71. Розкрийте сутність пропозиції грошей, назвіть основні важелі впливу на неї.

Суть пропозиції грошей полягає в тому, що економічні суб’єкти в будь-який момент мають у своєму розпорядженні певний запас грошей, які вони можуть за сприятливих обставин спрямувати в оборот.

На мікроекономічному рівні кожний економічний суб’єкт, взаємодіючи зі своїм попитом, у випадку перевищення запасу грошей пропонує їх для продажу на ринку. І навпаки, перевищення попиту над наявними запасами формує його попит на гроші. Тобто відбувається постійне чергування попиту і пропозиції.

На макроекономічному рівні пропозиція формується під впливом фактичної маси грошей в обігу, яка і становить природну межу пропозиції грошей. Лише додаткова емісія здатна розширити пропозицію грошей понад цю межу. Ось чому будь-яка емісія грошей означає зростання пропозиції грошей на грошовому ринку, а їх вилучення з обігу веде до скорочення пропозиції грошей.

Визнання емісії визначальним чинником зміни пропозиції робить гроші певним фактором, рух якого визначається не внутрішньо економічними процесами чи мотивами, а зовнішніми чинниками, що лежать у сфері банківської діяльності. Керує пропозицією банківська система за допомогою трьох важелів:

1. грошової бази, що є консолідованим показником резервних грошей банківської системи;

2. банківських резервів – резервна категорія, яка включає гроші готівкою і що зберігаються в касах банку;

3. грошово-кредитного мультиплікатора як коефіцієнта збільшення кількості грошей в обігу внаслідок операцій на монетарному ринку.

72. Охарактеризуйте структуру грошової системи, назвіть її види.

Грошова система – це встановлена державою форма організації грошового обороту в країні.

Структура

Безготівковий грошовий обіг – це грошовий обіг, за якого рух грошей здійснюється шляхом перерахунків у кредитних установах або зарахуванням взаємних вимог.

Безготівкові розрахунки – розрахунки, що проводяться без участі готівки, тобто у сфері грошового обігу.

Від організації безготівкових розрахунків у господарському обороті залежить ефективність функціонування економіки в цілому і кожного суб’єкта підприємницької діяльності зокрема.

Головне завдання безготівкового обороту – забезпечити своєчасне отримання кожною господарською організацією коштів за поставлену продукцію та надані послуги, тобто в кінцевому результаті сприяти прискоренню обігу коштів у розрахунках.

Готівковий грошовий обіг – це сукупність платежів, що здійснюються готівкою.

Готівкові розрахунки – це розрахунки готівкою між підприємствами і населенням, між окремими громадянами та на незначні суми між підприємствами.

Емісійним центром країни є Національний банк України (відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»). На нього покладена організація готівкового обороту й регулювання емісійних операцій, тобто операцій, пов’язаних з випуском грошей в обіг та їх вилученням з обігу відповідно до функцій резервної системи.

Валютна система – надзвичайно важлива і необхідна в сучасних умовах розвитку фінансового ринку підсистема грошової системи.

Валютна система – форма організації валютних відносин, закріплена в державно-правових нормах та міжнародних угодах.

Вид грошової системи визначається змістом її елементів та їх взаємодію, які обумовлюють тенденції розвитку та закономірності функціонування грошової системи.

Грошові системи класифікують за різними ознаками:

У залежності від того, в якій формі функціонують гроші – як товар – загальний еквівалент або міра вартості, розрізняють:

­ система обігу грошових знаків – коли золото та срібло витісняється з обігу нерозмінними на них кредитними грошима.

­ система металевого обігу коли грошовий метал безпосередньо перебуває в обігу (благородні метали) і виконує всі функції грошей, а банкноти розмінюються на метал.

У свою чергу металеві системи поділяються на:

1. Біметалізм – це грошова система, в якій держава законодавчо закріплює роль загального еквівалента за двома металами (золотом і сріблом).

2. Монометалізм – грошова система, за якої на відміну від біметалізму, роль загального еквівалента закріплено лише за одним валютним металом – золотом чи сріблом.

Грошові системи залежно від ступеня втручання держави в економічні відносини можуть бути:

­ грошові системи ринкового зразка регулювання грошового обороту відбувається через використання методів впливу на обсяг, динаміку і структуру грошової маси.

­ неринкова грошова система характеризується наявністю обмежень функціонування грошей (талони, картки). Регулювання грошового обороту здійснюється адміністративними методами (розмежування сфер готівкового та безготівкового грошового обороту, заборона певних грошових операцій, проведення контролю за грошовими операціями суб’єктів економічних відносин, лімітування кредитів).

Грошові системи за характером регулювання валютних відносин в країні поділяються на:

­ відкриті грошові системи відсутність обмеження на проведення валютних операцій юридичними та фізичними особами.

­ грошова система закритого типу передбачає використання валютних обмежень (неконвернованістю валюти, обмеженнями ринкового механізму формування валютного курсу). Такі грошові системи мають однобічну спрямованість, захищають лише внутрішній ринок навіть ціною ізоляції його від зовнішнього, а тому гальмують розвиток зовнішньоекономічних відносин, входження національних економік відповідних країн у світову. Закриті грошові системи були притаманними СРСР.

Грошові системи відповідно до загальних законів функціонування грошей поділяються на:

­ регульовані грошові системи порядок регулювання грошового обороту є окремим елементом грошової системи.

­ саморегульовані грошові системи характерна дія механізму стихійного регулювання грошового обороту. Саморегульованими були системи металевого обігу. Якщо через зміну виробництва і реалізації товарів потреба в грошових знаках скорочувалась, то відповідна кількість грошей вилучалася з обігу, перетворюючись у скарб. У разі розширення виробництва і товарного обігу грошові знаки, що становили грошовий скарб, надходили в обіг.