34. Умови рівноваги споживача.
Рівновага споживача — це оптимальний набір товарів, що максимізус корисність при певному обмеженому рівні бюджету (доходу) споживача. Така рівновага передбачає: як тільки споживач отримує даний набір товарів — у нього зникає стимул замінювати цей набір на інший.
Рівновага споживача, при якій він придбає обидва товари, називається внутрішньою. А коли споживач буде максимізувати свою корисність, зупинившись на придбанні лише одного товару - рівновага називається кутовою.
На рисунку криву байдужості суміщають з картою бюджетних обмежень. Оптимальний набір споживання буде в точці, в якій визначена крива байдужості торкається найменшого бюджетного обмеження серед усіх, з якими вона має спільні точці.
Слід зазначити, що споживна ефективність останніх одиниць двох товарів з оптимального набору споживання, визначеного вказаним способом, буде також приблизно однаковою, що відповідає умові рівноваги споживача.
35. Сутність та умови підприємницької діяльності.
Підприємницька діяльність – це безпосередньо самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.
Суб’єктами підприємницької діяльності можуть виступати:
приватні особи – організатори одноосібної та великої економічної діяльності;
група юридичних та фізичних осіб, пов’язаних між собою договірними відносинами та економічними інтересами;
держава в особі відповідних органів .
Види підприємницької діяльності :
виробнича;
фінансова;
торговельна;
інноваційна;
посередницька;
страхова.
Основні умови підприємницької діяльності :
орієнтація на запити та смаки , уподобання споживачів;
прагнення бути на вістрі подій , що відбуваються в інноваційній сфері економіки , застосовувати найновіше першим;
максимальне використання конкурентних переваг;
дотримання принципів ділової етики;
постійний творчий пошук, прагматизм ,наслідування демократичних традицій
36. Підприємство та його функції в ринковій системі
Головними суб'єктами ринкової економіки є різні підприємства.
Підприємство – це організаційно-відокремлена і економічно самостійна основа (первинна) ланка виробничої сфери народного господарства, що виготовляє продукцію (виконує роботу або надає платні послуги).
До підприємств належать заводи, фабрики, шахти, електростанції, ферми, банки, магазини, університети, інші заклади, які є самостійними суб'єктами господарювання. Вони створюються для виробництва потрібних суспільству матеріальних благ та різноманітних послуг.
Стимулом для створення підприємства як суб'єкта підприємницької діяльності є одержання прибутку і використання його для задоволення суспільних та особистих потреб.
Причини виникнення і функціонування будь-якого підприємства учені пов'язують з суспільним поділом праці - спеціалізацією окремих суб'єктів господарювання.
Функції підприємства:
Виробничо-технологічна функція — це забезпечення процесу виробництва необхідними трудовими, матеріальними і фінансовими ресурсами, упровадження досягнень науково-технічного прогресу, удосконалення організації та управління виробництвом. Ця функція показує який максимальний обсяг випуску продукції може бути одержаний при витрачених чинниках виробництва.
Економічна функція полягає у маркетингових дослідженнях ринку товарів і послуг з метою найбільш ефективної реалізації виготовленої продукції; здійсненні господарських відносин з іншими суб'єктами ринку на основі договорів (контрактів); найманні працівників і організації їхньої діяльності; розподілі та використанні прибутку; сплати податків; інвестуванні тощо.
Соціальна функція - це поліпшення умов праці, життя і здоров 'я, гарантії обов'язкового медичного страхування всіх працівників підприємства та їх сімей; забезпечення підготовки кваліфікованих працівників; надання пільги своїм працівникам, які здобувають освіту у навчальних закладах без відриву від виробництва; забезпечення визначеної відповідно до закону кількості робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів та інших категорій громадян, які потребують соціального захисту.
Зовнішньоекономічна функція полягає у самостійному здійсненні зовнішньоекономічної діяльності підприємства відповідно до чинного законодавства. Ця функція визначається місцем і роллю даного підприємства у міжнародному поділу праці, зокрема, в таких формах його вияву, як предметній, подетальній та технологічній спеціалізації, науково-дослідному співробітництві. Зовнішньоекономічна функція підприємства реалізується його можливістю використовувати кошти в іноземній валюті, відкритті за межами держави своїх представництв, філій та виробничих підрозділів. їх утримання здійснюється за кошти даного підприємства. В сучасних умовах поглиблення міжнародного поділу праці підприємство і стає головною фігурою зовнішньоекономічної діяльності.
Зазначені функції реалізуються у взаємозв'язку. Недооцінка будь-яких з них може негативно вплинути на загальний стан підприємницької діяльності, її кінцеві результати.