Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
посмотри меня.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
213.25 Кб
Скачать

17. Теоретичні концепції виникнення і природи грошей.

Гроші — особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів.

Існують дві основні концепції, що пояснюють причини виникнення грошей:

  • Раціоналістична

  • Еволюційна

Раціоналістична концепція пояснює виникнення грошей як результат домовленості між людьми про введення спеціального інструмента(грошей) для здійснення обміну товарів.

Концепція панувала до кінця ХVIIІ ст. і її прихильниками були П. Самуельсон, Дж. К. Гелбрейт

Еволюційна концепція стверджує, що гроші виникли незалежно від волі людей, у результаті тривалого еволюційного розвитку суспільного поділу праці, товарного виробництва та обміну.

сутності грошей:

  1. -по-перше, гроші за походженням — це товар, але не просто товар, а носій певних суспільних відносин, формування яких зумовило виділення з широкого ряду звичайних товарів одного — грошового;

  2. -по-друге, як результат тривалого еволюційного розвитку товарного виробництва і ринку гроші самі не можуть бути застиглим, раз і назавжди даним явищем, а повинні постійно розвиватися як по суті, так і за формами існування;

  3. -по-третє, гроші не можуть бути скасовані чи змінені угодою людей або рішенням держави доти, доки існують адекватні грошам суспільні відносини.

18.

Функції грошей та їх еволюція.

Функції:

  • Засіб нагромадження — це функція, що пов'язана із здатністю грошей бути засобом збереження вартості, представником абстрактної форми багатства.

  • Міра вартості — це функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни.

  • Засіб обігу — це функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.

  • Засіб платежу — це функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення.

  • Світові гроші — це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.

У своїй еволюції гроші виступають у вигляді:

  • Металеві ( мідні , срібні, золоті);

  • Паперові гроші ( казначейські білети) – грошові знаки, що випускаються для покриття бюджетного дефіциту і наділені державою примусовим курсом. Позбавлені самостійної вартості, виконують роль купівельного і платіжного засобу.

  • Кредитні гроші — це неповноцінні знаки вартості, які виникли на основі кредитних відносин.

  • Електронні (кредитні картки; розвиток інформаційних технологій).

19.

Поняття ринку та його функції.

Ринок – система економічних відносин між господарюючими суб’єктами пов’язаними обміном товарів та послуг на основі використання різноманітних форм власності товарно-грошових та фінансово-підприємницьких механізмів.

Функції:

Регулююча – ринок, як регулятор виробництва через механізм ринкових законів, встановлює необхідні пропорції відтворення.

Інформаційна – саме ринок дав об’єктивну інформацію про те, які товари мають попит і кожна фірма може регулювати власне виробництво.

Стимулююча – ринок спонукає виробників до зниження витрат, підвищення якості та споживчих властивостей товарів.

Розподільча – доходи споживачів і виробників у ринковій економіці диференціюється через ціни, зумовлюючи соціальне розшарування суспільства за доходами.

Санаційна (оздоровча) – ринок очищує суспільство від економічно слабких та не життєздатних господарчих одиниць.

Інтегруюча – ринок об’єднує суб’єкти економічної системи в одне , сприяючи формуванню єдиного економічного простору, як у межах окремої держави, так і в межах світової економіки.

Контролююча – ринок забезпечує виробництво оптимальної кількості товарів та послуг за допомогою найефективнішої комбінації ресурсів.

20. Конкуренція: суть, види та роль у ринковій економіці.

Конкуренція (від лат. сопсиrrеrе - "зіштовхуватися") - економічне суперництво, боротьба між суб'єктами господарської діяльності за кращі умови виробництва і реалізації і товарів та послуг з метою отримання якомога більшого прибутку.

Зміст і роль закону конкуренції в ринковій економіці більш повно виявляється через функції, які він виконує:

1. Функція ціноутворення: конкуренція є тим механізмом, який встановлює ціну на рівні, за якого досягається ринкова рівновага і реалізація товарів.

2. Функція регулювання: підприємці спрямовують свої капітали з малодохідних галузей у ті галузі, товари яких користуються попитом і дають більші прибутки. У результаті досягається відповідна збалансованість між виробництвом і потребами.

3. Функція стимулювання: конкурентна боротьба за найбільші прибутки спонукає товаровиробників до самовдосконалення.

4. Контрольна функція. Конкуренція контролює конкурентоспроможність кожного виробника за відповідністю індивідуальних затрат виробництва, та за відповідністю споживчої вартості його товарів (асортименту) суспільним потребам.

5. Функція диференціації товаровиробників: бажаних результатів товаровиробники можуть досягти лише за умови цивілізованої конкуренції, коли кожен із учасників ринку може конкурувати та перемагати конкурентів завдяки власним перевагам.

Розрізняють такі види конкуренції:

  • цінова — конкуренція, що здійснюється через зниження цін;

  • нецінова — конкуренція, здійснювана через підвищення якості товарів, їх надійності, збільшення термінів служби, підвищення продуктивності, поліпшення умов реалізації за незмінних цін;

  • досконала — конкуренція, на ринку з багатьма продавцями та покупцями тотожного, взаємозамінного товару, коли жоден із продавців чи покупців не здатний відчутно вплинути на ціну чи обсяги продажу;

  • недосконала — конкуренція, коли ринок не здатний виконувати свої функції, внаслідок чого, наприклад, окремі виробники мають змогу контролювати ціни й обсяги продажу продукції, яку вони виробляють;

  • монополістична — конкуренція, яка має місце на ринку з багатьма продавцями і покупцями та значною кількістю товарів, що реалізуються за різними цінами;

  • олігополістична — конкуренція, на ринку з небагатьма великими продавцями товарів, здатними суттєво впливати на ціни реалізації цих товарів; модель ринкової структури, за якої небагато великих фірм монополізують виробництво і реалізацію основної маси товарів.