7.Типи економічних систем та їх еволюція.

7.Економічна система — це сукупність взаємопов'язаних і певним чином упорядкованих елементів економіки.

Типи:

Традиційна економічна система - це ситуація в країні, яка характеризується високою потребою в ручній праці.

Панівним є сільське господарство та натуральний характер виробництва. Притаманне панування натурально-общинних форм господарювання, багатоукладність економіки, виробництво, розподіл та обмін здійснюються на основі звичаїв, традицій і культових обрядів. Традиційні економічні системи притаманні далекому минулому, деякі їх риси і нині властиві слабко розвиненим країнам.

Адміністративно-командна економічна система характеризується тим, що в ній усі ресурси є власністю держави, яка здійснює централізоване управління економікою на всіх рівнях.

Головні елементи цієї системи - жорстке директивне планування, контроль держави над економікою, пріоритет адміністративних стимулів виробництва над економічними, монополізм виробників і їх панування над споживачами, переважання державного сектора в народному господарстві.

 Ринкова економічна система - це економічна система, господарська діяльність якої базується на рівноправності різних форм і масштабів власності та економічної ініціативи, свободі учасників підприємницької діяльності, вільному ціноутворенні та вільній конкуренції.

Змішана економічна система – це система, яка притаманна сучасним економічно розвиненим країнам. Їй властиві такі основні риси:

- високий рівень розвитку продуктивних сил;

- широке різноманіття форм власності та господарювання;

- посилення соціальної спрямованості розвитку економіки через збільшення витрат на освіту, охорону здоров'я;

- підтримання конкурентних умов господарювання і запобігання монополізму.

Універсальною закономірністю розвитку економічних систем є їх поступовий перехід від нижчих шаблів до вищих. Історія еволюції суспільства налічує кілька етапів, які поступово змінювали один одного. Тому до теперішнього часу налічується безліч різних їх видів і типів, що відрізняються способами суспільного поділу праці і його організації, формами власності, видами координації елементів системи та іншими ознаками. В економічній теорії класифікація економічних систем здійснюється на основі критеріїв - визначальних ознак, що дозволяють розмежувати системи

8. Економічні потреби суспільства, їх суть та структура

Потреба - це природний та постійний потяг людини до визначених умов життя, відсутність яких викликає негативні відчуття і прагнення змінити такий стан речей. Вони є об'єктивною основою "ідеальних спонукань" — інтересів, бажань, цілей людини.

Структура економічних (особистих) потреб складається із:

1) фізичних потреб: продукти харчування, одяг, взуття, житло, товари господарсько-побутового призначення;

2) інтелектуальних потреб: одержання освіти, підвищення кваліфікації, культурного відпочинку, предметів і послуг культурного призначення;

3) соціальних потреб: охорона здоров'я, сімейно-побутові умови, умови праці, транспорт, зв'язок, тощо.

Економічна діяльність - це є процес суспільного виробництва, який спрямований на створення благ, необхідних для задоволення різноманітних потреб людей. Це ще й виробництво самого життя людей, оскільки при цьому забезпечуються засоби їх фізичного існування, а також реалізація і розвиток їх здібностей.

Класифікація потреб:

За походженням потреби поділяють на первинні та вторинні.

За суб'єктами (носіями потреб):

• індивідуальні,

• колективні,

• суспільні.

Або: домогосподарств, підприємств, держави.

За об'єктами (предметом, на який вони направлені):

• матеріальні (потреби в матеріальних благах та послугах);

• духовні (потреби у творчості, самовираженні, розвитку своїх можливостей, самовдосконаленні, вірі, освіті, культурі, заняттях наукою, мистецтвом, підвищенні кваліфікації);

• соціальні (коханні, дружбі, спілкуванні, участь у суспільно-корисній діяльності).

За сферами діяльності:

• праці,

• спілкування,

• рекреації (відпочинку, відновлення працездатності),

• економічні - частина людських необхідностей, для задоволення яких необхідне виробництво, розподіл, обмін і споживання благ.

За черговістю задоволення:

• першочергові (задовольняються предметами першої необхідності),

• не першочергові (задовольняються предметами розкоші). За ступенем реалізації:

• абсолютні (породжені сучасним рівнем розвитку економіки),

• дійсні (відповідають рівню розвитку економіки певної країни),

• платоспроможні (потреби, які людина може задовольнити відповідно до власних доходів та рівня цін).

За участю у відтворювальному процесі:

• виробничі (потреби в засобах виробництва),

• невиробничі (потреби у споживчих товарах). За можливостями задоволення:

• насичені, вгамовані (мають чітку межу і можливість повного задоволення),

• ненасичені, невгамовні (не можуть бути задоволені повністю, не мають меж насичення).

Кінцевою метою суспільного виробництва є задоволення всього різноманіття потреб людей.