Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Біоетика.rtf
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
182.51 Кб
Скачать

Тема :

Медико-етична та правова оцінка лікарської помилки і ятрогенії у клінічній практиці. Національні та міждународні документи,що регулюють морально-етичну,професійну і правову діяльність медичного персоналу та забезпечення права людини.

1.Навчальна мета

    1. Оволодіти знаннями про національні та міждународні документи,що регулюють морально-етичну,професійну і правову діяльність медичного персоналу.

    2. Засвоїти значення лікарської помилки і ятрогенії у клінічній практиці.

    3. Ознайомитися з медико-етичними та правовими оцінками лікарської помилки.

2.Вихідні знання та вміння

2.1. Знати:

2.1.1. Характеристики суб’єктивних та об’єктивних причин лікарської помилки.

2.1.2. Основні види та причини медичних помилок.

2.1.3 Про види відповідальностей лікаря перед пацієнтом.

2.2. Вміти:

2.2.1.Відризняти деонтологічні,діагностичні та лікувальні помилки.

2.2.2. Диференціювати лікарські помилки і нещасні випадки з недосвідченими діями лікаря та медичного персоналу.

      1. .Характеризувати нещасні випадки в медичній практиці.

3.Питання для самопідготовки

3.1.Визначення у медичній літературі «лікарської помилки» та її об’єктивні і суб’єктивні причини.

3.2.Види лікарських помилок.

3.3. Неналежне виконання професійних обов’язків та юридична відповідальність.

3.4.Основні умови Кримінального кодексу,за яких можлива кримінальна відповідальність за вчинений злочин

3.5.Значення нещасних випадків та недосвідченості медичного персоналу .

3.6.Найважливіші умови для усунення недоліків у діяльності лікаря

3.7. Національні та міждународні документи,що регулюють морально-етичну,професійну і правову діяльність медичного персоналу.

3.8. Міжнародний Кодекс медичної етики.

3.9. Етичний Кодекс України.

3.10.Цивільний Кодекс України

У медичній літературі під лікарською помилкою  часто розуміють дії (бездіяльність) лікаря, що мають у своїй основі недосконалість сучасної медичної науки, об’єктивні умови роботи, недостатню кваліфікацію або нездатність використовувати наявні знання.

Лікарська помилка в медичній літературі описується найчастіше як незловмисна омана лікаря (або будь-якого іншого медичного працівника) у його професійній діяльності, якщо при цьому виключається недбалість і несумлінність.

Лікарська помилка незалежно від тяжкості наслідків не карається юридично, вона є не кримінально-правовою проблемою, а медичною (організаційно-методичною).

Підміна поняття «лікарська помилка» поняттям «лікарський злочин» неприпустима, оскільки призводить до деструктивного конфлікту інтересів пацієнтів та медпрацівників.

Нормативно-правові медичні акти містять термін «ятрогенії», зокрема, Наказ МОЗ України від 29.08.2008 р. № 503 «Про затвердження методичних рекомендацій «Кодування захворюваності та смертності у відповідності до Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я Десятого перегляду».

Лікарські помилки мають об’єктивні і суб’єктивні причини, зокрема:

1. Надзвичайну складність лікарської (медичної) професії. 

2. Вузьку спеціалізацію

3. Велику довіру до сучасних медичних технологій. 

4. Індивідуальні особливості організму людини та негативні наслідки застосування будь-яких методів лікування.

5. Дію так званого людського фактора. 

Про складність медичної професії  свідчить строк навчання у ВНЗ та обов’язкове безперервне післядипломне навчання медичних фахівців. Вимога сучасності у висококваліфікованих «вузьких» фахівцях має свої позитивні та негативні наслідки. Такий фахівець стає досконалим у певній галузі, проте з часом відбувається заміщення професійних знань, які не використовуються. Часу на самовдосконалення у всіх галузях медичної науки у такого фахівця просто немає.

Медичні працівники ЛПЗ, устаткованого медичною апаратурою, меншою мірою почали приділяти увагу до інформації, що одержується від самого пацієнта (anamnesis vitae, anamnesis morbi). Склалася парадоксальна ситуація: найдавніший лікарський метод діагностики — збирання історії хвороби допомагає правильно припустити характер захворювання в 70 % випадків, тоді як більшість лабораторно-апаратних методів виявилися менш точними. Такі результати були отримані американськими кардіологами при аналізі лікарських ­помилок.