Реакція Петербурга
Після надходження Доктрини до дворів європейських монархів, першим в 1824 році Канінг від імені Британії виступив з оголошенням, що агресія США перш за все стосується цьому заклику Росії.18 Були і інші провокації. Незважаючи на це прямим наслідком оголошення доктрини Монро стала переобробка указа 1821 року на компромісних умовах і ряд послідуючих договорів різного характеру. Американська делегація наполягала на переоформленні кордону по 55ій паралелі в той час як росіяни погодилися на 51шу. В результаті взаємовигідного погодження на 54,40 градус що залишало за Росією о.Принца Уельського. На наступні 10 років проголошувалась свобода плавання та рибальства в російських водам в цьому регіоні але заборонялось американцям продавати віскі, зброю і ряд інших обумовлених товарів в російських територіях.
Це викликало негодовання з боку Російсько-Американської компанії, лунали закиди, що «дозволивши американцям одну поблажку, вони будуть відчувати себе повністю вільно в цих водах» та що такі дії залишать російські державу без міцного джерела доходів. До 1832 року на США в цих водах приходилось 2\3 експорту таких товарів як пенька, парусина та інші необхідні в північних умовах товари.19
Взагалі ж доктрина Монро змусила Росію відступити від Америки, зменшити свої імперські плани щодо розширення територій за рахунок територій тихоокеанського узбережжя США і дали вагоме джерело надходження коштів для Штатів через торгівлю з Росією на півночі та за рахунок китобойства й рибальства в Баренцевому морі і в Тихому Океані.
Висновки
Доктрина Монро була важливим кроком американського суспільства 19 сторіччя для самоідентифікації та самостійності. В тогочасних умовах протистояння з метрополією та встановлення власного режиму на континенті, уряд США не міг дозволити іностранній інтервенції проникнути в Америку. Доктрина слугувало саме таким залогом безпеки США, який мав показати світові серйозність настроїв в Америці. З цншого боку доктрина Монро присекала територіальні загарбування і можливі втручання держав Старого Світу. Економічний розвиток, який потягло за собою проголошення доктрини Монро також винен саме тому президентові, котрий поділив сфери впливу Америки і Європи.
За своїм спрямування доктрина Монро стосовно Росії безумовно ховала під тонкою дипломатичною і лояльною обкладинкою агресію і поступки царського уряду були обумовленні вбачанням в Америці потенційного союзника в майбутньому. Адже партнер, який на важелі завжди може добре доповнити Росію під час протиріч із спільним стратегічним ворогом в Європі- Британською Імперією, Францією та в певному випадку в німецькі держави. Надходження в економіку Росії після надання свободи торгівля оговореним колом товарів для американців також збільшились. Іншою справою було зречення територіальних загарбань, які були неможливими після оголошення доволі суворої політики Штатів в цій сфері, та всеж Аляска і деякі факторії на американському узбережжі Тихого Океану залишалися за царською Росією.
Отже, я вважаю доктрину Монро виключно позитивним и перш за все необхідним кроком молодої американської держави. Кроки щодо царської політика виправданими і вигідними лише для сторони США та збитковими через територіальні зречення для Росії.