5. Власність в економічній системі.

Власність – це складна категорія, яка виражає всю сукупність суспільних відносин ( економічних, соціальних, політичних, національних, морально-етичних, релігійних )

Відносини власності утворюють певну систему, що містить у собі три види відносин :

• Відносини з приводу привласнення об’єктів власності;

• Відносини з приводу економічних форм реалізації об’єктів власності;

• Відносини з приводу господарського використання об’єктів власності.

Відносини власності більш повно розкриваються через розгляд її об’єктів і суб’єктів.

Об’єктами власності виступає те, з приводу чого складаються відносини привласнення : засоби виробництва, земля та її надра, товари особистого споживання, інтелектуальний продукт а також робоча сила.

Суб’єктами, відповідно, виступають люди, між якими складаються відносини привласнення – індивідууми, організації, колективи, держава.

Власність одночасно є категорією економічної і юридичної науки, тому її важливо характеризувати з юридичної та правової сторони. Юридичний аспект власності реалізується через право власності.

Право власності – сукупність узаконених прав та норм економічних відносин фізичних та юридичних осіб, які складаються між ними з приводу привласнення й використання об’єктів власності.

6. Типи, види та форми власності

Форма власності - це стійка система економічних відносин і господарських зв'язків, що зумовлює відповідний спосіб та механізм поєднання працівника і засобів виробництва.

Форми власності, котрі виникали на тій або іншій стадії розвитку людського суспільства, відображали особливості привласнення засобів і результатів виробництва, основного суб'єкта, який зосереджує в своїх руках права власності.

Тип власності визначає найбільш узагальнені принципи її функціонування, її сутність, характер поєднання працівника із засобами виробництва.

Форми власності:

• Первіснообщинна форма власності передбачала однакові права общини на головний засіб виробництва — певну ділянку землі з усіма об'єктами, які на ній знаходились (тварини, рослини, сировина для виготовлення знарядь праці тощо), а також на результати виробництва.

• Рабовласницька форма власності базувалась на концентрації прав власності рабовласника на засоби виробництва, результати виробництва та на самого працівника - раба.

• Феодальна власність сформувалась в епоху Середньовіччя, відносини якої базувались на абсолютизації прав власності феодала на землю та інші засоби виробництва і обмеженні прав працівника в особі селянина - кріпака.

• Капіталістична власність характеризується зосередженням прав власності на засоби виробництва та результати праці в однієї особи (підприємця), особистою свободою працівника, відсутністю у нього засобів виробництва.

Типа власності:

• Приватна власність характеризується тим, що засоби виробництва, а отже, і вироблений продукт належать приватним особам, на основі їх виняткового права на володіння, користування і розпорядження об'єктом власності, коли його власником є юридична або фізична особа.

• Приватний тип власності реалізується як сукупність відносин індивідуально-трудової, сімейної, індивідуальної з використанням і без нього найманої праці, партнерської та корпоративної форм власності.

Широкого розповсюдження в ринковій економіці набуває партнерська власність, котра передбачає об'єднання капіталів або майна декількох фізичних або юридичних осіб для ведення підприємницької діяльності. При цьому кожний з учасників такого об'єднання зберігає свою частку внесеного капіталу або майна у партнерській власності.

Корпоративна (акціонерна) власність виникає у вигляді капіталу, утвореного шляхом випуску і реалізації цінних паперів. Об'єктом відносин корпоративної власності крім статутного капіталу, є також інше надбане майно у процесі підприємницької діяльності.

Суспільній власності притаманне спільне привласнення засобів виробництва і виробленого продукту, коли суб'єкти цих відносин стосуються один одного як рівноправні співвласники. За таких умов основною формою індивідуального привласнення є розподіл доходу, а мірою його розподілу - праця.

Суспільна власність існує у вигляді державної і колективної.

Державна форма власності являє собою систему відносин, коли абсолютні права на управління і розпорядження об 'актами власності здійснюють структури державної владиЗагальнодержавна власність - це спільна власність усіх громадян країни.

До муніципальної (комунальної) власності належать об'єкти, котрі перебувають у розпорядженні регіональних державних органів влади. Це кошти місцевого бюджету, житловий фонд, комунальне господарство та ін;

Кооперативна власність виникає внаслідок об'єднання об'єктів власності фізичних або юридичних осіб на добровільних засадах для здійснення спільної діяльності в обраних галузях або сферах економіки.

Власність трудового колективу - це спільна власність, передана державою або іншими суб'єктами господарювання у розпорядження колективу підприємства на певних умовах та з метою використання у виробничих або інших цілях відповідно до чинного законодавства.