- •Інститут проектного менеджменту сша Управління проектами (Керівництво з питань проектного менеджменту) Під редакцією доктора технічних наук, професора с.Д. Бушуєва
- •1.Вступ
- •1.1 Мета даного документа
- •1.2 Що таке проект?
- •1.2.1 Поняття «тимчасовий»
- •1.2.2 Унікальність продукту чи послуги
- •1.3 Що таке проектний менеджмент?
- •1.3.1 Основи проектного менеджменту
- •1.3.2 Галузі застосування знань з проектного менеджменту
- •1.4 Зв'язок з іншими управлінськими дисциплінами
- •1.5 Комплексні заходи
- •2. Середовище проектного менеджменту
- •2.1 Фази проекту та його життєвий цикл
- •2.1.1 Властивості фаз проекту
- •2.1.2 Властивості життєвого циклу проекту
- •2.1.3 Приклади життєвих циклів проектів
- •2.2 Зацікавлені сторони проекту
- •2.3 Вплив виконавчої організації
- •2.3.1 Організаційні системи
- •2.3.2 Організаційна культура і стиль
- •2.3.3 Організаційна структура
- •2.4 Загальні управлінські навички
- •2..4.1 Лідерство
- •2.4.2 Комунікація
- •2.4.3 Ведення переговорів
- •2.4.4 Вирішення проблем
- •2.4.5 Вплив організації
- •2.5 Соціоекономічний вплив
- •2.5.1 Стандарти й норми
- •2.5.2 Інтернаціоналізація
- •2.5.3 Вплив культурної сфери
- •3.Процеси управління проектами
- •3.1 Процеси в проектах
- •3.2 Групи процесів
- •3.3 Взаємодії між процесами
- •3.3.1 Процеси ініціалізації
- •3.3.2 Процеси планування
- •3.3.3 Процеси виконання
- •3.3.4 Процеси здійснення контролю
- •3.3.5 Процеси закриття
- •3.4 Настройка взаємодій між процесами
- •II.Галузі застосування знань з проектного менеджменту
- •4.Управління інтеграцією в проекті
- •4.1 Розробка плану проекту
- •4.1.1 Вхідні дані для розробки плану проекту
- •4.1.2 Методи та засоби для розробки плану проекту
- •4.1.3 Результати розробки плану проекту
- •4.2 Виконання плану проекту
- •4.2.1 Вхідні дані для виконання плану проекту
- •4.2.2 Методи та засоби для виконання плану проекту
- •4.2.3 Результати виконання плану проекту
- •4.3 Загальний контроль за змінами
- •4.3.1 Вхідні дані для загального контролю за змінами
- •4.3.2 Методи та засоби для загального контролю за змінами
- •4.3.3 Результати загального контролю за змінами
- •5.Управління змістом проекту
- •5.1.2 Методи та засоби для ініціалізації
- •5.1.3 Результати ініціалізації
- •5.2 Планування змісту
- •5.2.2 Методи та засоби для планування змісту
- •5.2.3 Результати планування змісту
- •5.3 Визначення змісту
- •5.3.1 Вхідні дані для визначення змісту
- •5.3.3 Результати визначення змісту
- •5.4 Перевірка змісту
- •5.4.1 Вхідні дані для перевірки змісту
- •5.4.2 Методи та засоби перевірки змісту
- •5.4.3 Результати перевірки змісту
- •5.5 Контроль за змінами змісту
- •5.5.1 Вхідні дані для контролю за змінами змісту
- •5.5.2 Методи та засоби контролю за змінами змісту
- •5.5.3 Результати контролю за змінами змісту
- •6.Управління часом у проекті
- •6.1 Визначення діяльності
- •6.1.1 Вхідні дані для визначення діяльності
- •6.1.2 Методи та засоби визначення діяльності
- •6.1.3 Результати з визначення діяльності
- •6.2 Задання послідовності робіт
- •6.2.2 Методи та засоби задання послідовності робіт
- •6.2.3 Результати задання послідовності робіт
- •6.3 Оцінка тривалості робіт
- •6.3.1 Вхідні дані для оцінки тривалості робіт
- •6.3.2 Методи та засоби оцінки тривалості робіт
- •6.3.3 Результати оцінки тривалості робіт
- •6.4 Розробка календарного плану
- •6.4.1 Вхідні дані для розробки календарного плану
- •6.4.2 Методи та засоби розробки календарного плану
- •6.4.3 Результати розробки календарного плану
- •6.5 Контроль дотримання календарного плану
- •6.5.1 Вхідні дані для контролю дотримання календарного плану
- •6.5.2 Методи та засоби для контролю дотримання календарного плану
- •6.5.3 Результати контролю дотримання календарного плану
- •7.Управління вартістю проекту
- •7.1 Планування ресурсів
- •7.1.1 Вхідні дані для планування ресурсів
- •7.1.2 Методи та засоби планування ресурсів
- •7.1.3 Результати з планування ресурсів
- •7.2 Оцінка вартості
- •7.2.1 Вхідні дані для оцінки вартості
- •7.2.2 Методи та засоби оцінки вартості
- •7.2.3 Результати з оцінки вартості
- •7.3 Визначення бюджету
- •7.3.1 Вхідні дані для визначення бюджету
- •7.3.2 Методи та засоби для визначення бюджету
- •7.3.3 Результати з визначення бюджету
- •7.4 Контроль вартості
- •7.4.1 Вхідні дані для контролю вартості
- •7.4.2 Методи та засоби контролю вартості
- •7.4.3 Результати контролю вартості
- •8.Управління якістю проекту
- •8.1 Планування якості
- •8.1.1 Вхідні дані для планування якості
- •8.1.2 Методи та засоби для планування якості
- •8.1.3 Результати планування якості
- •8.2 Забезпечення якості
- •8.2..1 Вхідні дані для забезпечення якості
- •8.2.2 Методи та засоби для забезпечення якості
- •8.2.3 Результати процесу забезпечення якості
- •8.3 Контроль якості
- •8.3.1 Вхідні дані для контролю якості
- •8.3.2 Методи та засоби для контролю якості
- •8.3.3 Результати контролю якості
- •9.Управління трудовими ресурсами проекту
- •9.1 Організаційне планування
- •9.1.1 Вхідні дані для організаційного планування
- •9.1.2 Методи та засоби організаційного планування
- •9.1.3 Результати організаційного планування
- •9.2 Комплектування штату
- •9.2.1 Вхідні дані для комплектування штату
- •9.2.2 Методи та засоби комплектування штату
- •9.2.3 Результати комплектування штату
- •9.3 Робота з командою
- •9.3.2 Методи та засоби роботи з командою
- •9.3.3. Результати роботи з командою
- •10.Управління інформаційним зв'язком у проекті
- •10.1 Планування інформаційного зв'язку
- •10.1.1 Вхідні дані для планування інформаційного зв'язку
- •10.1.2 Методи та засоби для планування інформаційного зв'язку
- •10.1.3 Результати планування інформаційного зв'язку
- •10.2 Поширення інформації
- •10.2.1 Вхідні дані для поширення інформації
- •10.2.2 Методи та засоби поширення інформації
- •10.2.3 Результати процесу поширення інформації
- •10.3 Звітування про виконання проекту
- •10.3.1 Вхідні дані для звітування про виконання проекту
- •10.3.2 Методи та засоби для звітування про виконання проекту
- •10.3.3 Результати звітування про виконання проекту
- •10.4 Адміністративне закриття проекту
- •10.4.2 Методи та засоби адміністративного закриття проекту
- •10.4.3 Результати адміністративного закриття
- •11.Управління ризиком у проекті
- •11.1 Ідентифікація ризику
- •11.1.1 Вхідні дані для ідентифікації ризику
- •11.1.2 Методи та засоби для ідентифікації ризику
- •11.1.3 Результати ідентифікації ризику
- •11.2 Кількісна оцінка ризику
- •11.2.1 Вхідні дані для кількісної оцінки ризику
- •11.2.2 Методи та засоби для кількісної оцінки ризику
- •11.2.3 Результати кількісної оцінки ризику
- •11.3 Розвинення реакції на ризик
- •11.4 Контроль за реакцією на ризик
- •11.4.1 Вхідні дані для контролю за реакцією на ризик
- •11.4.2 Методи та засоби для контролю за реакцією на ризик
- •11.4.3 Результати контролю за реакцією на ризик
- •12.Управління закупівлями в проекті
- •12.1 Планування закупівель
- •12.1.1 Вхідні дані для планування закупівель
- •12.1.2 Методи та засоби планування закупівель
- •12.1.3 Результати планування закупівель
- •12.2 Планування клопотань
- •12.2.1 Вхідні дані для планування клопотань
- •12.2.2 Методи та засоби для планування клопотань
- •12.3 Клопотання
- •12.3.1 Вхідні дані для процесу клопотання
- •12.3.2 Методи та засоби процесу клопотання
- •12.3.3 Результати по процесу клопотання
- •12.4 Вибір джерела
- •12.4.1 Вхідні дані для вибору джерела
- •12.4.2 Методи та засоби вибору джерела
- •12.4.3 Результати вибору джерела
- •12.5 Адміністрування контракту
- •12.5.1 Вхідні дані для адміністрування контракту
- •12.5.2 Методи та засоби адміністрування контракту
- •12.6.2 Методи та засоби закриття контракту
- •12.6.3 Результати закриття контракту
- •Глосарій та термінологічний покажчик
- •1. Включення і виключення
- •2.Основні абревіатури
- •3. Визначення
- •Посилання
5.3 Визначення змісту
Визначення змісту - це поділ основних робіт проекту (визначених при описанні змісту) на дрібніші, більш керовані компоненти з метою:
удосконалення точності оцінок вартості, часу та ресурсів;
визначення основи для контролю виконання;
удосконалення розподілення відповідальності.
Правильне визначення змісту є найбільш важливим для успішного завершення проекту. «Якщо визначення змісту незадовільне, то заключна вартість проекту скоріше за все буде вищою, оскільки відбудуться неминучі зміни проекту, які зіб'ють його ритм, спричинять переробки, подовжать час виконання, знизять продуктивність і трудову дисципліну робочої сили» [3].
5.3.1 Вхідні дані для визначення змісту
. 1 Описання змісту проекту. Див. пункт 5.2.3.1.
.2 Обмеження. Див. пункт 5.1.3.3. Коли проект виконується відповідно до контракту, умови останнього в загальному випадку набувають чинності обмежень.
.3 Допущення. Див. пункт 5.1.3.4.
А Результати ІНШИХ процесів планування. Результати процесів в інших прикладних сферах мають бути проаналізовані з метою з'ясування їх можливого впливу на визначення змісту проекту.
.5 Інформація 3 архіву. Інформація з архіву про попередні проекти також має враховуватися при визначенні змісту. Інформація про похибки та пропуски в попередніх проектах буде особливо корисною.
5.3.2 Методи та засоби визначення змісту
.1 Шаблони Ієрархічної структури робіт. Ієрархічна структура робіт (WBS, описана в пункті 5.3.3.1) з попереднього проекту часто може використовуватися як шаблон для нового проекту.
Хоч кожний проект є унікальним, але WBS-структури часто можуть використовуватися повторно, оскільки більшість проектів деякою мірою схожі. Наприклад, більшість проектів в одній організації матимуть подібні або дуже схожі життєві цикли, й отже, матимуть подібні або дуже схожі роботи по кожній фазі.
Багато які прикладні сфери мають стандартні або частково стандартні WBS-структури, що можуть використовуватися як шаблони. Наприклад, Міністерство оборони США визначило стандартні WBS-структури по міністерству. Частина одного з таких шаблонів показана на малюнку 5—2.
.2 ДЄКОМПОЗИЦІЯ. Декомпозиція включає поділ основних робіт проекту на дрібніші, більш керовані компоненти, поки роботи не будуть визначені достатньо детально для підтримки майбутніх робіт проекту (планування, виконання, контроль, закриття). Декомпозиція включає такі основні етапи:
(1) Визначення основних елементів проекту. Загалом основними елементами будуть роботи проекту і управління проектом. Проте, основні елементи завжди мають бути визначені залежно від фактичної процедури управління проектом:
Фази життєвого циклу проекту можуть використовуватися на першому рівні декомпозиції, а роботи проекту - на другому, як це показано на малюнку 5—3.
Принцип упорядкування по кожній гілці WBS може бути різним, як це показано на малюнку 5—4.
(2) Прийняття рішення про те, чи можуть бути розроблені адекватні оцінки вартості і тривалості з даного рівня деталізації по кожному елементу. Значення поняття «адекватний» може змінюватися в ході виконання проекту - декомпозиція робіт, яку отримують на пізніх етапах проекту, спочатку може бути неможливою. По кожному елементу перейдіть до кроку 4, якщо адекватна деталізація вже досягнута, і до кроку 3 у противному разі - це означатиме, що різні елементи можуть мати різну міру декомпозиції.
(3) Визначення складових елементів робіт. Складові елементи мають бути описані як матеріальні результати, що перевіряються, для удосконалення оцінки виконання. Так само, як і основні, складові елементи мають бути визначені по відношенню до фактичного завершення роботи над проектом. Матеріальні результати, що перевіряються, можуть включати як продукти, так і послуги (наприклад, складання звіту про стан також може бути описано як тижневі звіти про стан; для виробничого елемента складові елементи можуть включати кілька індивідуальних компонентів, а також заключне складання). Повторіть крок 2 для кожного складового елемента.
(4) Перевірка правильності декомпозиції:
Чи є низькорівневі елементи необхідними і достатніми для завершення декомпозиції по даному елементу? Якщо ні, то складові елементи мають бути змінелі (додані, видалені або перевизначені).
Чи чітко й повно визначений кожний елемент? Якщо ні, то описання мають бути скориговані чи розширені.
Чи може кожний елемент бути відповідним чином спланований? Чи може для нього бути виділений бюджет? Чи може він бути приставлений до певної організаційної одиниці (наприклад, до підрозділу, команди або окремої особи), яка відповідатиме за успішне його завершення? Якщо ні, то необхідне коригування для надання адекватного контролю за управлінням.
