Основні фактори суспільного виробництва та їх взаємозв’язок.

Виробництво – це процес що має свої причини або чинники, їх називають виробничими ресурсами.

Ресурси – це сукупність природних, соціальних, і інтелектуальних сил, які можуть бути використані для створення матеріальних благ і надання послуг.

Розрізняють ресурси:

а) природні — речовини і сили природи (вичерпні та невичерпні, поновлювані й не поновлювані);

б)  матеріальні — всі рукотворні засоби виробництва;

в) трудові — населення в працездатному віці;

г) фінансові -- кошти, які суспільство може виділити на функціонування виробництва.

У міру розвитку суспільного виробництва значимість тих самих ресурсів змінюється: в до індустріальному домінують природні та трудові, в індустріальному - матеріальні і фінансові, у постіндустріальному - інформаційні та інтелектуальні.

Фактори виробництва – це ресурси, конкретно залучені, застосовані у виробництві.

Розрізняють три основних фактори виробництва: «земля», «праця», «капітал».

Земля — це загальна назва всіх ресурсів, даних природою.

Праця — це сукупність здібностей людей, що беруть участь у виробництві.

Капітал — всі засоби виробництва, зроблені й використовувані людиною.

Власники факторів виробництва вступають один з одним у відносини із приводу присвоєння умов і результатів виробництва. Внаслідок цього кожен фактор приносить своєму власникові доход, що відповідає частці даного фактора в створенні сукупного доходу: земля — ренту, праця — заробітну плату, капітал -  відсоток.

12. Варіантність використання економічних ресурсів і проблема вибору.

Економічні ресурси – сукупність ресурсів, які використовуються в господарській діяльності для виробництва, обміну, розподілу та споживання матеріальних і духовних благ, задоволення зростаючих потреб населення. Економічні ресурси поділяють на природні (сировинні, геофізичні), трудові, капітальні (основні фонди), оборотні засоби (матеріали), фінансові, інформаційні.

проблеми економічного вибору є постановка трьох основних питань економіки:

1) Що виробляти?

2) Як виробляти?

3) Для кого виробляти?

Для характеристики стану використання ресурсів вживають поняття «повна зайнятість» і «повний обсяг виробництва».Повна зайнятість ресурсів означає, що всі придатні ресурси використовуються у виробництві. Придатність ресурсів до використання визначається їх фізичним станом і соціальними обставинами.. Суспільство також визначає придатність до використання таких ресурсів, як земля, виробничі фонди. Так, частина орних земель свідомо вилучається із сівозміни під пар. Може виникнути потреба в зупинці цеху з метою його технічної реконструкції або на період економічних криз. Повний обсяг виробництва означає, що виробничі ресурси суспільства використовуються в такій комбінації і на такій технічній основі, що забезпечують найбільший економічний результат.

13. Ефективність суспільного виробництва та її показники. Foultline – your love means everythings

Економічна ефективність — досягнення найвищих результатів за найменших витрат живої та уречевленої праці.

Ефективність суспільного виробництва — найважливіша узагальнююча характеристика результативності суспільного виробництва, яка виражає відношення величини створених товарів і послуг до сукупних витрат суспільної праці.

У найзагальнішій формі ефективність суспільного виробництва виражають відношенням "результати: витрати". У масштабі народного господарства її вимірюють відношенням розмірів створеного протягом певного періоду національного доходу до витрат суспільної праці; у масштабах галузі, об'єднання, підприємства — відношенням величини чистої продукції до витрат суспільної праці у кожній з цих ланок народного господарства. метою порівняльної оцінки ефективності суспільного виробництва у різних країнах використовують показник виробництва національного доходу на душу населення, який характеризує рівень розвитку народного господарства у зіставленні з кількістю населення. Він найточніше визначає рівень продуктивності суспільної праці у певній країні, ступінь розвитку її продуктивних сил, ефективність типів і форм економічної власності та господарського механізму. При зростанні інтенсивності виробництва результати суспільного виробництва з урахуванням їх якості зростають швидше, ніж витрати. Виготовлені товари та послуги при цьому повинні відповідати суспільним вимогам, реальному платоспроможному попиту населення.

Отже, ефективність суспільного виробництва в динаміці означає ефективність суспільного відтворення. З її підвищенням зростають основні показники — продуктивність праці, фондовіддача і матеріаловіддача, поліпшується якість продукції. Разом з тим на практиці можна спостерігати, що підвищення якості продукції може супроводжуватись застосуванням дорожчих матеріалів, тобто зменшенням фондовіддачі (або зростанням фондомісткості). Тому для всебічного вимірювання ефективності застосовують інтегруючий показник, який враховує різноспрямованість руху окремих показників:

• Е — ефективність виробництва;

• Чп — чистий продукт з урахуванням його складу та якості;

• П — витрати живої праці;

• М — кількість затрачених матеріалів;

• γ + Ф — витрати засобів праці (основних виробничих фондів);

• γ — коефіцієнт зведення до єдиної розмірності, який дає змогу узагальнити витрати і вкладення.