
- •Інститут проектного менеджменту сша Управління проектами (Керівництво з питань проектного менеджменту) Під редакцією доктора технічних наук, професора с.Д. Бушуєва
- •1.Вступ
- •1.1 Мета даного документа
- •1.2 Що таке проект?
- •1.2.1 Поняття «тимчасовий»
- •1.2.2 Унікальність продукту чи послуги
- •1.3 Що таке проектний менеджмент?
- •1.3.1 Основи проектного менеджменту
- •1.3.2 Галузі застосування знань з проектного менеджменту
- •1.4 Зв'язок з іншими управлінськими дисциплінами
- •1.5 Комплексні заходи
- •2. Середовище проектного менеджменту
- •2.1 Фази проекту та його життєвий цикл
- •2.1.1 Властивості фаз проекту
- •2.1.2 Властивості життєвого циклу проекту
- •2.1.3 Приклади життєвих циклів проектів
- •2.2 Зацікавлені сторони проекту
- •2.3 Вплив виконавчої організації
- •2.3.1 Організаційні системи
- •2.3.2 Організаційна культура і стиль
- •2.3.3 Організаційна структура
- •2.4 Загальні управлінські навички
- •2..4.1 Лідерство
- •2.4.2 Комунікація
- •2.4.3 Ведення переговорів
- •2.4.4 Вирішення проблем
- •2.4.5 Вплив організації
- •2.5 Соціоекономічний вплив
- •2.5.1 Стандарти й норми
- •2.5.2 Інтернаціоналізація
- •2.5.3 Вплив культурної сфери
- •3.Процеси управління проектами
- •3.1 Процеси в проектах
- •3.2 Групи процесів
- •3.3 Взаємодії між процесами
- •3.3.1 Процеси ініціалізації
- •3.3.2 Процеси планування
- •3.3.3 Процеси виконання
- •3.3.4 Процеси здійснення контролю
- •3.3.5 Процеси закриття
- •3.4 Настройка взаємодій між процесами
- •II.Галузі застосування знань з проектного менеджменту
- •4.Управління інтеграцією в проекті
- •4.1 Розробка плану проекту
- •4.1.1 Вхідні дані для розробки плану проекту
- •4.1.2 Методи та засоби для розробки плану проекту
- •4.1.3 Результати розробки плану проекту
- •4.2 Виконання плану проекту
- •4.2.1 Вхідні дані для виконання плану проекту
- •4.2.2 Методи та засоби для виконання плану проекту
- •4.2.3 Результати виконання плану проекту
- •4.3 Загальний контроль за змінами
- •4.3.1 Вхідні дані для загального контролю за змінами
- •4.3.2 Методи та засоби для загального контролю за змінами
- •4.3.3 Результати загального контролю за змінами
- •5.Управління змістом проекту
- •5.1.2 Методи та засоби для ініціалізації
- •5.1.3 Результати ініціалізації
- •5.2 Планування змісту
- •5.2.2 Методи та засоби для планування змісту
- •5.2.3 Результати планування змісту
- •5.3 Визначення змісту
- •5.3.1 Вхідні дані для визначення змісту
- •5.3.3 Результати визначення змісту
- •5.4 Перевірка змісту
- •5.4.1 Вхідні дані для перевірки змісту
- •5.4.2 Методи та засоби перевірки змісту
- •5.4.3 Результати перевірки змісту
- •5.5 Контроль за змінами змісту
- •5.5.1 Вхідні дані для контролю за змінами змісту
- •5.5.2 Методи та засоби контролю за змінами змісту
- •5.5.3 Результати контролю за змінами змісту
- •6.Управління часом у проекті
- •6.1 Визначення діяльності
- •6.1.1 Вхідні дані для визначення діяльності
- •6.1.2 Методи та засоби визначення діяльності
- •6.1.3 Результати з визначення діяльності
- •6.2 Задання послідовності робіт
- •6.2.2 Методи та засоби задання послідовності робіт
- •6.2.3 Результати задання послідовності робіт
- •6.3 Оцінка тривалості робіт
- •6.3.1 Вхідні дані для оцінки тривалості робіт
- •6.3.2 Методи та засоби оцінки тривалості робіт
- •6.3.3 Результати оцінки тривалості робіт
- •6.4 Розробка календарного плану
- •6.4.1 Вхідні дані для розробки календарного плану
- •6.4.2 Методи та засоби розробки календарного плану
- •6.4.3 Результати розробки календарного плану
- •6.5 Контроль дотримання календарного плану
- •6.5.1 Вхідні дані для контролю дотримання календарного плану
- •6.5.2 Методи та засоби для контролю дотримання календарного плану
- •6.5.3 Результати контролю дотримання календарного плану
- •7.Управління вартістю проекту
- •7.1 Планування ресурсів
- •7.1.1 Вхідні дані для планування ресурсів
- •7.1.2 Методи та засоби планування ресурсів
- •7.1.3 Результати з планування ресурсів
- •7.2 Оцінка вартості
- •7.2.1 Вхідні дані для оцінки вартості
- •7.2.2 Методи та засоби оцінки вартості
- •7.2.3 Результати з оцінки вартості
- •7.3 Визначення бюджету
- •7.3.1 Вхідні дані для визначення бюджету
- •7.3.2 Методи та засоби для визначення бюджету
- •7.3.3 Результати з визначення бюджету
- •7.4 Контроль вартості
- •7.4.1 Вхідні дані для контролю вартості
- •7.4.2 Методи та засоби контролю вартості
- •7.4.3 Результати контролю вартості
- •8.Управління якістю проекту
- •8.1 Планування якості
- •8.1.1 Вхідні дані для планування якості
- •8.1.2 Методи та засоби для планування якості
- •8.1.3 Результати планування якості
- •8.2 Забезпечення якості
- •8.2..1 Вхідні дані для забезпечення якості
- •8.2.2 Методи та засоби для забезпечення якості
- •8.2.3 Результати процесу забезпечення якості
- •8.3 Контроль якості
- •8.3.1 Вхідні дані для контролю якості
- •8.3.2 Методи та засоби для контролю якості
- •8.3.3 Результати контролю якості
- •9.Управління трудовими ресурсами проекту
- •9.1 Організаційне планування
- •9.1.1 Вхідні дані для організаційного планування
- •9.1.2 Методи та засоби організаційного планування
- •9.1.3 Результати організаційного планування
- •9.2 Комплектування штату
- •9.2.1 Вхідні дані для комплектування штату
- •9.2.2 Методи та засоби комплектування штату
- •9.2.3 Результати комплектування штату
- •9.3 Робота з командою
- •9.3.2 Методи та засоби роботи з командою
- •9.3.3. Результати роботи з командою
- •10.Управління інформаційним зв'язком у проекті
- •10.1 Планування інформаційного зв'язку
- •10.1.1 Вхідні дані для планування інформаційного зв'язку
- •10.1.2 Методи та засоби для планування інформаційного зв'язку
- •10.1.3 Результати планування інформаційного зв'язку
- •10.2 Поширення інформації
- •10.2.1 Вхідні дані для поширення інформації
- •10.2.2 Методи та засоби поширення інформації
- •10.2.3 Результати процесу поширення інформації
- •10.3 Звітування про виконання проекту
- •10.3.1 Вхідні дані для звітування про виконання проекту
- •10.3.2 Методи та засоби для звітування про виконання проекту
- •10.3.3 Результати звітування про виконання проекту
- •10.4 Адміністративне закриття проекту
- •10.4.2 Методи та засоби адміністративного закриття проекту
- •10.4.3 Результати адміністративного закриття
- •11.Управління ризиком у проекті
- •11.1 Ідентифікація ризику
- •11.1.1 Вхідні дані для ідентифікації ризику
- •11.1.2 Методи та засоби для ідентифікації ризику
- •11.1.3 Результати ідентифікації ризику
- •11.2 Кількісна оцінка ризику
- •11.2.1 Вхідні дані для кількісної оцінки ризику
- •11.2.2 Методи та засоби для кількісної оцінки ризику
- •11.2.3 Результати кількісної оцінки ризику
- •11.3 Розвинення реакції на ризик
- •11.4 Контроль за реакцією на ризик
- •11.4.1 Вхідні дані для контролю за реакцією на ризик
- •11.4.2 Методи та засоби для контролю за реакцією на ризик
- •11.4.3 Результати контролю за реакцією на ризик
- •12.Управління закупівлями в проекті
- •12.1 Планування закупівель
- •12.1.1 Вхідні дані для планування закупівель
- •12.1.2 Методи та засоби планування закупівель
- •12.1.3 Результати планування закупівель
- •12.2 Планування клопотань
- •12.2.1 Вхідні дані для планування клопотань
- •12.2.2 Методи та засоби для планування клопотань
- •12.3 Клопотання
- •12.3.1 Вхідні дані для процесу клопотання
- •12.3.2 Методи та засоби процесу клопотання
- •12.3.3 Результати по процесу клопотання
- •12.4 Вибір джерела
- •12.4.1 Вхідні дані для вибору джерела
- •12.4.2 Методи та засоби вибору джерела
- •12.4.3 Результати вибору джерела
- •12.5 Адміністрування контракту
- •12.5.1 Вхідні дані для адміністрування контракту
- •12.5.2 Методи та засоби адміністрування контракту
- •12.6.2 Методи та засоби закриття контракту
- •12.6.3 Результати закриття контракту
- •Глосарій та термінологічний покажчик
- •1. Включення і виключення
- •2.Основні абревіатури
- •3. Визначення
- •Посилання
7.4.3 Результати контролю вартості
.1 Скориговані кошториси. Скориговані кошториси є зміною вартісної інформації, що використовується для управління проектом. У разі необхідності мають бути оповіщені відповідні зацікавлені особи. Скориговані кошториси можуть зажадати внесення змін в інші аспекти загального плану проекту, а можуть і не зажадати.
.2 Коригування бюджету. Коригування бюджету - це спеціальна категорія коригувань кошторисів. Коригування бюджету - це зміни затвердженої вартісної основи. А ці цифри коригуються тільки у відповідь на зміну змісту. У деяких випадках відхилення вартості можуть бути настільки серйозними, що стане неминучою зміна вартісної основи для надання реалістичного контролю виконання.
.3 Коригуючі дії. Коригуючі дії - це ті, що відбуваються з метою узгодження очікуваних майбутніх показників виконання проекту з планом проекту.
.4 Оцінка ПО завершенні. Оцінка по завершенні (ЕАС) — це прогноз підсумкових проектних вартостей, що грунтується на виконанні проекту. Найбільш загальні технології прогнозування базуються на таких відхиленнях:
ЕАС = Фактично на сьогодні + Бюджет проекту, що залишився, змінений на коефіцієнт виконання (часто називається показником вартісного виконання, описаний у пункті 10.3.2.4). Цей підхід найчастіше використовується, коли поточні відхилення оцінюються аналогічно майбутнім.
ЕАС = Фактично на сьогодні + Нова оцінка по всій роботі, що залишилася. Цей підхід найчастіше використовується, коли вже здійснене виконання показує, що початкові оцінкові допущення були неправильними, або те, що вони більш неадекватні через зміну умов.
ЕАС = Фактично на сьогодні + Бюджет, що залишився. Цей підхід найчастіше використовується, коли поточні відхилення розглядаються як нетипові і команда менеджерів проекту сподівається, що в майбутньому таких відхилень чекати не доведеться.
Кожний з вищенаведених підходів може бути прийнятний для будь-якої конкретної роботи.
.5 Засвоєні уроки. Випадки відхилень, причини вибору дій з коригування та інші типи уроків, засвоєних у результаті контролю вартості, мають бути задокументовані в такий спосіб, щоб стати частиною бази даних як по цьому проекту, так і по всіх інших проектах, що виконуються в цій організації.
8.Управління якістю проекту
Управління якістю проекту передбачає процеси, необхідні для
забезпечення того, щоб проект задовольняв ті потреби, задля яких він і
розроблений. Управління якістю проекту включає «всі роботи, що
стосуються загальної функції управління, визначають політику у сфері
якості, завдання та відповідальність і реалізовують їх такими засобами,
як планування якості, контроль її та удосконалення в рамках системи
забезпечення якості» [1]. Малюнок 8-1 надає огляд таких основних
процесів управління якістю проекту:
Планування якості - визначення того, які стандарти якості застосовні до даного проекту і як домогтися відповідності їм.
Забезпечення якості - оцінка загального виконання проекту на
регулярній основі для підтвердження того, що проект задовольняє стандарти якості.
8.3 Контроль якості - відстежування певних результатів по проекту для встановлення того, чи відповідають вони певним стандартам якості, і для визначення шляхів усунення причин незадовільного виконання.
Зазначені процеси взаємодіють як між собою, так і з процесами інших галузей застосування знань з проектного менеджменту. Кожний процес може включати зусилля одного чи кількох індивідуумів або груп індивідуумів, спрямовані на задоволення потреб проекту, і виконується, як правило, по одному разу на кожній фазі проекту.
Хоч тут процеси представлені як дискретні елементи з чітко визначеними зв'язками, на практиці вони можуть перекриватися і взаємодіяти між собою в різний спосіб, що докладно тут не описується. Детально обговорені взаємодії між процесами в розділі 3.
Основний підхід до управління якістю, що описується в цьому розділі, - це відповідність даних стандартів якості стандартам Міжнародної організації з питань стандартизації (ISO), що детально описані в серіях стандартів ISO 9000 та ISO 10000. Цей загальний підхід також повинен поєднуватися з (а) відомими підходами до управління якістю, рекомендованими Демінгом, Джуреном, Кросбі та іншими, й (Ь) новими, такими як всеосяжне управління якістю (TQM), безперервне поліпшення і т. ін.
Управління якістю проекту має адресуватися до управління як проектом, так і продуктом проекту. Недотримання вимог якості в будь-якій з цих сфер може мати серйозні негативні наслідки для зацікавлених осіб проекту. Наприклад:
Задоволення вимог споживача шляхом збільшення роботи команди проекту може призвести до негативних наслідків через втому членів команди.
Задоволення цілей календарного плану проекту шляхом скорочення планових інспекцій якості може призвести до негативних наслідків через невиявлення браку.
Якість - це «сукупність властивостей об'єкта, які стосуються його здатності задовольняти проголошені та неочікувані вимоги» [2]. Найважливішим аспектом управління якістю проекту є необхідність перетворення на стадії управління проекту неочікуваних вимог на проголошені (описаного в розділі 5).
Команда менеджерів проекту повинна чітко розмежовувати поняття «якість» і «сорт». Сорт - це «категорія, або ранг, що призначається об'єктам, які мають одне й те саме функціональне використання, але різні вимоги до якості» [3]. Низька якість завжди є проблемою, а низький сорт може і не бути нею. Наприклад, продукт -програмне забезпечення може бути високої якості (немає явних похибок, ретельно підготовлене керівництво для користувача) і низького сорту (обмежена кількість властивостей) або воно може бути низької якості (багато похибок, погано впорядкована призначена для користувача документація) і високого сорту (велика кількість властивостей). Визначення і забезпечення необхідних рівнів якості та сорту є обов'язком менеджера проекту і команди управління проектом. Команда менеджерів проекту повинна також розуміти, що сучасне управління якістю має відповідати сучасному управлінню проектом, і пам'ятати про можливість:
• задоволення споживача - розуміння потреб, управління ними і вплив на них у такий спосіб, щоб очікування споживача були повністю задоволені або навіть перевищені. Це вимагає поєднання відповідності специфікаціям (у проект необхідно ввести те, що інформуватиме про майбутні створення) і зручності використання продукту (продукт або послуга має задовольняти реальні потреби);
запобігання зайвій інспекції - витрати на запобігання похибкам завжди менші, ніж витрати на їх виправлення;
відповідальності служб менеджменту - успішне виконання проекту вимагає участі всіх членів команди, але відповідальність за виконання несе служба менеджменту, яка надає для успіху необхідні ресурси;
процесів всередині фаз - цикл (що повторюється) планувати-робити-перевіряти-реалізовувати, описаний Демін- гом та іншими, дуже схожий на поєднання фаз і процесів, описаних в розділі 3.
Крім того, ініціативи організації, що виконує проект, з удосконалення якості (наприклад, TQM, безперервне удосконалення тощо) можуть поліпшити якість управління проектом і якість продукту проекту.
Проте, існує важлива ознака, яку має чітко усвідомлювати команда менеджерів проекту - тимчасовість природи проекту, а це означає, що інвестиції на поліпшення якості продукту, особливо на запобігання дефектам і зайвій оцінці, мають бути відшкодовані виконавчою організацією, оскільки проект може не дожити до «збирання своїх плодів».