Микола Чернявський

(3.1.1868 - 28.ХІ.1946)

сонети" (1898), "Зорі" (1903), брав участь у підготовці альманахів "Дубове листя , З потоку життя", "Перша ластівка". За радянської влади виступав у журналах "Життя й революція", "Червоний шлях" та ін- Перу М-Чернявського належить 80 оповідань і 5 повістей. Тематика творів письменника надзвичайно розмаїта, але критика називає його співцем Донбасу за створені в "Донецьких сонетах" жанрові картини з життя донецького селянства і робітництва. Від 1933 р. як письменник М.Чернявський замовкає, але це однак не врятувало його від безпідставних репресій, твори письменника були заборонені. Реабілітований письменник був лише після смерті И.Сталіна, але радянська критика все одно не пропускала можливості дорікнути йому за український буржуазний націоналізм.

Один з перших критиків письменник С.Єфремов відзначав "дві сили, що гармонійно поєднались" в його творчості:

"З одного боку, громадянські обов'язки до "темної країни", з другого, прирож­денна м'ягкість і пасивність натури, мрій­ний нахил до краси — служать за вічне джерело роздвоєння в душі у самого поета . Себто, М.Чернявський розумів, що далі писати ію-народницькому вже не можна і активно шукав нових виражальних можливостей у модернізмі.

Рекомендована література:

Твори в десяти томах, т. І — X. — Харків: Рух. 1927 — 1931.

Твори в двох томах. — К.: Дніпро, 1966.

Євшан Микола. Микола Чернявський / Євшан Микола. Критика. Літерату­рознавство. Естетика. — К., Основи, 1998.с. 206—216.

611

ЛІТЕРАТУРНА КРИТИКА ТААЇТЕРАТУРОЗНАВСТВО

Микола Євшан

(19.V.1889-23.XI.1919)

Микола Остапович Фе"

А:

Народився в прикарпатському Войнилон в родині дяка. Освіту здобував у польській гімназії у Станіславі (тепер Івано-Фран­ківськ), де вирувало нелегальне громадське життя: таємні гуртки, рукописні журнали, наукові реферати, дискусії, колективні біб­ліотеки, заборонені концерти тощо. Душею всіх таких заходів був Микола Федюшка. Після закінчення 1908 р- гімназії вступив до Львівського університету, де студіював германістику. Через два роки навчання був виключений з університету за участь у студентських заворушеннях.

Періщ літературознавчі праці публікував у львівському журналі "На розсвіті", який редагував поет Василь Пачовський-

У 1910 р- вийшла перша книга М.Єв-шана "Під прапором мистецтва", яку справедливо вважають декларацією україн­ського модернізму.

У 1913 р. виїздить на наукові студи до Віденського університету, звідки переїздить до Львова- Там на нього звернув увагу Михайло І рушевський. Завдяки йому працював у бібліотеці наукового товариства ім. Шевченка (НТШ), був урядником "Видавничої спілки", секретарем НТШ і навіть якийсь час особистим секретарем М-Грушевського. Активно друкується на сторінках "Літературно-наукового вісника", "Української" хати", "Будучини", "Бджоли". У 1910—1912 pp. не раз перебував на Схід­ній Україні, зав'язує плідні творчі контакти із наддніпрянською інтелігенцією. У роки Першої світової війни опиняється в ав­стрійській армії, а згодом стає офіцером Української стрілецької сотні. У складі Української 1 алицької армії перебував на Східній Україні, зокрема у Кам'янці-Подільському та Вінниці, де й помер від тифу 23 листопада 1919 р.

Творчість М.Євшана тривала від 1908 до 1919 р. За цей час видав три книги:

"Під прапором мистецтва" (1910), "Тарас Шевченко" (1911). "Куди ми прийшли" (1911) та ще кілька десятків статей і ре­цензій.

Найповніше видання спадщини тала­новитого критика і літературознавця здійс­нено в Україні:

Микола Євшан. Критика. Літерату­рознавство- Естетика- ~ К.: Основи, 1998.

При М.Євшана писали:

М.І.іьницькіш. Творчість — це свобода духу. Микола Євшан — літературний критик. // Дзвін, 1994, № 2—3. с. 155.

М.Хо.годний. Уроки Миколи Євшана. // Кур'єр Кривбасу. 1994. № 5—6, с. 16.

629

Літературна критика та літературознавство

(Передрук у "Вечірньому Києві" 16 червня 1994 р )

М.Гнатюк. Критик, що поміняв перо на зброю. // Львів, 1995, с. 46.

Шцмило Наталі». Микола Євшан (1889 — 1919) — передмова до кн.: Ми­кола Євшан. Критика. Літературознавство. Естетика. — К.: Основи, 1998, с. З—11.