •47. Система та структура юридичної освіти в Україні
- •48 Естетична культура юриста
- •49. Сутність оптимізуючої функції юридичної практики
- •50. Види юридичної діяльності
- •51. Причини професійної деформації працівників юридичної сфери
- •52. Юридична деонтологія як наука, її предмет, завдання та методи
- •53. Система вищої юридичної освіти в Україні
- •54. Престиж юридичної професії в Україні та світі.
- •55. Сутність систематизаційно-спрямовуючої функції юридичної практики
- •56. Учасники навчально-виховного процесу
- •57. Міжнародні стандарти професійної діяльності юриста
- •58. Становлення та розвиток юридичної деонтології.
- •59. Принципи та функції юридичної практичної діяльності.
- •60. Кваліфікаційні вимоги до адвоката
- •61. Соціальне значення юридичних деонтологічних знань
- •62. Форми юридичної діяльності
- •63.Професіограма судді
- •64. Поняття юридичної деонтології та її принципи
- •65. Засоби юридичної діяльності
- •66. Професіограма адвоката
- •67. Система юридичної діяльності
- •68. Фактори формування професійної свідомості юриста
- •69. Професіограма юрисконсульта
- •70. Предмет юридичної деонтології
- •71. Соціальні конфлікти та їх прояв у сфері юридичної діяльності
- •72. Професіограма прокурора
- •73. Принципи та функції юридичної практичної діяльності.
- •74. Структура вищого закладу юридичної освіти
- •75. Професіограма нотаріуса
30. Вимоги до працівників відділів реєстрації актів громадянського стану
Стаття 1. Акти громадянського стану
Акти громадянського стану - це засвідчені державою факти народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, переміни прізвища, імені, по батькові. Вони є юридичними фактами, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення відповідних прав та обов'язків.
Акти громадянського стану підлягають обов'язковій реєстрації в органах реєстрації актів громадянського стану.
Стаття 10. Вимоги до працівників відділів реєстрації актів громадянського стану
Керівником та спеціалістом відділу реєстрації актів громадянського стану може бути призначений громадянин України, який має вищу юридичну освіту і рекомендований кваліфікаційною комісією для роботи у відділах реєстрації актів громадянського стану.
31. Завдання юридичної деонтології як навчальної дисципліни
Розвиток юридичної науки, удосконалення юридичної практики вносить суттєві поправки і зміни в юридичну деонтологію, бо вона не є набір формальних умовностей, а вираження суспільної необхідності. Вона покликана розкривати причини появи та існування тих чи інших моральних правил в юридичній професії. У цьому відношенні можливості юридичної деонтології як науковоє теорії моральності юриста і його професійного обов'язку вісьма вагомі:
Нормативність юридичної діяльності не суб'єктивує, не відривається від соціальних чинників;
Її вимоги орієнтують професійна свідомість насопрічастность до долі іншої людини, на боротьбу з протиправними діяннями, за встановлення законності і правопорядку в суспільстві.
Юрист проводить профілактичну роботу вобществе, "лікує" його, викорінює пороки, допомагає людині у вирішенні жізненнихвопросов, надаючи йому правові послуги.
Мета юридичної деонтології - дати будущемуюрісту своєчасні уявлення про реальний зміст обраної професії іосновние установки на якісне вивчення юридичних дисциплін.
Завдання юридичної деонтології - не толькораскрить значення професійного обов'язку юриста, відповідальності в юрідіческойдеятельності, визначити систему правил і вимог до юристів в їх відносинах з клієнтами, але і виявити, за яких умов (соціальних, політичних та ін) вони здійсненні.
Юридична деонтологія як подлінногуманістіческая наука роз'яснює значення тих чи інших дій, вчинків, мотивів, характерних якостей юридичних працівників, сприяє формірованіюнеобходімих для даної професії моральних рис, запобігає їх деформаціюв результаті тривалого виконання специфічних професійних функцій.
Основні завдання юридичної деонтології:
Ізученіе норм поведінки юристів - посадових осіб, спрямованих на максимальне підвищення ефективності їх профессиональнойдеятельности;
устраненіе несприятливих факторів, конфліктних сітуаційв юридичної діяльності;
запобігання формального додатка знань при оказанііпрофессіонально-правових послуг; гуманізація юридичної діяльності;
Визначення напрямів стимулювання і актівізацііосознанія моральних і професійно-значущих відносин;
виявленіе основних етапів морально-психологічного та професійно-правовогоосмисленія;
раскритіе значення і ролі раніше вироблених нормпрофессіональной діяльності юриста;
повишеніе престижу юридичної професії;
стімулірованіе зростання правової культури суспільства.
Юридична деонтологія (наука і учебнаядісціпліна) є система, і як всяка система, має свою структуру, т.е.состоіт з елементів - логічного складу системи. Термін "система" - давньогрецького походження і означає порядок, обумовлений планомірним, правильним розміщенням частин цілого.
Дослідження системи будь предметанеобходімо починати з попереднього вирішення питання про його структурнихелементах і критеріях побудови системи. Під структурою системи понімаетсяедінство елементного складу системи і взаємодія складових ееелементов. Структура - це спосіб зв'язку елементів у системі, які забезпечують еенаправленное функціонування та усталеність (стабільність).
Структура юридичної деонтології-сукупність достоїнств - сторін прояву якостей юриста:
Як особистості (психологічна культура),
Як учасника політичного життя (політіческаякультура),
Як професіонала-фахівця (професійно-правоваякультура),
Як носія моральних переконань, принципів (етіческаякультура),
Як володаря певних естетичних смаків (естетична культура).
Саме така структура покладена в основаніекурса юридичної деонтології як навчальної дисципліни. Для об'едіненіяструктурних елементів в єдине ціле, єдину систему необхідно, щоб оніімелі одну мету своєї діяльності, яка полягає в досягненні вищої ступеніупорядоченності, організованості, узгодженості її елементів. Ця мета-формування професіоналізму юриста, кодексу його профессиональнойдеятельности.
Специфіка професійної юрідіческойдеятельності - це ступінь вираженості особливостей соціальних норм ітребованій до професійного вигляду юриста, особливий характер реалізації імнравственних, політичних, психологічних норм, який визначається умовами еготрудовой діяльності та особливостями правових відносин. Тому внутрікаждого із структурних елементів юридичної деонтології містяться її загальна, нормативна та спеціальна частини (Див. про загальну, нормативної та спеціальнойдеонтологіі в § 1 етойглави).