
- •Інститут проектного менеджменту сша Управління проектами (Керівництво з питань проектного менеджменту) Під редакцією доктора технічних наук, професора с.Д. Бушуєва
- •1.Вступ
- •1.1 Мета даного документа
- •1.2 Що таке проект?
- •1.2.1 Поняття «тимчасовий»
- •1.2.2 Унікальність продукту чи послуги
- •1.3 Що таке проектний менеджмент?
- •1.3.1 Основи проектного менеджменту
- •1.3.2 Галузі застосування знань з проектного менеджменту
- •1.4 Зв'язок з іншими управлінськими дисциплінами
- •1.5 Комплексні заходи
- •2. Середовище проектного менеджменту
- •2.1 Фази проекту та його життєвий цикл
- •2.1.1 Властивості фаз проекту
- •2.1.2 Властивості життєвого циклу проекту
- •2.1.3 Приклади життєвих циклів проектів
- •2.2 Зацікавлені сторони проекту
- •2.3 Вплив виконавчої організації
- •2.3.1 Організаційні системи
- •2.3.2 Організаційна культура і стиль
- •2.3.3 Організаційна структура
- •2.4 Загальні управлінські навички
- •2..4.1 Лідерство
- •2.4.2 Комунікація
- •2.4.3 Ведення переговорів
- •2.4.4 Вирішення проблем
- •2.4.5 Вплив організації
- •2.5 Соціоекономічний вплив
- •2.5.1 Стандарти й норми
- •2.5.2 Інтернаціоналізація
- •2.5.3 Вплив культурної сфери
- •3.Процеси управління проектами
- •3.1 Процеси в проектах
- •3.2 Групи процесів
- •3.3 Взаємодії між процесами
- •3.3.1 Процеси ініціалізації
- •3.3.2 Процеси планування
- •3.3.3 Процеси виконання
- •3.3.4 Процеси здійснення контролю
- •3.3.5 Процеси закриття
- •3.4 Настройка взаємодій між процесами
- •II.Галузі застосування знань з проектного менеджменту
- •4.Управління інтеграцією в проекті
- •4.1 Розробка плану проекту
- •4.1.1 Вхідні дані для розробки плану проекту
- •4.1.2 Методи та засоби для розробки плану проекту
- •4.1.3 Результати розробки плану проекту
- •4.2 Виконання плану проекту
- •4.2.1 Вхідні дані для виконання плану проекту
- •4.2.2 Методи та засоби для виконання плану проекту
- •4.2.3 Результати виконання плану проекту
- •4.3 Загальний контроль за змінами
- •4.3.1 Вхідні дані для загального контролю за змінами
- •4.3.2 Методи та засоби для загального контролю за змінами
- •4.3.3 Результати загального контролю за змінами
- •5.Управління змістом проекту
- •5.1.2 Методи та засоби для ініціалізації
- •5.1.3 Результати ініціалізації
- •5.2 Планування змісту
- •5.2.2 Методи та засоби для планування змісту
- •5.2.3 Результати планування змісту
- •5.3 Визначення змісту
- •5.3.1 Вхідні дані для визначення змісту
- •5.3.3 Результати визначення змісту
- •5.4 Перевірка змісту
- •5.4.1 Вхідні дані для перевірки змісту
- •5.4.2 Методи та засоби перевірки змісту
- •5.4.3 Результати перевірки змісту
- •5.5 Контроль за змінами змісту
- •5.5.1 Вхідні дані для контролю за змінами змісту
- •5.5.2 Методи та засоби контролю за змінами змісту
- •5.5.3 Результати контролю за змінами змісту
- •6.Управління часом у проекті
- •6.1 Визначення діяльності
- •6.1.1 Вхідні дані для визначення діяльності
- •6.1.2 Методи та засоби визначення діяльності
- •6.1.3 Результати з визначення діяльності
- •6.2 Задання послідовності робіт
- •6.2.2 Методи та засоби задання послідовності робіт
- •6.2.3 Результати задання послідовності робіт
- •6.3 Оцінка тривалості робіт
- •6.3.1 Вхідні дані для оцінки тривалості робіт
- •6.3.2 Методи та засоби оцінки тривалості робіт
- •6.3.3 Результати оцінки тривалості робіт
- •6.4 Розробка календарного плану
- •6.4.1 Вхідні дані для розробки календарного плану
- •6.4.2 Методи та засоби розробки календарного плану
- •6.4.3 Результати розробки календарного плану
- •6.5 Контроль дотримання календарного плану
- •6.5.1 Вхідні дані для контролю дотримання календарного плану
- •6.5.2 Методи та засоби для контролю дотримання календарного плану
- •6.5.3 Результати контролю дотримання календарного плану
- •7.Управління вартістю проекту
- •7.1 Планування ресурсів
- •7.1.1 Вхідні дані для планування ресурсів
- •7.1.2 Методи та засоби планування ресурсів
- •7.1.3 Результати з планування ресурсів
- •7.2 Оцінка вартості
- •7.2.1 Вхідні дані для оцінки вартості
- •7.2.2 Методи та засоби оцінки вартості
- •7.2.3 Результати з оцінки вартості
- •7.3 Визначення бюджету
- •7.3.1 Вхідні дані для визначення бюджету
- •7.3.2 Методи та засоби для визначення бюджету
- •7.3.3 Результати з визначення бюджету
- •7.4 Контроль вартості
- •7.4.1 Вхідні дані для контролю вартості
- •7.4.2 Методи та засоби контролю вартості
- •7.4.3 Результати контролю вартості
- •8.Управління якістю проекту
- •8.1 Планування якості
- •8.1.1 Вхідні дані для планування якості
- •8.1.2 Методи та засоби для планування якості
- •8.1.3 Результати планування якості
- •8.2 Забезпечення якості
- •8.2..1 Вхідні дані для забезпечення якості
- •8.2.2 Методи та засоби для забезпечення якості
- •8.2.3 Результати процесу забезпечення якості
- •8.3 Контроль якості
- •8.3.1 Вхідні дані для контролю якості
- •8.3.2 Методи та засоби для контролю якості
- •8.3.3 Результати контролю якості
- •9.Управління трудовими ресурсами проекту
- •9.1 Організаційне планування
- •9.1.1 Вхідні дані для організаційного планування
- •9.1.2 Методи та засоби організаційного планування
- •9.1.3 Результати організаційного планування
- •9.2 Комплектування штату
- •9.2.1 Вхідні дані для комплектування штату
- •9.2.2 Методи та засоби комплектування штату
- •9.2.3 Результати комплектування штату
- •9.3 Робота з командою
- •9.3.2 Методи та засоби роботи з командою
- •9.3.3. Результати роботи з командою
- •10.Управління інформаційним зв'язком у проекті
- •10.1 Планування інформаційного зв'язку
- •10.1.1 Вхідні дані для планування інформаційного зв'язку
- •10.1.2 Методи та засоби для планування інформаційного зв'язку
- •10.1.3 Результати планування інформаційного зв'язку
- •10.2 Поширення інформації
- •10.2.1 Вхідні дані для поширення інформації
- •10.2.2 Методи та засоби поширення інформації
- •10.2.3 Результати процесу поширення інформації
- •10.3 Звітування про виконання проекту
- •10.3.1 Вхідні дані для звітування про виконання проекту
- •10.3.2 Методи та засоби для звітування про виконання проекту
- •10.3.3 Результати звітування про виконання проекту
- •10.4 Адміністративне закриття проекту
- •10.4.2 Методи та засоби адміністративного закриття проекту
- •10.4.3 Результати адміністративного закриття
- •11.Управління ризиком у проекті
- •11.1 Ідентифікація ризику
- •11.1.1 Вхідні дані для ідентифікації ризику
- •11.1.2 Методи та засоби для ідентифікації ризику
- •11.1.3 Результати ідентифікації ризику
- •11.2 Кількісна оцінка ризику
- •11.2.1 Вхідні дані для кількісної оцінки ризику
- •11.2.2 Методи та засоби для кількісної оцінки ризику
- •11.2.3 Результати кількісної оцінки ризику
- •11.3 Розвинення реакції на ризик
- •11.4 Контроль за реакцією на ризик
- •11.4.1 Вхідні дані для контролю за реакцією на ризик
- •11.4.2 Методи та засоби для контролю за реакцією на ризик
- •11.4.3 Результати контролю за реакцією на ризик
- •12.Управління закупівлями в проекті
- •12.1 Планування закупівель
- •12.1.1 Вхідні дані для планування закупівель
- •12.1.2 Методи та засоби планування закупівель
- •12.1.3 Результати планування закупівель
- •12.2 Планування клопотань
- •12.2.1 Вхідні дані для планування клопотань
- •12.2.2 Методи та засоби для планування клопотань
- •12.3 Клопотання
- •12.3.1 Вхідні дані для процесу клопотання
- •12.3.2 Методи та засоби процесу клопотання
- •12.3.3 Результати по процесу клопотання
- •12.4 Вибір джерела
- •12.4.1 Вхідні дані для вибору джерела
- •12.4.2 Методи та засоби вибору джерела
- •12.4.3 Результати вибору джерела
- •12.5 Адміністрування контракту
- •12.5.1 Вхідні дані для адміністрування контракту
- •12.5.2 Методи та засоби адміністрування контракту
- •12.6.2 Методи та засоби закриття контракту
- •12.6.3 Результати закриття контракту
- •Глосарій та термінологічний покажчик
- •1. Включення і виключення
- •2.Основні абревіатури
- •3. Визначення
- •Посилання
2. Середовище проектного менеджменту
Життєдіяльність проектів і управління ними відбуваються у
ширшому середовищі, ніж те, що має сам проект. Команда
менеджерів повинна відчувати це більш широке оточення, оскільки,
звичайно, щоденне управління роботами проекту необхідне для
успіху проекту, але недостатнє. У цьому розділі описані ключові
аспекти середовища проектного менеджменту, що на попередніх
сторінках не розглядалися. Тут розкрито такі теми:
Фази проекту та його життєвий цикл
Зацікавлені сторони проекту
Вплив виконавчої організації
Загальні управлінські навички
Соціоекономічний вплив
2.1 Фази проекту та його життєвий цикл
Оскільки проекти самі по собі унікальні, вони мають багато
невизначеностей. Організації, що виконують проект, як правило,
поділяють його на кілька фаз для забезпечення кращого контролю за
управлінням і відповідних зв'язків з поточними роботами організації. У
сукупності фази проекту мають назву «життєвий цикл проекту».
2.1.1 Властивості фаз проекту
Кожна фаза проекту відзначається завершенням однієї або більше дій (робіт). Результатом дії є матеріальний продукт, що підлягає перевірці. Наприклад: техніко-економічне обгрунтування, детальне проектування або робочий прототип. Дії, а отже й фази, є частинами загальної послідовної структури проекту, і передбачені для забезпечення виконання продукту проекту.
Висновки по кожній фазі — це загальний огляд ключових дій і виконання проекту для (а) визначення того, чи матиме проект наступну фазу; (Ь) визначення і коригування вартісних похибок. Такі перегляди наприкінці кожної фази часто називають завершенням фази, вихідним аналізом етапу або формулюванням висновків.
Кожна фаза проекту звичайно включає безліч певних продуктів (елементів), спроектованих для забезпечення бажаного рівня управління. Більшість цих елементів належать до дій у фазах, і, як правило, назви фаз походять від назв цих елементів: вимоги, проектування, побудови, підготовки текстової інформації, запуску, закриття і т. ін. Деякі характерні життєві цикли проектів наведені в пункті 2.1.3.
2.1.2 Властивості життєвого циклу проекту
Життєвий цикл проекту слугує для визначення початку і закінчення
проекту. Наприклад, якщо в організації з'являються сприятливі можливості, які можна використати в подальшому, то дається техніко-економічне обгрунтування рішенню, чи треба виконувати проект. Завдання життєвого циклу проекту - визначити, чи розглядатиметься техніко-економічне обгрунтування як перша фаза проекту або як окремий проект.
Життєвий цикл проекту визначатиме, які перехідні дії наприкінці
проекту будуть включені до нього, а які ні. Таким чином, визначення життєвого циклу проекту може використовуватися для зв'язку проекту з поточними діями організації, що виконує проект.
Послідовність фаз, визначена для більшості життєвих циклів проекту, загалом являє собою деяку форму технологічного трансферу, такі як вимоги до проектування, будівництва або виробництва. Результати попередньої фази звичайно приймаються перед початком роботи в наступній фазі. Проте, трапляється іноді, що наступна фаза розпочинається перед затвердженням результату попередньої фази, коли ризики при цьому вважаються прийнятними. Ця практика накладення фаз часто називається швидким відстежуванням.
Життєві цикли проекту звичайно визначають:
яка технічна робота має бути зроблена по кожній фазі (наприклад, робота архітектора належить до фази визначення чи до фази виконання?);
хто має бути залучений до проекту у кожній фазі (наприклад, паралельне використання інженерних ресурсів вимагає, щоб виконавці одночасно використовувалися у фазах завдання вимог і проектування).
Описи життєвого циклу проекту можуть бути або надто загальними або надто детальними. Останні можуть вміщувати форми, графіки, контрольні переліки для забезпечення структурності та змістовності. Такі детальні підходи часто називають методологією управління проектами.
Більшість описів життєвих циклів проекту використовують безліч загальних властивостей:
• матеріальні витрати та кількість залученого до проекту персоналу спочатку низькі, згодом зростають і швидко йдуть угору, коли проект наближається до завершення. Ця ситуація зображена на малюнку 2—1;
імовірність успішного завершення проекту є найменшою, а ризик і невизначеність відповідно найвищими на початку проекту. Імовірність успішного завершення проекту поступово зростає по мірі виконання проекту;
здатність зацікавлених осіб впливати на остаточні властивості продукту проекту і на остаточну вартість проекту найвища на початку виконання проекту, але з часом поступово стає нижчою. Основною причиною цього є те, що витрати на зміни й виправлення похибок загалом зростають по мірі виконання проекту.
Необхідно завжди пам'ятати про відмінності життєвого циклу проекту від життєвого циклу продукту. Наприклад, проект, що розроблявся для постачання нового комп'ютера на ринок, є однією фазою або одним з етапів життєвого циклу продукту.
Хоч багато які життєві цикли проектів мають аналогічні найменування фаз з відповідними необхідними циклами продуктів, тільки деякі з них є ідентичними. Більшість містять чотири чи п'ять фаз, але деякі мають дев'ять і більше. Навіть всередині однієї прикладної сфери можуть бути значні відмінності - життєвий цикл з розробки програмного забезпечення в одній організації може мати одну фазу проектування, тоді як в іншій можуть бути виділені різні фази для функціонального й детального проектування.
Малюнок 2-2. Приклад життєвого циклу закупівель Міністерства оборони стосовно DOD
Підпроекти всередині проектів також можуть мати чіткі життєві цикли. Наприклад, архітектурна фірма, наймана для проектування офісної будівлі, спочатку залучається до фази визначення змісту проекту разом з організацією-власником під час підготовки проекту, а потім до фази реалізації проекту при підтримці процесу будівництва з боку організації-власника. Проте архітектурний проект матиме свою власну серію фаз від концептуального проектування, через визначення і реалізацію, до закриття. Архітектор навіть може розглядати проектування і підтримку процесу будівництва як окремі проекти зі своїми власними окремими фазами.