
- •Інститут проектного менеджменту сша Управління проектами (Керівництво з питань проектного менеджменту) Під редакцією доктора технічних наук, професора с.Д. Бушуєва
- •1.Вступ
- •1.1 Мета даного документа
- •1.2 Що таке проект?
- •1.2.1 Поняття «тимчасовий»
- •1.2.2 Унікальність продукту чи послуги
- •1.3 Що таке проектний менеджмент?
- •1.3.1 Основи проектного менеджменту
- •1.3.2 Галузі застосування знань з проектного менеджменту
- •1.4 Зв'язок з іншими управлінськими дисциплінами
- •1.5 Комплексні заходи
- •2. Середовище проектного менеджменту
- •2.1 Фази проекту та його життєвий цикл
- •2.1.1 Властивості фаз проекту
- •2.1.2 Властивості життєвого циклу проекту
- •2.1.3 Приклади життєвих циклів проектів
- •2.2 Зацікавлені сторони проекту
- •2.3 Вплив виконавчої організації
- •2.3.1 Організаційні системи
- •2.3.2 Організаційна культура і стиль
- •2.3.3 Організаційна структура
- •2.4 Загальні управлінські навички
- •2..4.1 Лідерство
- •2.4.2 Комунікація
- •2.4.3 Ведення переговорів
- •2.4.4 Вирішення проблем
- •2.4.5 Вплив організації
- •2.5 Соціоекономічний вплив
- •2.5.1 Стандарти й норми
- •2.5.2 Інтернаціоналізація
- •2.5.3 Вплив культурної сфери
- •3.Процеси управління проектами
- •3.1 Процеси в проектах
- •3.2 Групи процесів
- •3.3 Взаємодії між процесами
- •3.3.1 Процеси ініціалізації
- •3.3.2 Процеси планування
- •3.3.3 Процеси виконання
- •3.3.4 Процеси здійснення контролю
- •3.3.5 Процеси закриття
- •3.4 Настройка взаємодій між процесами
- •II.Галузі застосування знань з проектного менеджменту
- •4.Управління інтеграцією в проекті
- •4.1 Розробка плану проекту
- •4.1.1 Вхідні дані для розробки плану проекту
- •4.1.2 Методи та засоби для розробки плану проекту
- •4.1.3 Результати розробки плану проекту
- •4.2 Виконання плану проекту
- •4.2.1 Вхідні дані для виконання плану проекту
- •4.2.2 Методи та засоби для виконання плану проекту
- •4.2.3 Результати виконання плану проекту
- •4.3 Загальний контроль за змінами
- •4.3.1 Вхідні дані для загального контролю за змінами
- •4.3.2 Методи та засоби для загального контролю за змінами
- •4.3.3 Результати загального контролю за змінами
- •5.Управління змістом проекту
- •5.1.2 Методи та засоби для ініціалізації
- •5.1.3 Результати ініціалізації
- •5.2 Планування змісту
- •5.2.2 Методи та засоби для планування змісту
- •5.2.3 Результати планування змісту
- •5.3 Визначення змісту
- •5.3.1 Вхідні дані для визначення змісту
- •5.3.3 Результати визначення змісту
- •5.4 Перевірка змісту
- •5.4.1 Вхідні дані для перевірки змісту
- •5.4.2 Методи та засоби перевірки змісту
- •5.4.3 Результати перевірки змісту
- •5.5 Контроль за змінами змісту
- •5.5.1 Вхідні дані для контролю за змінами змісту
- •5.5.2 Методи та засоби контролю за змінами змісту
- •5.5.3 Результати контролю за змінами змісту
- •6.Управління часом у проекті
- •6.1 Визначення діяльності
- •6.1.1 Вхідні дані для визначення діяльності
- •6.1.2 Методи та засоби визначення діяльності
- •6.1.3 Результати з визначення діяльності
- •6.2 Задання послідовності робіт
- •6.2.2 Методи та засоби задання послідовності робіт
- •6.2.3 Результати задання послідовності робіт
- •6.3 Оцінка тривалості робіт
- •6.3.1 Вхідні дані для оцінки тривалості робіт
- •6.3.2 Методи та засоби оцінки тривалості робіт
- •6.3.3 Результати оцінки тривалості робіт
- •6.4 Розробка календарного плану
- •6.4.1 Вхідні дані для розробки календарного плану
- •6.4.2 Методи та засоби розробки календарного плану
- •6.4.3 Результати розробки календарного плану
- •6.5 Контроль дотримання календарного плану
- •6.5.1 Вхідні дані для контролю дотримання календарного плану
- •6.5.2 Методи та засоби для контролю дотримання календарного плану
- •6.5.3 Результати контролю дотримання календарного плану
- •7.Управління вартістю проекту
- •7.1 Планування ресурсів
- •7.1.1 Вхідні дані для планування ресурсів
- •7.1.2 Методи та засоби планування ресурсів
- •7.1.3 Результати з планування ресурсів
- •7.2 Оцінка вартості
- •7.2.1 Вхідні дані для оцінки вартості
- •7.2.2 Методи та засоби оцінки вартості
- •7.2.3 Результати з оцінки вартості
- •7.3 Визначення бюджету
- •7.3.1 Вхідні дані для визначення бюджету
- •7.3.2 Методи та засоби для визначення бюджету
- •7.3.3 Результати з визначення бюджету
- •7.4 Контроль вартості
- •7.4.1 Вхідні дані для контролю вартості
- •7.4.2 Методи та засоби контролю вартості
- •7.4.3 Результати контролю вартості
- •8.Управління якістю проекту
- •8.1 Планування якості
- •8.1.1 Вхідні дані для планування якості
- •8.1.2 Методи та засоби для планування якості
- •8.1.3 Результати планування якості
- •8.2 Забезпечення якості
- •8.2..1 Вхідні дані для забезпечення якості
- •8.2.2 Методи та засоби для забезпечення якості
- •8.2.3 Результати процесу забезпечення якості
- •8.3 Контроль якості
- •8.3.1 Вхідні дані для контролю якості
- •8.3.2 Методи та засоби для контролю якості
- •8.3.3 Результати контролю якості
- •9.Управління трудовими ресурсами проекту
- •9.1 Організаційне планування
- •9.1.1 Вхідні дані для організаційного планування
- •9.1.2 Методи та засоби організаційного планування
- •9.1.3 Результати організаційного планування
- •9.2 Комплектування штату
- •9.2.1 Вхідні дані для комплектування штату
- •9.2.2 Методи та засоби комплектування штату
- •9.2.3 Результати комплектування штату
- •9.3 Робота з командою
- •9.3.2 Методи та засоби роботи з командою
- •9.3.3. Результати роботи з командою
- •10.Управління інформаційним зв'язком у проекті
- •10.1 Планування інформаційного зв'язку
- •10.1.1 Вхідні дані для планування інформаційного зв'язку
- •10.1.2 Методи та засоби для планування інформаційного зв'язку
- •10.1.3 Результати планування інформаційного зв'язку
- •10.2 Поширення інформації
- •10.2.1 Вхідні дані для поширення інформації
- •10.2.2 Методи та засоби поширення інформації
- •10.2.3 Результати процесу поширення інформації
- •10.3 Звітування про виконання проекту
- •10.3.1 Вхідні дані для звітування про виконання проекту
- •10.3.2 Методи та засоби для звітування про виконання проекту
- •10.3.3 Результати звітування про виконання проекту
- •10.4 Адміністративне закриття проекту
- •10.4.2 Методи та засоби адміністративного закриття проекту
- •10.4.3 Результати адміністративного закриття
- •11.Управління ризиком у проекті
- •11.1 Ідентифікація ризику
- •11.1.1 Вхідні дані для ідентифікації ризику
- •11.1.2 Методи та засоби для ідентифікації ризику
- •11.1.3 Результати ідентифікації ризику
- •11.2 Кількісна оцінка ризику
- •11.2.1 Вхідні дані для кількісної оцінки ризику
- •11.2.2 Методи та засоби для кількісної оцінки ризику
- •11.2.3 Результати кількісної оцінки ризику
- •11.3 Розвинення реакції на ризик
- •11.4 Контроль за реакцією на ризик
- •11.4.1 Вхідні дані для контролю за реакцією на ризик
- •11.4.2 Методи та засоби для контролю за реакцією на ризик
- •11.4.3 Результати контролю за реакцією на ризик
- •12.Управління закупівлями в проекті
- •12.1 Планування закупівель
- •12.1.1 Вхідні дані для планування закупівель
- •12.1.2 Методи та засоби планування закупівель
- •12.1.3 Результати планування закупівель
- •12.2 Планування клопотань
- •12.2.1 Вхідні дані для планування клопотань
- •12.2.2 Методи та засоби для планування клопотань
- •12.3 Клопотання
- •12.3.1 Вхідні дані для процесу клопотання
- •12.3.2 Методи та засоби процесу клопотання
- •12.3.3 Результати по процесу клопотання
- •12.4 Вибір джерела
- •12.4.1 Вхідні дані для вибору джерела
- •12.4.2 Методи та засоби вибору джерела
- •12.4.3 Результати вибору джерела
- •12.5 Адміністрування контракту
- •12.5.1 Вхідні дані для адміністрування контракту
- •12.5.2 Методи та засоби адміністрування контракту
- •12.6.2 Методи та засоби закриття контракту
- •12.6.3 Результати закриття контракту
- •Глосарій та термінологічний покажчик
- •1. Включення і виключення
- •2.Основні абревіатури
- •3. Визначення
- •Посилання
9.2.3 Результати комплектування штату
.1 Укомплектований штат. Штат вважається укомплектованим, якщо відповідні особи наймані по кожній роботі проекту. Персонал може бути найманий на повний робочий день, на часткову зайнятість або на змінну роботу залежно від потреб проекту.
.2 СПИСОК членів команди проекту. Список членів команди проекту містить усіх членів команди проекту та інших основних зацікавлених осіб. Цей список може бути формальним і неформальним, дуже детальним або широко окресленим залежно від потреб проекту.
9.3 Робота з командою
Робота з командою передбачає удосконалення здатності зацікавлених осіб робити внесок в роботу, а також удосконалення діяльності всієї команди, щоб вона дійсно функціонувала як команда. Удосконалення окремих осіб (як менеджерів, так і технічного персоналу) є основою, необхідною для розвитку всієї команди. Розвиток команди загалом є найбільш важливим моментом для того, щоб команда була спроможною вирішувати завдання проекту.
Робота з командою проекту часто ускладнюється, оскільки окремі члени команди підпорядковуються як функціональному менеджеру, так і менеджеру проекту (див. пункт 2.3.3). Ефективне управління в умовах такого подвійного підпорядкування часто є критичним чинником успіху проекту і відповідальності менеджера проекту в цілому.
Хоч робота з командою описується в розділі 3 як один з процесів, що виконується в певних часових рамках, удосконалення команди відбувається протягом усього часу роботи в рамках проекту.
9.3.1 Вхідні дані для роботи з командою
.1 Штат проекту. Див. пункт 9.2.3.1. Призначення персоналу визначає
індивідуальні навички для окремих осіб і для всієї команди,
необхідні для роботи в команді. .2 План проекту. Див. пункт 4.1.3.1. У плані проекту описується
технічне оточення, в якому працює команда. .3 План управління персоналом. Див. пункт 9.1.3.2. .4 ЗВІТИ про виконання. Звіти про виконання (описані в пункті
10.3.3.1) надають зворотний зв'язок для команди проекту щодо
виконання відносно плану проекту. .5 ЗОВНІШНИЙ зворотний ЗВ'ЯЗОК. Команда проекту повинна
періодично сама перевіряти хід виконання робіт по відношенню до
зовнішнього середовища проекту.
9.3.2 Методи та засоби роботи з командою
. / Роботи 3 розвитку команди. Роботи з розвитку команди включають загальне управління і конкретні окремі дії, спрямовані на удосконалення показників діяльності команди. Багато які дії (наприклад, залучення членів команди неуправлінського рівня до процесу планування; розробка основних правил згладжування конфлікту і роботи в умовах конфлікту) можуть як повторний ефект сприяти поліпшенню показників роботи команди. Роботи з розвитку команди можуть варіюватися від п'ятихвилинного повідомлення на регулярній нараді з огляду стану виконання проекту до розширеної професійної діяльності, спрямованої на поліпшення взаємовідносин між основними зацікавленими особами.
Існує значна кількість публікацій з питання розвитку команди. Загалом, члени команди менеджерів проекту мають бути ознайомлені з літературою відносно розвитку команди.
.2 Загальні управлінські навички. Загальні управлінські навички (обговорені в підрозділі 2.4) виключно важливі для розвитку команди.
.3 Система Заохочень. Нагородження та визнання заслуг - це формальні управлінські дії, які забезпечують або зміцнюють бажану поведінку. Для того щоб бути ефективними, такі системи повинні мати ясний, чіткий і досяжний зв'язок між показниками виконання і нагородженням. Наприклад, менеджер проекту, нагороджений за виконання вартісних показників проекту, повинен показати відповідний рівень контролю за рішеннями по персоналу й закупівлі.
Краще, щоб окремі проекти мали свої власні системи заохочень, оскільки подібні системи у виконавчій організації можуть бути
невідповідними підпорядкованим. Наприклад, бажання працювати понаднормово для виконання завдань «агресивного» календарного плану має бути визнано й заохочено; а необхідність роботи понаднормово в результаті поганого планування винагороді не підлягає.
Системи заохочення повинні також враховувати відмінність у культурі. Наприклад, розробка відповідного механізму нагородження команди в рамках культури, заснованої на індивідуалізмі, може бути дуже складною.
А Сумісність. Перевірка на сумісність передбачає роботу всіх або майже всіх активних членів команди проекту в одному приміщенні для удосконалення їх здатності працювати як команда. Цей засіб широко використовується у великих проектах, хоч може бути ефективним і для менших проектів (наприклад, так званий штаб, куди відправляється команда для виконання проекту).
.5 Навчання. Навчання включає всі роботи, спрямовані на удосконалення навичок, знань і можливостей команди проекту. Деякі автори розрізнюють поняття «навчання» і «розвиток», але відмінність між ними не є ні стійкою, ні прийнятою всіма. Навчання може бути формальним (наприклад, навчання в аудиторіях, навчання з використанням комп'ютерів) або неформальним (наприклад, зворотний зв'язок від інших членів командні проекту). Існує сила публікацій про те, як краще навчати дорослих.
Якщо у членів команди проекту недостатньо управлінських або технічних навичок, то такі навички необхідно розвивати в процесі роботи в рамках проекту або повинні бути зроблені кроки з відповідного перенавчання персоналу. Прямі та непрямі витрати на навчання звичайно відшкодовуються організацією, що виконує проект.