37. Організаційно-економічні форми та види підприємств.

Підприємство - самостійний господарюючий суб'єкт, створений для виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг з метою задоволення суспільних потреб і одержання прибутку. 

За формою організації підприємств розрізняють:

Індивідуальні підприємства є власністю однієї особи, котра покладає на себе не тільки фінансовий ризик, а й виключну відповідальність за управління. Підприємець є водночас і власником, і працівником, і бухгалтером, і управлінцем.

Корпорація (акціонерне товариство) - форма об'єднання капіталів учасників акціонерного товариства (АТ). Вона засвідчує внесення капіталу у формі акцій і дає право акціонеру на отримання доходу та участь в управлінні товариством. Акціонерні товариства бувають закритого (ЗАТ) та відкритого типу (ВАТ). Різниця між ними в тому, що перші не випускають акцій, або випускають їх без права вільної купівлі-продажу, а другі (ВАТ) - випускають акції, які вільно купують та продають.

Товариства (партнерства) - форма організації підприємництва, що ґрунтується на спільному (пайовому) формуванні громадянами чи юридичними особами статутного капіталу, на розподілі прав та відповідальності залежно від частки у статутному фонді та місця у структурі управління товариством. Товариства поділяються на повні, товариства з обмеженою відповідальністю, змішані(командитні).

• Повне товариство - об'єднання громадян та (або) юридичних осіб з метою здійснення спільної господарської діяльності на основі угоди (договору) між ними. Повне товариство не є юридичною особою, його члени зберігають повну самостійність, але несуть повну солідарну відповідальність за зобов'язаннями не тільки майном підприємства, а й своїм власним майном.

• Товариство з обмеженою відповідальністю ґрунтується на відповідальності, яка обмежується тільки капіталом підприємства, і підприємець не відповідає своїм майном. Ця форма менш ризикова для підприємця і тому більш поширена.

• Змішане товариство (командитне) - об'єднання кількох фізичних і (або) юридичних осіб для спільної діяльності на основі договору. Воно складається із дійсних членів (комплементарів), які несуть повну (необмежену) відповідальність за зобов'язаннями товариства, та членів-вкладників (командитистів), які відповідають за зобов'язаннями товариства тільки своїми внесками.

Типи об’єднань підприємств:

Картель -

Синдикат -

Трест -

Концерн -

Конгломерат -

Диверсифікати -

Фінансово-промислові групи (ФПГ) 

Поділ підприємств за формою власності:

- приватні (засновані на власності окремого громадянина з правом використання найманої праці);

- колективні (засновані на власності трудового колективу, кооперативу, іншого статутного товариства, громадської чн релігійної організації);

-державні (засновані на загальнодержавній та комунальній власності).

Серед колективних форм підприємництва найпоширенішою є

Види підприємств за рівнем концентрації та централізації виробництва і капіталу 

Середні підприємства 

Малі підприємства 

38.

Мотивація поведінки підприємства в умовах ринкового господарювання.

В управлінні мотивація — це процес стимулювання працівників до здійснення ефективної діяльності, спрямованої на досягнення цілей підприємства. Мотивація необхідна для ефективного виконання прийнятих рішень і запланованих завдань.

Система мотивації характеризує сукупність взаємозв'язаних заходів, які стимулюють окремого працівника або трудовий колектив у цілому щодо досягнення індивідуальних і спільних цілей діяльності підприємства (організації).

Методи мотивації результативності діяльності:

• Економічні прямі: Відрядна оплата Почасова оплата Премії за раціоналізацію Участь у прибутках Оплата навчання Виплати за максимальне використання робочого часу ( немає невиходів на роботу )

• Економічні непрямі: Пільгове харчування Доплати за стаж Пільгове користування житлом, транспортом та ін.

• Не грошові: Збагачення праці Гнучкі робочі графіки Програми підвищення якості праці Участь у прийнятті рішень на більш високому рівні

У теорії мотивації слово «винагорода» має ширше значення, ніж просто гроші або задоволення, з якими це слово найчастіше асоціюється.

Винагорода — це все те, що людина вважає цінним для себе. Але розуміння цінності в людей неоднакове, а тому різною є оцінка винагороди та її відносного рівня.

39.

Витрати виробництва: сутність, види та фактори, що визначають їх динаміку.

Витрати виробництва – це витрати ресурсів на виготовлення товарів та послуг, виражені в грошовій формі.

Витрати поділяються:

Зовнішні (явні) – витрати на придбання ресурсів, що належать іншим власникам.

Внутрішні (неявні) – витрати на ресурси, які належать підприємству.

Характер витрат підприємства змінюється залежно від періоду виробництва.

Класифікація витрат:

Економічні витрати –

Бухгалтерські витрати –

Періоди:

Довгостроковий – визначається часом, упродовж якого підприємство може змінити свої виробничі можливості шляхом зміни обсягу всіх факторів виробництва.

Короткостроковий – це такий відрізок часу, протягом якого хоча б один вид ресурсів залишається незмінним.

Види:

Постійні витрати (FC) – витрати, які підприємство несе незалежно від об’ємів виробництва продукції (послуг).

Змінні витрати (VC) – безпосередньо пов’язані із зміною обсягів виробництва.

Сукупні (валові) витрати виробництва (ТС) – сума грошових витрат на виробництво певного обсягу продукції (послуг), повні витрати підприємства. ТС=FC + VC

Середні постійні витрати (AFC) – це кількість постійних витрат виробництва, що припадає на одиницю випуску продукції. AFC = FC / Q

Середні змінні витрати (AVC) – це кількість змінних витрат, що припадає на одиницю продукції.

AVC = VC / Q

Середні повні витрати (АТС) – це сукупні (валові) витрати з розрахунку на одиницю продукції.

АТС = ТС / Q або ATC = AFC + AVC

Граничні витрати (МС) – це додаткові витрати , які пов’язані з виробництвом додаткової одиниці продукту. МС = ∆ТС / ∆ Q (∆ТС – приріст сукупних витрат, ∆ Q – приріст випуску продукції).