163. Визначте роль класичної та неокласичної школи політичної економії у розвитку інвестиційної науки.

класична школа політичної економії, започаткована Адамом Смітом і Давидом Рікардо , справила великий вплив на дальший розвиток економічноі науки та формування економічної політики держави. Універсальність та космополітичність класичної теорії (характеристика якісних основ ринкової економіки вартість, ціни, доход в, нвестиц й та інших джерел, доведення об' ктивної суті економ чних законів, необх дності свободи підприємництва) забезпечували виняткову увагу у будь-якій країні , хоч особливості економічного розвитку кожної з них сприяли її модифікації.

У другій половині XIX ст. та на початку XX ст. спостерігається трансформація класичної інвестиційної концепції у нові неокласичні теорії. Зокрема, у 20-х роках в США з'явилась група економістів-прихильників де стабілізація економіки здійсн через регулювання інвестиційного циклу за допомогою виваженої кредитно-грошової політики, лідером якої був Фішер. Фішер розкрива механізм впливу грошової маси на розміри заощаджень. Він показав, що прогнозоване зростання рівня інфляції призводить до пропорційного зростання процентних ставок і, навпаки.

На основі класичних та неокласичних теорій на початку XX ст. була започаткована доктрина економічного регулювання державою економіки. Таким чином, майже всі представники неокласичного напрямку початку XX ст. визнавали, що в центрі економічного розвитку треба покласти інвестиційні процеси, які саморегулюванню не піддаються, а потребують координуючого втручання з боку держави.

164. Визначте роль Кейнса у дослідженні ролі державного регулювання інвестиційних процесів формування інвест середовища за умов кризового розвитку.

Провідна ідея теорії Кейнса – необхідність державного регулювання капіталістичної економіки, зокрема свідомого створення макроекономічних умов для економічного зростання через формування економічних механізмів залучення інвестиц й у національне господарство. Він не заперечує впливу меркантилізму на його концепцію державного регулювання економічних процесів: як і меркантилісги, він розглядає збільшення маси грошей в обігу, як засіб їхнього здешевлення і відпов дно зниження ставок процента; схвалює зростання цін як засіб стимутовання розвитку торгівлі й виробництва; стверджу , що недостатня кількість грошей в обігу породжує безробіття й скорочення виробництва; підносить проблеми економічної політики до національного рівня.

Кейнс уперше вказує на необхідність стимулювання інвестиційного процесу шляхом втручання держави в економіку через стимулювання ефективного попиту. Узявши як засадну тезу те, що визначальною складовою ефективного попиту інвестиційний попит (виробниче споживання), Кейнс пропонує впливати на інвестиційні процеси за допомогою грошово-кредитної та бюджетної політики. Як важливий фактор стимулювання інвестиційної діяльності, Кейнс розглядає споживчий попит, а тому приділяє увагу механізму інвестиційного мультиплікатора.