
- •Інститут проектного менеджменту сша Управління проектами (Керівництво з питань проектного менеджменту) Під редакцією доктора технічних наук, професора с.Д. Бушуєва
- •1.Вступ
- •1.1 Мета даного документа
- •1.2 Що таке проект?
- •1.2.1 Поняття «тимчасовий»
- •1.2.2 Унікальність продукту чи послуги
- •1.3 Що таке проектний менеджмент?
- •1.3.1 Основи проектного менеджменту
- •1.3.2 Галузі застосування знань з проектного менеджменту
- •1.4 Зв'язок з іншими управлінськими дисциплінами
- •1.5 Комплексні заходи
- •2. Середовище проектного менеджменту
- •2.1 Фази проекту та його життєвий цикл
- •2.1.1 Властивості фаз проекту
- •2.1.2 Властивості життєвого циклу проекту
- •2.1.3 Приклади життєвих циклів проектів
- •2.2 Зацікавлені сторони проекту
- •2.3 Вплив виконавчої організації
- •2.3.1 Організаційні системи
- •2.3.2 Організаційна культура і стиль
- •2.3.3 Організаційна структура
- •2.4 Загальні управлінські навички
- •2..4.1 Лідерство
- •2.4.2 Комунікація
- •2.4.3 Ведення переговорів
- •2.4.4 Вирішення проблем
- •2.4.5 Вплив організації
- •2.5 Соціоекономічний вплив
- •2.5.1 Стандарти й норми
- •2.5.2 Інтернаціоналізація
- •2.5.3 Вплив культурної сфери
- •3.Процеси управління проектами
- •3.1 Процеси в проектах
- •3.2 Групи процесів
- •3.3 Взаємодії між процесами
- •3.3.1 Процеси ініціалізації
- •3.3.2 Процеси планування
- •3.3.3 Процеси виконання
- •3.3.4 Процеси здійснення контролю
- •3.3.5 Процеси закриття
- •3.4 Настройка взаємодій між процесами
- •II.Галузі застосування знань з проектного менеджменту
- •4.Управління інтеграцією в проекті
- •4.1 Розробка плану проекту
- •4.1.1 Вхідні дані для розробки плану проекту
- •4.1.2 Методи та засоби для розробки плану проекту
- •4.1.3 Результати розробки плану проекту
- •4.2 Виконання плану проекту
- •4.2.1 Вхідні дані для виконання плану проекту
- •4.2.2 Методи та засоби для виконання плану проекту
- •4.2.3 Результати виконання плану проекту
- •4.3 Загальний контроль за змінами
- •4.3.1 Вхідні дані для загального контролю за змінами
- •4.3.2 Методи та засоби для загального контролю за змінами
- •4.3.3 Результати загального контролю за змінами
- •5.Управління змістом проекту
- •5.1.2 Методи та засоби для ініціалізації
- •5.1.3 Результати ініціалізації
- •5.2 Планування змісту
- •5.2.2 Методи та засоби для планування змісту
- •5.2.3 Результати планування змісту
- •5.3 Визначення змісту
- •5.3.1 Вхідні дані для визначення змісту
- •5.3.3 Результати визначення змісту
- •5.4 Перевірка змісту
- •5.4.1 Вхідні дані для перевірки змісту
- •5.4.2 Методи та засоби перевірки змісту
- •5.4.3 Результати перевірки змісту
- •5.5 Контроль за змінами змісту
- •5.5.1 Вхідні дані для контролю за змінами змісту
- •5.5.2 Методи та засоби контролю за змінами змісту
- •5.5.3 Результати контролю за змінами змісту
- •6.Управління часом у проекті
- •6.1 Визначення діяльності
- •6.1.1 Вхідні дані для визначення діяльності
- •6.1.2 Методи та засоби визначення діяльності
- •6.1.3 Результати з визначення діяльності
- •6.2 Задання послідовності робіт
- •6.2.2 Методи та засоби задання послідовності робіт
- •6.2.3 Результати задання послідовності робіт
- •6.3 Оцінка тривалості робіт
- •6.3.1 Вхідні дані для оцінки тривалості робіт
- •6.3.2 Методи та засоби оцінки тривалості робіт
- •6.3.3 Результати оцінки тривалості робіт
- •6.4 Розробка календарного плану
- •6.4.1 Вхідні дані для розробки календарного плану
- •6.4.2 Методи та засоби розробки календарного плану
- •6.4.3 Результати розробки календарного плану
- •6.5 Контроль дотримання календарного плану
- •6.5.1 Вхідні дані для контролю дотримання календарного плану
- •6.5.2 Методи та засоби для контролю дотримання календарного плану
- •6.5.3 Результати контролю дотримання календарного плану
- •7.Управління вартістю проекту
- •7.1 Планування ресурсів
- •7.1.1 Вхідні дані для планування ресурсів
- •7.1.2 Методи та засоби планування ресурсів
- •7.1.3 Результати з планування ресурсів
- •7.2 Оцінка вартості
- •7.2.1 Вхідні дані для оцінки вартості
- •7.2.2 Методи та засоби оцінки вартості
- •7.2.3 Результати з оцінки вартості
- •7.3 Визначення бюджету
- •7.3.1 Вхідні дані для визначення бюджету
- •7.3.2 Методи та засоби для визначення бюджету
- •7.3.3 Результати з визначення бюджету
- •7.4 Контроль вартості
- •7.4.1 Вхідні дані для контролю вартості
- •7.4.2 Методи та засоби контролю вартості
- •7.4.3 Результати контролю вартості
- •8.Управління якістю проекту
- •8.1 Планування якості
- •8.1.1 Вхідні дані для планування якості
- •8.1.2 Методи та засоби для планування якості
- •8.1.3 Результати планування якості
- •8.2 Забезпечення якості
- •8.2..1 Вхідні дані для забезпечення якості
- •8.2.2 Методи та засоби для забезпечення якості
- •8.2.3 Результати процесу забезпечення якості
- •8.3 Контроль якості
- •8.3.1 Вхідні дані для контролю якості
- •8.3.2 Методи та засоби для контролю якості
- •8.3.3 Результати контролю якості
- •9.Управління трудовими ресурсами проекту
- •9.1 Організаційне планування
- •9.1.1 Вхідні дані для організаційного планування
- •9.1.2 Методи та засоби організаційного планування
- •9.1.3 Результати організаційного планування
- •9.2 Комплектування штату
- •9.2.1 Вхідні дані для комплектування штату
- •9.2.2 Методи та засоби комплектування штату
- •9.2.3 Результати комплектування штату
- •9.3 Робота з командою
- •9.3.2 Методи та засоби роботи з командою
- •9.3.3. Результати роботи з командою
- •10.Управління інформаційним зв'язком у проекті
- •10.1 Планування інформаційного зв'язку
- •10.1.1 Вхідні дані для планування інформаційного зв'язку
- •10.1.2 Методи та засоби для планування інформаційного зв'язку
- •10.1.3 Результати планування інформаційного зв'язку
- •10.2 Поширення інформації
- •10.2.1 Вхідні дані для поширення інформації
- •10.2.2 Методи та засоби поширення інформації
- •10.2.3 Результати процесу поширення інформації
- •10.3 Звітування про виконання проекту
- •10.3.1 Вхідні дані для звітування про виконання проекту
- •10.3.2 Методи та засоби для звітування про виконання проекту
- •10.3.3 Результати звітування про виконання проекту
- •10.4 Адміністративне закриття проекту
- •10.4.2 Методи та засоби адміністративного закриття проекту
- •10.4.3 Результати адміністративного закриття
- •11.Управління ризиком у проекті
- •11.1 Ідентифікація ризику
- •11.1.1 Вхідні дані для ідентифікації ризику
- •11.1.2 Методи та засоби для ідентифікації ризику
- •11.1.3 Результати ідентифікації ризику
- •11.2 Кількісна оцінка ризику
- •11.2.1 Вхідні дані для кількісної оцінки ризику
- •11.2.2 Методи та засоби для кількісної оцінки ризику
- •11.2.3 Результати кількісної оцінки ризику
- •11.3 Розвинення реакції на ризик
- •11.4 Контроль за реакцією на ризик
- •11.4.1 Вхідні дані для контролю за реакцією на ризик
- •11.4.2 Методи та засоби для контролю за реакцією на ризик
- •11.4.3 Результати контролю за реакцією на ризик
- •12.Управління закупівлями в проекті
- •12.1 Планування закупівель
- •12.1.1 Вхідні дані для планування закупівель
- •12.1.2 Методи та засоби планування закупівель
- •12.1.3 Результати планування закупівель
- •12.2 Планування клопотань
- •12.2.1 Вхідні дані для планування клопотань
- •12.2.2 Методи та засоби для планування клопотань
- •12.3 Клопотання
- •12.3.1 Вхідні дані для процесу клопотання
- •12.3.2 Методи та засоби процесу клопотання
- •12.3.3 Результати по процесу клопотання
- •12.4 Вибір джерела
- •12.4.1 Вхідні дані для вибору джерела
- •12.4.2 Методи та засоби вибору джерела
- •12.4.3 Результати вибору джерела
- •12.5 Адміністрування контракту
- •12.5.1 Вхідні дані для адміністрування контракту
- •12.5.2 Методи та засоби адміністрування контракту
- •12.6.2 Методи та засоби закриття контракту
- •12.6.3 Результати закриття контракту
- •Глосарій та термінологічний покажчик
- •1. Включення і виключення
- •2.Основні абревіатури
- •3. Визначення
- •Посилання
11.2 Кількісна оцінка ризику
Кількісна оцінка ризику - це оцінка ризику та ризикованих взаємодій для визначення діапазону можливих наслідків для проекту. Кількісна оцінка ризику зв'язана головним чином з визначенням того, які ризиковані події вимагають реакції-відповіді. Ця оцінка ускладнюється множиною чинників, серед яких:
Сприятливі можливості і загрози, які можуть взаємодіяти в непередбаченому напрямку (наприклад, планові затримки можуть форсувати розгляд нової стратегії, яка скоротить загальну тривалість проекту).
Одна ризикована подія, яка може спричинити численні негативні наслідки. Так, пізнє постачання основного компонента стає причиною перевищення, затримок календарного плану робіт, штрафних платежів і зниження якості продукту.
Сприятливі можливості для однієї зацікавленої особи (зниження вартості) можуть бути загрозою для іншої (зменшення прибутку).
Використовувані математичні методи, які можуть створювати помилкове враження точності та надійності.
11.2.1 Вхідні дані для кількісної оцінки ризику
.1 Допущення, що стосуються ризику зацікавлених осіб. Різні організації і приватні особи мають різні допущення по ризиках. Наприклад:
Високоприбуткова компанія готова витратити $500000, щоб внести пропозицію про контракт в $1 мільярд, у той час як інша компанія цього зробити не може.
Одна організація сприймає кошторис, який має 15-відсоткову ймовірність перевитрати як високий ризик, у той час як інша сприймає це як низький ризик.
Допущення, що стосуються ризику зацікавлених осіб, складають основу для вхідних даних і результатів при кількісній оцінці ризику.
.2 Джерела ризику. Див. в розділі 11.1.3.1.
.3 Події потенціального ризику. Див. пункт 11.1.3.2.
4 Кошториси. Див. пункт 7.2.3.1.
.5 Оцінки тривалості робіт. Див. пункт 6.3.3.1.
11.2.2 Методи та засоби для кількісної оцінки ризику
.1 Очікуване грошове значення. Очікуване грошове значення як інструмент кількісної оцінки ризику є продуктом двох показників:
Імовірності ризикованої події - оцінки ймовірності того, що дана ризикована подія станеться.
Величини ризикованої події - оцінки прибутку (втрати), що очікується, якщо ризикована подія станеться.
При підбитті підсумків з розподілу ймовірностей враховувати таке:
Якщо, як в цьому прикладі, значення розподілу зсунуті вліво, то математичне сподівання проекту завжди буде значно вищим, ніж сума найбільш імовірних оцінок.
Розподіли можуть змішуватися і збігатися. Для спрощення в цьому прикладі використовується один і той самий розподіл для всіх робіт.
Для підбиття підсумків по розподілу ймовірностей обчисліть:
Математичне сподівання, середньоквадратичне (стандартне) відхилення та дисперсію для кожної окремої роботи, взявши за основу закони розподілу (наприклад, бета, трикутний, нормальний і т.д.).
Математичне сподівання проекту є сумою математичних сподівань окремих робіт.
Дисперсія проекту є сумою дисперсій по окремих роботах.
Середньоквадратичне (стандартне) відхилення проекту дорівнює кореню квадратному з дисперсії проекту.
Величина ризикованої події повинна відбивати як відчутні, так і невідчутні впливи. Наприклад, проект А і проект Б визначають рівну ймовірність відчутної втрати в $100000 як результат нереальної цінової пропозиції. Якщо проект А передбачає невідчутні наслідки, а
проект Б передбачає, що така втрата веде до припинення роботи виконавчої організації, то ці два ризики не є еквівалентними.
Подібно до цього відсутність невідчутних впливів у цих обчисленнях може дещо спотворити результат через зрівняння маленької втрати з високою ймовірністю і великої втрати з маленькою ймовірністю.
Очікувані грошові значення звичайно використовуються як вхідні дані для подальшого аналізу (наприклад, у дереві рішення), оскільки ризиковані події можуть відбуватися індивідуально і групою, паралельно і послідовно.
.2 Статистичні суми. Статистичні суми можуть бути використані для визначення діапазону загальних проектних вартостей по кошторисах для окремих елементів роботи. (Визначення діапазону ймовірних дат завершення проекту за оцінками тривалості робіт вимагає моделювання (описаного в пункті 11.2.2.3)). Діапазон загальних' проектних вартостей може бути використаний для кількісної оцінки відносного ризику альтернативних бюджетів проекту або цін пропозицій. На малюнку 11—2 показане використання методу моментів для обчислення діапазону проектних оцінок.
. З Моделювання. Моделювання використовує зображення, або модель, системи для аналізу поведінки (дії) системи. Найбільш загальною формою моделювання в проекті є моделювання календарного плану з використанням сітьової моделі проекту. Більшість процесів моделювання календарного плану базується на деяких формах методу «Монте-Карло». При використанні цього методу, адаптованого до звичайного управління, виконання проекту до того, щоб забезпечити статистичний розподіл обчислюваних результатів, як показано на малюнку 11—3, затягується на досить довгий час.
Результати моделювання календарного плану можуть бути використані для кількісної оцінки ризику різних альтернатив календарного плану, різних проектних стратегій, різних шляхів сітьової моделі або індивідуальних робіт.
Моделювання календарного плану необхідно використовувати для будь-яких великих або складних проектів, оскільки за традиційними математичними методами аналізу, такими як метод критичного шляху і метод оцінки та перегляду програми (PERT), не можна обчислити конвергенцію (збіжність) шляху (див. малюнок 11—4), тобто вказані методи ведуть до недооцінки тривалості проекту.
Метод «Монте-Карло» та інші форми моделювання можуть також використовуватися для оцінки діапазону можливих вартісних
результатів.
.4 Дерево рішень. Дерево рішень - це діаграма, на які зображено.
ключові взаємодії серед рішень і зв’язаних з ними випадкових подій,
як їх розуміють ті, хто приймає рішення. Гілки дерева - це рішення (в прямокутниках) або випадкові події (в колах). Приклад дерева рішень показаний на малюнку 11—5.
.5 ВИСНОВОК експерта. Висновок експерта часто застосовують замість математичних методів, описаних вище, або як доповнення до них. Наприклад, ризиковані події можуть бути описані як такі, що мають (1) високу, середню чи низьку ймовірність того, що вони можуть статися, і (2) сильний, помірний або обмежений вплив.