Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
посмотри меня.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
213.25 Кб
Скачать

58. Соціальні проблеми в перехідній економіці та напрямки їх вирішення

Соціальна функція економіки — не навантаження на неї, а її органічна складова, один з найважливіших внутрішніх ресурсів і стимуляторів економічного розвитку. Без реалізації цієї функції вже в середньостроковому періоді економіка втрачає здатність не тільки до підвищення своєї ефективності, а й до простого відтворювання. Застій призводить до того, що не прагнення до підвищення ефективності виробництва, а соціальні проблеми, необхідність зупинити деградацію соціальної сфери, стає чинником, пе­редумовою і метою економічних перетворень.

Зростання соціальних гарантій, соціальне благополуччя немож­ливі без ринкової ефективності, але не менш важливий і зворотний зв’язок — без соціальної стійкості, забезпечення зростання упевненості членів суспільства в соціальних гарантіях неможливі реальна стабілізація і зростання економічної ефективності процесу виробництва матеріальних благ.  Як свідчить досвід перехідних економік, соціалізація відбувається в два етапи.

Перший (в Україні) передбачає жорстке визначення поведінки людини в соціальній сфері та охоплення соціальним захистом майже всього населення. Це так звана патерналістська модель, зорієнтована переважно на збереження масштабів соціальних послуг, що надаються державою. Застосування цієї моделі зумовлене низкою об’єктивних обставин:

  • різким падінням життєвого рівня населення;

  • браком досвіду розв’язання масштабних проблем у сфері соціальної політики;

  • недостатньою визначеністю соціально-економічних пріоритетів держави;

  • несформованістю соціальної структури суспільства;

  • незабезпеченістю соціальних реформ;

  • необхідністю повного використання тих ресурсів, форм і мето­дів роботи, які залишилися від старої системи соціального захисту.

Другий етап застосуваня моделі адресної соціальної допомоги, яка потребує адекватних перетворень в економіці (що формує можливість), і в політиці (що визначає прийняття рішень). Основними характеристиками адресної соціальної системи є:

  • визначення пріоритетів соціальної політики;

  • диференціація соціальної спрямованості держави стосовно різних верств населення;

  • коректне виокремлення категорій одержувачів соціальної допомоги;

  • доведення до одержувачів соціальної допомоги фінансових ресурсів у повному обсязі;

  • визначення й розмежування повноважень у реалізації соціальних завдань між усіма рівнями бюджетної системи.

На перехідному періоді соціалізація пов’язана з вирішенням таких завдань:

- рівномірніший розподіл наслідків кризи між різними групами населення, що неминуче зажадає посилення державного регулювання доходів;

- збереження потенціалу ключових галузей соціальної сфери та їх порятунок від цілковитого руйнування. Це може викликати скорочення окремих сфер (наприклад, вищої освіти) заради збереження і виживання їхніх найперспективніших структур;

- пожвавлення різних форм самодіяльності населення, таких, як самозайнятість, городництво і садівництво, домоводство (пошиття і ремонт одягу тощо), комісійна торгівля уживаними речами як вимушений засіб соціального виживання.