37. Філософсько-етичні погляди Інокентія Гізеля.

(1600-1683)Твори: "Метафізичний трактат" , "Праця з загальної філософії", "Мир з богом чоловіку". Просвітник, церковний діяч, історик, філософ. Нар у Прусїї. П. Могила на власні кошти послав навчатися його за кордон. Професор ф-фії, а потім ректором КМА.Проблема Бога. Стояв на деїстичних позиціях, близьких до ренесансних. Рівноправність матеріального та ідеального моментів у визначенні природи. Бог не має фіз першооснов, нематеріальний, безкінечний, є вільною причиною, досконалий, але пізнається природним розумом. Бог створив матерію і рух->виник тілесні субстанції. Різні за зовн виглядом і формою речі мають в своїй основі матерію, яка єдина для всіх. Багатоманітність речей – неоднаковий кількісний розподіл мат. по її формах. К-сть її завжди одна й та сама. Вона не народжується і не знищується, а тільки переходить з одного тіла в інше. Рух- зміни, що здійснюються в природі (просторове переміщення, кількісні і якісні зміни), наголошуючи, що там, де немає протилежностей, не існує руху, а відповідно виникнення і знищення. Знайомив студентів із вченням Коперника, слідом за яким вважав, що сонце є нерухомим центром всесвіту. Простір є невід'ємним від речей та середовища, абсолютно позбавленим порожнечі. "Філософія — пізнання речей через причини". Філософія поділяється на діалектику, логіку, фізику та метафізику .Різні визначення терміна "метафізика»: "Знання про надприродне, бо займається справами вищого порядку, ніж природні або фіз тіла"; "філософія в абсолютному значенні "; "божественна теологія, тому що вона говорить про Бога та Божі справи"; "божественна та чільна серед інших наук, тому що вона перевершує інші науки важливістю та стверджує всі принципи інших наук", "мудрість, тому що вона з'ясовує перші причини речей, найвищі і найскладніші речі, певним чином, універсальні сутності". Сутнє має властивості : істинність та добро. Істинність- узгодженість речі та розуму( буває метафізична та логічна). М. є узгодженістю речі з розумом, а Л. — узгодженістю пізнання з самою річчю. При розгляді теорії пізнання розмежував теологію і філософію, доводив, що фі-ія має орієнтуватися на пізнання природи такою, якою вона є об'єктивно. Пізнання починається з чуттєвого досвіду, що виникає в результаті дії предметів зовн світу на органи відчуттів(перший етап пізнання, вищим з яких є розум, раціональна обробка).У творі "Мир з богом чоловіку": Проблема люд->ідеї громадянського гуманізму. Звеличення люд настільки, що їй приписується здатність судити про добро і зло, тлумачити на свій розсуд Божі заповіти. Закликав до активного громад життя. Активність людини, спрямована її вільною працею, є головним призначенням зем буття. Земний світ є царством зла, проте актив боротьба з ним є обов'язком люд, сенс життя якої полягає не у втечі від світу в ім'я споглядання божественної благодаті, а в боротьбі. Інтерес до справжнього знання незалежно від того, від кого воно походить. Поняття "спільного блага-> звинувачував світських та церковних владик , що вони обдурюють народ, видають з-ни не для загал добра, а для свого власного збагачення.Звеличує просту люд. Люди важкої праці повинні бути звільнені від посту, виправдовував тих, хто під страхом голодної смерті здійснив крадіжку, бо при крайній злиденності перестає існ право власності і все стає загальним. При захисті свого життя або ближнього вбивство не є гріхом. Не вважав він священними право власності, яке освячувала церква. Люд - не сліпе знаряддя Божого промислу, а творць свого щастя. Тільки совість може звеличувати людину, судити і розпоряджатися її і вчинками. Одним з перших серед вітчизняних мислителів Гізель поставив природне право як критерій люд поведінки вище від закону Божого, особливого значення надавав морал вихованню .Духівництво не повинно втручатися у світські справи.Коли правила моралі та звичаї суперечать розуму, то люд має слідувати за розумом. З позицій гуманізму виступав проти будь-якого насильства .Осуд царем поглядів Г.