8. Керамзит. Сировина для виготовлення. Застосування

Керамзит - штучний пористий заповнювач на основі глинистої сировини та глинистих сланців, що спучуються, (сланцепорит).

Сировиною для виробництва керамзиту можуть бути осадові (глинисті) та метаморфічні породи, наприклад, каменеподібні сланці, аргіліти. Найбільш доцільно використовувати монтморилонітові та гідрослюдисті глини, що містять не більше 30% кварцу. Найважливіша вимога до сировини, що використовується для виготовлення керамзиту - це спучування при випалюванні. Температура випалювання повинна бути не вищою від 1250°С. Необхідний інтервал спучування - різниця між максимально можливою температурою випалювання та температурою початку спучування даної сировини. За температуру початку спучування вважають температуру, при якій отримують керамзит з густиною гранули 1000 кг/м³. За максимально можливу температуру випалювання приймають температуру виникнення оплавлень на поверхні гранули. При виробництві керамзиту надмірне підвищення температури призводить до оплавлення поверхні гранул та їх злипання, що зменшує вихід керамзитового гравію, а також може призвести до зупинки роботи печі випалювання.

Керамзит має ряд переваг: екологічно та біологічно чистий; ідеально поєднує конструкційні та теплоізоляційні властивості; не взаємодіє з агресивним середовищем; при високих температурах не горить і не утворює шкідливих газів; має добрі звукоізоляційні властивості; створює оптимальний мікроклімат.

Найбільш доцільними можна вважати такі галузі застосування керамзиту, як: виготовлення стінових панелей та панелей перекриття; виготовлення теплих настилів; виробництво жаростійких бетонів, теплоізоляційної штукатурки, фільтрувальних систем; виготовлення декоративних елементів. Керамзитовий гравій та пісок застосовують для виготовлення виробів з легких бетонів.

9. Оцінка якості керамічної цегли

Цегла являє собою штучний камінь у формі прямокутного паралелепіпеду з чітко визначеними розмірами.

Керамічна цегла має перевагу над іншими стіновими будматеріалами завдяки своїм екологічним властивостям. З керамічної цегли можна будувати житлові приміщення, господарські будівлі та інші споруди.

Виробники вважають неякісною перепалену або недопалену цеглу. Така цегла довго не протягне, почне руйнуватися від морозів і від вологи. Головний визначник на якість для покупця - це звук і кольори цегли. При ударі вона повинна видавати чистий звук. Її серцевина повинна бути більш насичених кольорів, ніж краї. За ГОСТом на поверхні якісної цегли не повинно бути тріщин, відколів, плям, вигорівших кольорів, відбитих і притуплених кутів.

Буває й ще одна неприємність, що фахівці називають висолами. Це білі плями й помутніння кольору, які іноді з’являються на вже відбудованому будинку.

Так проявляється сіль, що попадає в цеглу й кладочний розчин із ґрунтової води. Щоб уникнути цього явища, радять не класти цеглу під час дощу, якнайшвидше підводити будинок під дах і покривати фасад захисним складом. Знаючі люди стверджують, що висоли зявляються від невідповідності типу розчину типу цегли. Їхні компоненти, зєднуючись, дають негативну реакцію. Видаляти висоли радять розчином оцтової кислоти або нашатирного спирту. Дома, побудовані нашими предками та, які збереглися не одне сторіччя, своєю довговічністю, як говорять, зобовязані саме такому “вірному співжиттю” цегли з розчином, про що знали вже багато століть назад.