
- •Інститут проектного менеджменту сша Управління проектами (Керівництво з питань проектного менеджменту) Під редакцією доктора технічних наук, професора с.Д. Бушуєва
- •1.Вступ
- •1.1 Мета даного документа
- •1.2 Що таке проект?
- •1.2.1 Поняття «тимчасовий»
- •1.2.2 Унікальність продукту чи послуги
- •1.3 Що таке проектний менеджмент?
- •1.3.1 Основи проектного менеджменту
- •1.3.2 Галузі застосування знань з проектного менеджменту
- •1.4 Зв'язок з іншими управлінськими дисциплінами
- •1.5 Комплексні заходи
- •2. Середовище проектного менеджменту
- •2.1 Фази проекту та його життєвий цикл
- •2.1.1 Властивості фаз проекту
- •2.1.2 Властивості життєвого циклу проекту
- •2.1.3 Приклади життєвих циклів проектів
- •2.2 Зацікавлені сторони проекту
- •2.3 Вплив виконавчої організації
- •2.3.1 Організаційні системи
- •2.3.2 Організаційна культура і стиль
- •2.3.3 Організаційна структура
- •2.4 Загальні управлінські навички
- •2..4.1 Лідерство
- •2.4.2 Комунікація
- •2.4.3 Ведення переговорів
- •2.4.4 Вирішення проблем
- •2.4.5 Вплив організації
- •2.5 Соціоекономічний вплив
- •2.5.1 Стандарти й норми
- •2.5.2 Інтернаціоналізація
- •2.5.3 Вплив культурної сфери
- •3.Процеси управління проектами
- •3.1 Процеси в проектах
- •3.2 Групи процесів
- •3.3 Взаємодії між процесами
- •3.3.1 Процеси ініціалізації
- •3.3.2 Процеси планування
- •3.3.3 Процеси виконання
- •3.3.4 Процеси здійснення контролю
- •3.3.5 Процеси закриття
- •3.4 Настройка взаємодій між процесами
- •II.Галузі застосування знань з проектного менеджменту
- •4.Управління інтеграцією в проекті
- •4.1 Розробка плану проекту
- •4.1.1 Вхідні дані для розробки плану проекту
- •4.1.2 Методи та засоби для розробки плану проекту
- •4.1.3 Результати розробки плану проекту
- •4.2 Виконання плану проекту
- •4.2.1 Вхідні дані для виконання плану проекту
- •4.2.2 Методи та засоби для виконання плану проекту
- •4.2.3 Результати виконання плану проекту
- •4.3 Загальний контроль за змінами
- •4.3.1 Вхідні дані для загального контролю за змінами
- •4.3.2 Методи та засоби для загального контролю за змінами
- •4.3.3 Результати загального контролю за змінами
- •5.Управління змістом проекту
- •5.1.2 Методи та засоби для ініціалізації
- •5.1.3 Результати ініціалізації
- •5.2 Планування змісту
- •5.2.2 Методи та засоби для планування змісту
- •5.2.3 Результати планування змісту
- •5.3 Визначення змісту
- •5.3.1 Вхідні дані для визначення змісту
- •5.3.3 Результати визначення змісту
- •5.4 Перевірка змісту
- •5.4.1 Вхідні дані для перевірки змісту
- •5.4.2 Методи та засоби перевірки змісту
- •5.4.3 Результати перевірки змісту
- •5.5 Контроль за змінами змісту
- •5.5.1 Вхідні дані для контролю за змінами змісту
- •5.5.2 Методи та засоби контролю за змінами змісту
- •5.5.3 Результати контролю за змінами змісту
- •6.Управління часом у проекті
- •6.1 Визначення діяльності
- •6.1.1 Вхідні дані для визначення діяльності
- •6.1.2 Методи та засоби визначення діяльності
- •6.1.3 Результати з визначення діяльності
- •6.2 Задання послідовності робіт
- •6.2.2 Методи та засоби задання послідовності робіт
- •6.2.3 Результати задання послідовності робіт
- •6.3 Оцінка тривалості робіт
- •6.3.1 Вхідні дані для оцінки тривалості робіт
- •6.3.2 Методи та засоби оцінки тривалості робіт
- •6.3.3 Результати оцінки тривалості робіт
- •6.4 Розробка календарного плану
- •6.4.1 Вхідні дані для розробки календарного плану
- •6.4.2 Методи та засоби розробки календарного плану
- •6.4.3 Результати розробки календарного плану
- •6.5 Контроль дотримання календарного плану
- •6.5.1 Вхідні дані для контролю дотримання календарного плану
- •6.5.2 Методи та засоби для контролю дотримання календарного плану
- •6.5.3 Результати контролю дотримання календарного плану
- •7.Управління вартістю проекту
- •7.1 Планування ресурсів
- •7.1.1 Вхідні дані для планування ресурсів
- •7.1.2 Методи та засоби планування ресурсів
- •7.1.3 Результати з планування ресурсів
- •7.2 Оцінка вартості
- •7.2.1 Вхідні дані для оцінки вартості
- •7.2.2 Методи та засоби оцінки вартості
- •7.2.3 Результати з оцінки вартості
- •7.3 Визначення бюджету
- •7.3.1 Вхідні дані для визначення бюджету
- •7.3.2 Методи та засоби для визначення бюджету
- •7.3.3 Результати з визначення бюджету
- •7.4 Контроль вартості
- •7.4.1 Вхідні дані для контролю вартості
- •7.4.2 Методи та засоби контролю вартості
- •7.4.3 Результати контролю вартості
- •8.Управління якістю проекту
- •8.1 Планування якості
- •8.1.1 Вхідні дані для планування якості
- •8.1.2 Методи та засоби для планування якості
- •8.1.3 Результати планування якості
- •8.2 Забезпечення якості
- •8.2..1 Вхідні дані для забезпечення якості
- •8.2.2 Методи та засоби для забезпечення якості
- •8.2.3 Результати процесу забезпечення якості
- •8.3 Контроль якості
- •8.3.1 Вхідні дані для контролю якості
- •8.3.2 Методи та засоби для контролю якості
- •8.3.3 Результати контролю якості
- •9.Управління трудовими ресурсами проекту
- •9.1 Організаційне планування
- •9.1.1 Вхідні дані для організаційного планування
- •9.1.2 Методи та засоби організаційного планування
- •9.1.3 Результати організаційного планування
- •9.2 Комплектування штату
- •9.2.1 Вхідні дані для комплектування штату
- •9.2.2 Методи та засоби комплектування штату
- •9.2.3 Результати комплектування штату
- •9.3 Робота з командою
- •9.3.2 Методи та засоби роботи з командою
- •9.3.3. Результати роботи з командою
- •10.Управління інформаційним зв'язком у проекті
- •10.1 Планування інформаційного зв'язку
- •10.1.1 Вхідні дані для планування інформаційного зв'язку
- •10.1.2 Методи та засоби для планування інформаційного зв'язку
- •10.1.3 Результати планування інформаційного зв'язку
- •10.2 Поширення інформації
- •10.2.1 Вхідні дані для поширення інформації
- •10.2.2 Методи та засоби поширення інформації
- •10.2.3 Результати процесу поширення інформації
- •10.3 Звітування про виконання проекту
- •10.3.1 Вхідні дані для звітування про виконання проекту
- •10.3.2 Методи та засоби для звітування про виконання проекту
- •10.3.3 Результати звітування про виконання проекту
- •10.4 Адміністративне закриття проекту
- •10.4.2 Методи та засоби адміністративного закриття проекту
- •10.4.3 Результати адміністративного закриття
- •11.Управління ризиком у проекті
- •11.1 Ідентифікація ризику
- •11.1.1 Вхідні дані для ідентифікації ризику
- •11.1.2 Методи та засоби для ідентифікації ризику
- •11.1.3 Результати ідентифікації ризику
- •11.2 Кількісна оцінка ризику
- •11.2.1 Вхідні дані для кількісної оцінки ризику
- •11.2.2 Методи та засоби для кількісної оцінки ризику
- •11.2.3 Результати кількісної оцінки ризику
- •11.3 Розвинення реакції на ризик
- •11.4 Контроль за реакцією на ризик
- •11.4.1 Вхідні дані для контролю за реакцією на ризик
- •11.4.2 Методи та засоби для контролю за реакцією на ризик
- •11.4.3 Результати контролю за реакцією на ризик
- •12.Управління закупівлями в проекті
- •12.1 Планування закупівель
- •12.1.1 Вхідні дані для планування закупівель
- •12.1.2 Методи та засоби планування закупівель
- •12.1.3 Результати планування закупівель
- •12.2 Планування клопотань
- •12.2.1 Вхідні дані для планування клопотань
- •12.2.2 Методи та засоби для планування клопотань
- •12.3 Клопотання
- •12.3.1 Вхідні дані для процесу клопотання
- •12.3.2 Методи та засоби процесу клопотання
- •12.3.3 Результати по процесу клопотання
- •12.4 Вибір джерела
- •12.4.1 Вхідні дані для вибору джерела
- •12.4.2 Методи та засоби вибору джерела
- •12.4.3 Результати вибору джерела
- •12.5 Адміністрування контракту
- •12.5.1 Вхідні дані для адміністрування контракту
- •12.5.2 Методи та засоби адміністрування контракту
- •12.6.2 Методи та засоби закриття контракту
- •12.6.3 Результати закриття контракту
- •Глосарій та термінологічний покажчик
- •1. Включення і виключення
- •2.Основні абревіатури
- •3. Визначення
- •Посилання
9.1.2 Методи та засоби організаційного планування
.1 Шаблони. Хоч кожний проект унікальний, більшість проектів деякою мірою матиме схожість з іншими проектами. Використання визначення обов'язків, відповідальності чи звітності схожого проекту може допомогти прискорити процес організаційного планування.
.2 Практика управління. Багато які організації мають у своєму арсеналі різноманітну політику, методи, певний порядок дій і процедури, які можуть допомогти команді менеджерів проекту в різних аспектах організаційного планування. Наприклад, організація, що розглядає менеджерів як «тренерів», звичайно, повинна мати документацію, де було б відображено, як має виконуватися роль «тренера».
.3 Теорія організаційного планування. Існує багато літератури, в якій описується, як можуть і як повинні бути структуровані організації. Хоч тільки невеликий відсоток авторів роблять акцент
на проектні організації, команда менеджерів проекту має бути обізнана з теорією організаційного планування так, щоб якомога краще реагувати на вимоги проекту.
.4 Аналіз потреб зацікавлених ОСІб. Потреби різних зацікавлених осіб мають бути проаналізовані для гарантування того, що їхні потреби будуть задоволені. (Див. також пункт 10.1.2.1.)
9.1.3 Результати організаційного планування
.1 Розподіл обов'язків і відповідальностей. При роботі у рамках проекту обов'язки (хто що робить) і відповідальність (хто за що відповідає) мають бути розподілені між відповідними зацікавленими особами проекту. Згодом обов'язки та відповідальність можуть змінюватися. Більшість обов'язків і відповідальність розподіляються між зацікавленими особами, які активно залучаються до роботи проекту (наприклад, менеджером проекту, членами команди управління проектом та іншими).
Обов'язки та відповідальність менеджера проекту звичайно є вирішальними в більшості проектів, але вони істотно варіюються залежно від прикладної сфери.
Обов'язки та відповідальність мають бути тісно зв'язані зі змістом проекту. Матриця розподілу відповідальності, або RAM (малюнок 9—2), часто використовується для цієї мети. У великих проектах RAM можуть розроблятися для різних рівнів. Наприклад, самий високий рівень RAM може визначати, яка група чи підрозділ є відповідальним за кожний елемент ієрархічної структури робіт, а самий низький рівень RAM використовується для розподілу в групі обов'язків і відповідальності за певні роботи для окремих осіб.
.2 План управління персоналом. План управління персоналом описує: коли і як трудові ресурси вводитимуться в проектну команду і видалятимуться з неї. План управління персоналом може бути формальний і неформальний, детальний і широко окреслений, заснований на потребах проекту. Він є додатковим елементом загального плану проекту (див. підрозділ 4.1).
План управління персоналом часто включає гістограму ресурсів (малюнок 9-3).
Особливу увагу необхідно приділити питанню звільнення членів проектної команди (окремих осіб або груп), коли їхні послуги стануть не потрібними в проекті. Відповідні процедури перерозподілу можуть бути такі:
Зменшення витрат шляхом зниження чи усунення тенденції до виконання роботи просто як до засобу заповнення часу між призначенням і звільненням.
Поліпшити трудову дисципліну шляхом зменшення чи усунення невизначеностей в подальшій роботі.
.3 Організаційний графік. Організаційний графік - це звітність у проекті в будь-якому графічному зображенні.
Він може бути формальний і неформальний, детальний і широко окреслений, заснований на потребах проекту. Наприклад, організаційний графік проекту внутрішнього обслуговування 3—4 чоловік навряд чи буде такий же суворий і детальний, як організаційний графік проекту на атомній станції для 3000 чоловік.
Організаційна ієрархічна структура робіт (OBS) є характерним прикладом організаційного графіка, що показує, які організаційні підрозділи за яку конкретну роботу відповідають.
.4 ДОПОМІЖНІ деталі. Допоміжні деталі для організаційного планування варіюються залежно від прикладної сфери й розміру проекту. Інформація, що часто використовується як допоміжна деталь, включає, але не зводиться до такого:
Організаційний вплив - які альтернативи усуваються організацією в такій спосіб.
Описи роботи - письмові відображення (із заголовком) роботи, що містять навички, відповідальність, базові знання, повноваження, фізичне оточення й інші характеристики, включені до виконання даної роботи. їх ще називають описами позицій.
Необхідність навчання - якщо найманий персонал не має навичок, необхідних для виконання проекту, то їх необхідно розвити.