49. Безробіття: причини виникнення та види.

Безробіття - це соціально-економічне явище, за якого частина працездатного населення не може знайти роботу, стає відносно надлишковою, поповнюючи резервну армію праці.

Безробіття в ринковій економіці - це стан ринку робочої сили за умов, коли пропозиція робочої сили перевищує попит на неї. Безробіття має циклічний характер.

Причини виникнення

• Кейнсіанська теорія причиною безробіття є недостатній сукупний попит на товари. Держава, підвищуючи доходи, або знижуючи податки, може збільшити в економіці суспільний попит, що зумовить зростання попиту на робочу силу, а це, в свою чергу, знизить рівень безробіття.

• Класичний підхід концепція безробіття, яка не вбачає у безробітті серйозної економічної проблеми, оскільки причиною його вважає надто високу заробітну плату, а в умовах вільного ринку такий стан довго зберігатися не може. Дійовим заходом проти безробіття вважається зниження заробітної плати до рівня економічної рівноваги.

Безробіття зумовлене комплексом причин:

• структурними змінами в економіці;

• нерівномірністю розвитку продуктивних сил у народному господарстві, в окремих регіонах;

• постійним прогресом техніки, особливо його революційної форми - НТР;

• пошуком працівниками нових робочих місць, де вища заробітна плата, змістовніша робота;

• диспропорційністю розвитку економіки;

• обмеженістю попиту на товари і послуги тощо.

Види

• Фрикційне безробіття - виникає тоді, коли частина людей добровільно змінює місце роботи, частина шукає нову роботу через звільнення, частина тимчасово втратила сезонну роботу, а частина, особливо молодь, вперше шукає роботу.

• Структурне безробіття є продовженням фрикційного. Воно виникає тоді, коли в результаті НТП відбуваються важливі зміни в техніці, технології та організації виробництва, які змінюють структуру попиту на робочу силу.

Циклічне безробіття виникає за циклічних спадів, коли відбувається скорочення обсягів виробництва. Внаслідок цього падає сукупний попит на робочу силу і зайнятість скорочується, а безробіття зростає.

50. Природа та специфіка циклічності економічної динаміки. Види циклів.

Циклічність - це форма розвитку національної економіки і світового господарства як єдиного цілого, це рух від однієї макроекономічної рівноваги в масштабі економіки в цілому до другої.

Циклічність можна розглядати як один із способів саморегулювання ринкової економіки. Оскільки характерна риса циклічності - рух не по колу, а по спіралі, вона є формою прогресивного розвитку.

Економічний цикл - це послідовність піднесень і спадів економічної активності протягом кількох років, тобто це рух суспільного виробництва від одного кризового явища до іншого, який постійно повторюється

Економічний цикл характеризується: 1) самовідтворенням; 2) безперервністю; 3) хвилеподібним характером динаміки макроекономічних показників.

У класичному економічному циклі досить чітко виділяються чотири альтернативних фази, які послідовно повторюються одна за одною: криза, депресія (застій), пожвавлення та піднесення.

• Криза - головна фаза циклу. Її функція полягає у встановленні порушеної рівноваги між основними пропорціями економіки.

• Депресія - фаза циклу, яка проявляється у стагнації виробництва. 

• Пожвавлення - масове оновлення основного капіталу, що дає поштовх до зростання виробництва до рівня докризового періоду.

• Піднесення - фаза циклу, коли виробництво перевищує рівень попереднього циклу і зростає високими темпами.

За тривалістю економічні цикли поділяють на короткі, середні та довгі.

• Короткі цикли (3 — 4 роки) - пов'язані з відновленням економічної рівноваги на споживчому ринку. При формуванні тривалого дефіциту здійснюється перепрофілювання виробництва, створюється нова структура економіки, нова пропорційність.

• Середні цикли (промислові) (8-12 років) - пов'язані зі зменшенням попиту на устаткування і споруди.

• Довгі цикли (45 - 60 років) - їх головна рушійна сила - радикальні зміни у технологічній базі суспільного виробництва, його структурна перебудова.