
- •Інститут проектного менеджменту сша Управління проектами (Керівництво з питань проектного менеджменту) Під редакцією доктора технічних наук, професора с.Д. Бушуєва
- •1.Вступ
- •1.1 Мета даного документа
- •1.2 Що таке проект?
- •1.2.1 Поняття «тимчасовий»
- •1.2.2 Унікальність продукту чи послуги
- •1.3 Що таке проектний менеджмент?
- •1.3.1 Основи проектного менеджменту
- •1.3.2 Галузі застосування знань з проектного менеджменту
- •1.4 Зв'язок з іншими управлінськими дисциплінами
- •1.5 Комплексні заходи
- •2. Середовище проектного менеджменту
- •2.1 Фази проекту та його життєвий цикл
- •2.1.1 Властивості фаз проекту
- •2.1.2 Властивості життєвого циклу проекту
- •2.1.3 Приклади життєвих циклів проектів
- •2.2 Зацікавлені сторони проекту
- •2.3 Вплив виконавчої організації
- •2.3.1 Організаційні системи
- •2.3.2 Організаційна культура і стиль
- •2.3.3 Організаційна структура
- •2.4 Загальні управлінські навички
- •2..4.1 Лідерство
- •2.4.2 Комунікація
- •2.4.3 Ведення переговорів
- •2.4.4 Вирішення проблем
- •2.4.5 Вплив організації
- •2.5 Соціоекономічний вплив
- •2.5.1 Стандарти й норми
- •2.5.2 Інтернаціоналізація
- •2.5.3 Вплив культурної сфери
- •3.Процеси управління проектами
- •3.1 Процеси в проектах
- •3.2 Групи процесів
- •3.3 Взаємодії між процесами
- •3.3.1 Процеси ініціалізації
- •3.3.2 Процеси планування
- •3.3.3 Процеси виконання
- •3.3.4 Процеси здійснення контролю
- •3.3.5 Процеси закриття
- •3.4 Настройка взаємодій між процесами
- •II.Галузі застосування знань з проектного менеджменту
- •4.Управління інтеграцією в проекті
- •4.1 Розробка плану проекту
- •4.1.1 Вхідні дані для розробки плану проекту
- •4.1.2 Методи та засоби для розробки плану проекту
- •4.1.3 Результати розробки плану проекту
- •4.2 Виконання плану проекту
- •4.2.1 Вхідні дані для виконання плану проекту
- •4.2.2 Методи та засоби для виконання плану проекту
- •4.2.3 Результати виконання плану проекту
- •4.3 Загальний контроль за змінами
- •4.3.1 Вхідні дані для загального контролю за змінами
- •4.3.2 Методи та засоби для загального контролю за змінами
- •4.3.3 Результати загального контролю за змінами
- •5.Управління змістом проекту
- •5.1.2 Методи та засоби для ініціалізації
- •5.1.3 Результати ініціалізації
- •5.2 Планування змісту
- •5.2.2 Методи та засоби для планування змісту
- •5.2.3 Результати планування змісту
- •5.3 Визначення змісту
- •5.3.1 Вхідні дані для визначення змісту
- •5.3.3 Результати визначення змісту
- •5.4 Перевірка змісту
- •5.4.1 Вхідні дані для перевірки змісту
- •5.4.2 Методи та засоби перевірки змісту
- •5.4.3 Результати перевірки змісту
- •5.5 Контроль за змінами змісту
- •5.5.1 Вхідні дані для контролю за змінами змісту
- •5.5.2 Методи та засоби контролю за змінами змісту
- •5.5.3 Результати контролю за змінами змісту
- •6.Управління часом у проекті
- •6.1 Визначення діяльності
- •6.1.1 Вхідні дані для визначення діяльності
- •6.1.2 Методи та засоби визначення діяльності
- •6.1.3 Результати з визначення діяльності
- •6.2 Задання послідовності робіт
- •6.2.2 Методи та засоби задання послідовності робіт
- •6.2.3 Результати задання послідовності робіт
- •6.3 Оцінка тривалості робіт
- •6.3.1 Вхідні дані для оцінки тривалості робіт
- •6.3.2 Методи та засоби оцінки тривалості робіт
- •6.3.3 Результати оцінки тривалості робіт
- •6.4 Розробка календарного плану
- •6.4.1 Вхідні дані для розробки календарного плану
- •6.4.2 Методи та засоби розробки календарного плану
- •6.4.3 Результати розробки календарного плану
- •6.5 Контроль дотримання календарного плану
- •6.5.1 Вхідні дані для контролю дотримання календарного плану
- •6.5.2 Методи та засоби для контролю дотримання календарного плану
- •6.5.3 Результати контролю дотримання календарного плану
- •7.Управління вартістю проекту
- •7.1 Планування ресурсів
- •7.1.1 Вхідні дані для планування ресурсів
- •7.1.2 Методи та засоби планування ресурсів
- •7.1.3 Результати з планування ресурсів
- •7.2 Оцінка вартості
- •7.2.1 Вхідні дані для оцінки вартості
- •7.2.2 Методи та засоби оцінки вартості
- •7.2.3 Результати з оцінки вартості
- •7.3 Визначення бюджету
- •7.3.1 Вхідні дані для визначення бюджету
- •7.3.2 Методи та засоби для визначення бюджету
- •7.3.3 Результати з визначення бюджету
- •7.4 Контроль вартості
- •7.4.1 Вхідні дані для контролю вартості
- •7.4.2 Методи та засоби контролю вартості
- •7.4.3 Результати контролю вартості
- •8.Управління якістю проекту
- •8.1 Планування якості
- •8.1.1 Вхідні дані для планування якості
- •8.1.2 Методи та засоби для планування якості
- •8.1.3 Результати планування якості
- •8.2 Забезпечення якості
- •8.2..1 Вхідні дані для забезпечення якості
- •8.2.2 Методи та засоби для забезпечення якості
- •8.2.3 Результати процесу забезпечення якості
- •8.3 Контроль якості
- •8.3.1 Вхідні дані для контролю якості
- •8.3.2 Методи та засоби для контролю якості
- •8.3.3 Результати контролю якості
- •9.Управління трудовими ресурсами проекту
- •9.1 Організаційне планування
- •9.1.1 Вхідні дані для організаційного планування
- •9.1.2 Методи та засоби організаційного планування
- •9.1.3 Результати організаційного планування
- •9.2 Комплектування штату
- •9.2.1 Вхідні дані для комплектування штату
- •9.2.2 Методи та засоби комплектування штату
- •9.2.3 Результати комплектування штату
- •9.3 Робота з командою
- •9.3.2 Методи та засоби роботи з командою
- •9.3.3. Результати роботи з командою
- •10.Управління інформаційним зв'язком у проекті
- •10.1 Планування інформаційного зв'язку
- •10.1.1 Вхідні дані для планування інформаційного зв'язку
- •10.1.2 Методи та засоби для планування інформаційного зв'язку
- •10.1.3 Результати планування інформаційного зв'язку
- •10.2 Поширення інформації
- •10.2.1 Вхідні дані для поширення інформації
- •10.2.2 Методи та засоби поширення інформації
- •10.2.3 Результати процесу поширення інформації
- •10.3 Звітування про виконання проекту
- •10.3.1 Вхідні дані для звітування про виконання проекту
- •10.3.2 Методи та засоби для звітування про виконання проекту
- •10.3.3 Результати звітування про виконання проекту
- •10.4 Адміністративне закриття проекту
- •10.4.2 Методи та засоби адміністративного закриття проекту
- •10.4.3 Результати адміністративного закриття
- •11.Управління ризиком у проекті
- •11.1 Ідентифікація ризику
- •11.1.1 Вхідні дані для ідентифікації ризику
- •11.1.2 Методи та засоби для ідентифікації ризику
- •11.1.3 Результати ідентифікації ризику
- •11.2 Кількісна оцінка ризику
- •11.2.1 Вхідні дані для кількісної оцінки ризику
- •11.2.2 Методи та засоби для кількісної оцінки ризику
- •11.2.3 Результати кількісної оцінки ризику
- •11.3 Розвинення реакції на ризик
- •11.4 Контроль за реакцією на ризик
- •11.4.1 Вхідні дані для контролю за реакцією на ризик
- •11.4.2 Методи та засоби для контролю за реакцією на ризик
- •11.4.3 Результати контролю за реакцією на ризик
- •12.Управління закупівлями в проекті
- •12.1 Планування закупівель
- •12.1.1 Вхідні дані для планування закупівель
- •12.1.2 Методи та засоби планування закупівель
- •12.1.3 Результати планування закупівель
- •12.2 Планування клопотань
- •12.2.1 Вхідні дані для планування клопотань
- •12.2.2 Методи та засоби для планування клопотань
- •12.3 Клопотання
- •12.3.1 Вхідні дані для процесу клопотання
- •12.3.2 Методи та засоби процесу клопотання
- •12.3.3 Результати по процесу клопотання
- •12.4 Вибір джерела
- •12.4.1 Вхідні дані для вибору джерела
- •12.4.2 Методи та засоби вибору джерела
- •12.4.3 Результати вибору джерела
- •12.5 Адміністрування контракту
- •12.5.1 Вхідні дані для адміністрування контракту
- •12.5.2 Методи та засоби адміністрування контракту
- •12.6.2 Методи та засоби закриття контракту
- •12.6.3 Результати закриття контракту
- •Глосарій та термінологічний покажчик
- •1. Включення і виключення
- •2.Основні абревіатури
- •3. Визначення
- •Посилання
12.1.3 Результати планування закупівель
.1 План управління Закупівлями. План управління закупівлями має розкривати, як управлятимуть рештою процесів закупівель (починаючи від планування клопотань до закриття контракту). Наприклад:
• Які типи контрактів використовуватимуться?
Чи потрібні як критерії незалежні оцінки, хто і коли їх готуватиме?
Якщо у виконавчої організації є відділ закупівлі, то які дії може вживати команда управління проектом у ньому?
• Якщо нормативні документи стосовно закупівлі необхідні, то де їх брати?
• Як управляти численними постачальниками?
• Як закупівля координуватиметься з іншими проектними аспектами, такими як планування і складання звітів про виконання?
План управління закупівлею може бути формальний і неформальний, дуже детальний і широко окреслений, але завжди заснований на потребах проекту. Він є додатковим елементом загального плану проекту (описаного в підрозділі 4.1).
.2 Описання роботи. Описання роботи (SOW) визначає процес закупівлі досить детально, щоб дати можливість продавцям вирішити, чи здатні вони забезпечити даний елемент. Термін «досить детально» може варіюватися залежно від сутності елемента, потреб покупця або передбачуваних контрактних форм.
Деякі прикладні сфери визнають різні типи SOW. Наприклад, у деяких державних установах термін «SOW» застосовують для елемента закупівлі, в якому чітко визначений товар або послуга; термін «опис вимог» (SOR) використовують для елемента закупівлі, що являє собою проблему, яку необхідно вирішити.
Описання робіт може бути переглянуте і поліпшене протягом процесу закупівель. Наприклад, передбачуваний продавець може запропонувати більш ефективний підхід або більш дешевий продукт порівняно з визначеними спочатку. Кожний окремий елемент закупівлі вимагає окремого описання робіт. Проте, численні товари чи послуги можуть бути згруповані в один елемент закупівлі з єдиним SOW.
Описання робіт має бути ясним, повним і чітким настільки, наскільки це можливо. Воно повинно включати описання необхідних додаткових послуг, таких як складання звітів про виконання або постпроектна оперативна підтримка для елемента, що закуповується. Для деяких прикладних сфер сформульовані визначення змісту та формальні вимоги відносно SOW.
12.2 Планування клопотань
Планування клопотань включає підготовку документів, необхідних для підтримки клопотань (процес підготовки клопотань описаний в підрозділі 12.3).
12.2.1 Вхідні дані для планування клопотань
. 1 План управління закупівлями. Див. пункт 12.1.3.1.
.2 Описання роботи. Див. пункт 12.1.3.2.
.3 Результати інших процесів планування. Результати інших процесів планування, що розглядалися як частина планування закупівлі (див. пункт 12.1.1.5), могли змінитися, тому вони мають бути переглянуті знов, але вже як частина клопотання. Особливо ретельно план клопотань повинен бути узгоджений з календарним планом проекту.
12.2.2 Методи та засоби для планування клопотань
.1 Стандартні форми. Стандартні форми можуть включати стандартні контракти, стандартні описання елементів закупівлі, стандартизовані версії всіх або частини необхідних документів по торгах (див. пункт
12.2.3.1). Організації, в яких здійснюється значна закупівля, повинні мати більшу частину цих документів.
.2 ВИСНОВОК експерта. Див. пункт 12.1.2.2.
L2.2.3 Результати планування клопотань
.1 Документи ПО закупівлі. Документи по закупівлі використовують для пропозицій-клопотань від передбачуваних продавців. Терміни "торг" і «котирування» звичайно використовують, коли джерело вибраного рішення керуватиметься вартістю (придбання комерційних елементів), тоді як термін «пропозиція» звичайно використовують, коли розглядувані невартісні чинники, такі як технічні навички або підходи, є переважаючими (придбання професійних послуг). Проте, ці терміни часто використовують як рівнозначні і тоді можна особливо не стежити за відмінністю у використанні їх.
Загальні назви для різних типів документів по закупівлі: «Запрошення для участі в торгах» (IFB), «Запит на пропозицію» (RFP), «Запит на котирування цін» (RFQ), «Запрошення на переговори», «Первинне сповіщення підрядчика».
Документи по закупівлі мають бути структуровані, щоб сприяти точним і повним відповідям від передбачуваних продавців. До їх складу обов'язково мають бути включені описання роботи, що стосуються справи, необхідні форми для відповіді і дещо з умов контракту (наприклад, копія моделі контракту або про нерозголошування умов). Деяка частина або весь зміст і структура документів по закупівлі, особливо тих, що підготовлені державними органами, можуть визначатися відповідними нормами на них.
Документи по закупівлі мають бути не тільки досить точними, щоб гарантувати порівнянні, погоджені відповіді, а й досить гнучкими, щоб якнайкраще забезпечити розгляд пропозицій продавця для задоволення вимог.
.2 Критерії ОЦІНКИ. Критерії оцінки використовують для ранжування або нормування пропозицій. Вони можуть бути об'єктивними (наприклад, передбачуваний менеджер проекту має бути «сертифікованим» професіоналом в галузі управління проектами) або суб'єктивними (наприклад, передбачуваний менеджер проекту повинен мати документально підтверджений досвід роботи в схожих проектах). Критерії оцінки часто включають в документи по закупівлі.
Критерії оцінки можуть бути обмеженими для закупівельної ціни, якщо відомо, що елемент закупівлі легко доступний з числа прийнятних джерел (термін закупівельна ціна в цьому контексті включає і вартість елемента, і додаткові витрати на постачання). Коли це не має значення, то повинні бути визначені та задокументовані інші критерії для підтримки повної оцінки. Наприклад:
Розуміння потреб - як воно продемонстровано пропозицією продавця.
Загальна вартість, або вартість життєвого циклу, - чи буде вибраний продавець надавати найнижчу підсумкову вартість (закупівельна вартість плюс поточні витрати)?
Технічні можливості - чи має продавець необхідні технічні навички і знання або чи впевнений він, що зможе їх надбати?
Підхід до управління - чи є в арсеналі продавця процедури і
процеси управління, щоб гарантувати успішне завершення проекту, а чи впевнений він у тому, що зможе їх розробити? • Фінансові можливості - чи має продавець необхідні фінансові ресурси або чи впевнений він у тому, що зможе їх отримати?
.З Коригування описання робіт. Описання роботи розглянуто в пункті 12.1.3.2. Модифікації до одного або більше описань роботи можуть визначатися в процесі планування клопотань.