- •1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •Об'єкт та предмет безпеки життєдіяльності (бжд), теоретичні положення, основні завдання науки про безпеку людини
- •Поняття небезпеки, безпеки, таксономії – їх взаємозв'язки
- •Теорія ризику, оцінка рівня ризику, прийнятний ризик, управління ризиком і можливі шляхи його зменшення
- •1.4. Сучасні проблеми життєдіяльності
- •2. Негативні чинники природного середовища життєдіяльності
- •2.1. Класифікація природних небезпечних явищ
- •2.2. Характеристика природних небезпек і правила безпеки людини
- •2.3. Небезпеки від техногенного забруднення довкілля
- •2.4. Техногенне забруднення регіонів України
- •3. Негативні чинники техногенного середовища життєдіяльності
- •Класифікація та характеристика негативних чинників техногенного середовища
- •Фізичні чинники
- •3.2.1. Метеорологічні та термічні чинники
- •Бароакустичні чинники
- •3.2.3. Механічні чинники
- •3.2.4. Електричні чинники
- •3.2.5. Електромагнітні чинники
- •Хімічні чинники
- •3.1.3. Біологічні чинники
- •3.2. Методика захисту і виживання в умовах техногенних аварій і катастроф
- •4. Радіоактивне забруднення довкілля та його вплив на людину
- •Поняття радіоактивності та іонізуючих випромінювань
- •Види іонізуючих випромінювань
- •Поняття про дозу випромінювань та одиниці її вимірювання
- •Коефіцієнти якості випромінювань
- •Норми радіаційної безпеки
- •Деякі терміни і поняття
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Заходи захисту від радіоактивного опромінення.
- •5. Психофізіологічні чинники забезпечення безпеки людини
- •5.1. Вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на організм людини
- •5.2. Чинники ризику, що зменшують тривалість життя
- •5.3. Психофізіологічні ризики (узалежнення)
- •5.4. Соціально-психологічна безпека
- •5.5. Інформаційно-психологічна безпека
- •5.6. Духовно-релігійна безпека
- •6. Система формування здоров’я та безпека харчуванння
- •6.1. Основні теорії і практики культури здоров’я людини
- •6.2. Складові здоров’я
- •6.3. Фактори ризику, здоров’я та патологія
- •6.4. Вплив харчування на життєдіяльність людини
- •6.5. Теорія харчування. Раціон.
- •Добова потреба в енергії дорослого працездатного населення, кДж
- •6.6. Раціональне харчування
- •6.7. Харчові добавки
- •6.8. Радіозахисне харчування
- •6.9. Генетично модифіковані харчові продукти
- •6.10. Безпека харчування
- •6.11. Загальні правила безпечного харчування
- •7. Корпоративна Безпека та безпека в умовах кримінальної злочинності та тероризму
- •7.1. Економічні зовнішні та внутрішні джерела загроз
- •7.2. Внутрішні чинники на підприємстві, які спричиняють екстремальні ситуації
- •7.3. Інтелектуальна власність, промислова власність та її захист
- •1. Яку інформацію не можна приховувати?
- •2. Яку інформацію невигідно приховувати?
- •3. Яку інформацію необхідно охороняти?
- •7.4. Охорона підприємства та спеціальні організаційні заходи
- •7.5. Економічна війна, економічна розвідка та промисловий шпіонаж
- •8. Правове забезпечення та управління безпекою життєдіяльності
- •8.1. Конституційні основи безпеки
- •8.2. Законодавчі та нормативні акти, що регламентують безпеку життєдіяльності
- •8.3. Система правового захисту та нагляду за дотриманням правової безпеки.
- •8.4. Відповідальність за порушення законодавства
- •8.5. Законодавчі акти міжнародного права
- •8.6. Міжнародні організації, які займаються питаннями безпеки та здоров’я людини
- •9. Невідкладна допомога при нещасних випадках
- •9.1. Роль своєчасно наданої та правильно проведеної невідкладної допомоги
- •9.2. Методика проведення штучного дихання та непрямого масажу серця
- •9.3. Перша допомога при зовнішніх та внутрішніх кровотечах. Особливості тимчасової зупинки кровотеч
- •9.4. Перша допомога при переломах та вивихах
- •6.5. Основні способи іммобілізації та евакуації потерпілого при різних видах ушкоджень
- •9.6. Перша допомога при опіках, електротравмах та обмороженнях
- •9.7. Перша допомога при отруєннях
- •9.8. Укуси скажених тварин, отруйних змій і комах
- •9.9. Надання першої допомоги при утопленні
- •10. Прилади дозиметричного та хімічного контролю
- •10.1. Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •10.1.1. Класифікація приладів радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •10.1.2. Прилад дп-5в
- •10.1.3. Прилад прип’ять
- •10.1.4. Прилад имд-1р(с)
- •10.1.5. Дозиметри дп-24 та ид-1
- •10. 2. Прилад хімічної розвідки впхр
- •11. Засоби індивідуального захисту людини
- •11.1. Засоби захисту органів дихання
- •11.1.1. Фільтрувальні протигази
- •11.1.2. Ізолювальні протигази
- •11.1.3. Промислові протигази
- •11.1.4. Респіратори
- •11.1.5. Найпростіші засоби захисту органів дихання
- •11.2. Засоби захисту шкіри
- •11.2.1. Ізолювальні засоби захисту шкіри
- •11.2.2. Фільтрувальні засоби захисту шкіри
- •11.2.3. Найпростіші засоби захисту шкіри
- •11.2.4. Спеціальний захисний одяг
- •11.3. Медичні засоби захисТу
11.3. Медичні засоби захисТу
До медичних засобів захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного та військового часу відносяться протиепідемічні, санітарно-гігієнічні і спеціально-профілактичні заходи, які здійснюються для запобігання або послаблення ураження населення.
Протиепідемічні заходи застосовують з метою попередження поширення серед населення інфекційних хворіб. Вони передбачають:
вивчення санітарно-епідеміологічного стану районів, де виникло або може виникнути інфекційне захворювання;
проведення щеплень;
проведення ізоляційхих заходів та дезинфекції.
Санітарно-гігієнічні заходи передбачають дотримання правил особистої гігієни, а також санітарний контроль за районами проживання людей, продуктами харчування, джерелами води.
Спеціально-профілактичні заходи включають застосування протирадіаційних препаратів для підвищення імунітету населення до впливу іонізуючого випромінювання, отруйних та сильнодіючих отруйних речовин.
До медичних засобів захисту належать: аптечка індивідуальна АИ–2, індивідуальний протихімічний пакет ИПП–8, індивідуальний перев’язувальний пакет ППИ.
Аптечка індивідуальна АИ-2 (рис.11.18) призначена для надання само- і взаємодопомоги при ураженнях, опіках і профілактики від ураження людей ОР, БР. Вона складається з набору медичних засобів, які запобігають або зменшують дію на організм людини РР, ОР, БР. Комплект препаратів вкладений в пенал і розподілений по заглибинах в пластмасовій коробці. Розмір коробочки 90/100/20 мм . Маса 130 г. Розмір і форма коробочки дозволяють носити її у кишені та завжди мати при собі.
Рис. 11.18. Індивідуальна аптечка АИ-2.
У гніздах аптечки розташовані такі медичні засоби:
гніздо 1 – знеболювальний засіб, який використовується при переломах, опіках, обширних ранах;
гніздо 2 – у пеналі червоного кольору таблетки проти фосфороорганічних отруйних речовин. Вживаються по одній таблетці як засіб профілактики перед входом у осередок зараження;
гніздо 3 – у великому білому пеналі таблетки (протибіологічний засіб № 2), які вживають після радіаційного опромінення, при шлунково-кишковому розладі (7 таблеток для першої доби, по 4 таблетки на добу на 2-й і 3-й дні). Таблетки є засобом профілактики інфекційних захворювань у зв’язку із послабленням захисних функцій опроміненого організму;
гніздо 4 – у двох пеналах рожевого кольору таблетки (радіозахисний засіб № 1). Вживаються для особистої профілактики при загрозі радіоактивного ураження за 30-60 хвилин до початку опромінення (6 таблеток одразу. Повторно вживання 6 таблеток – лише через 5 – 6 годин);
гніздо 5 – у двох пеналах антибіотик широкого спектру дії (протибіологічний засіб № 1). Вживається при пораненнях і опіках, для проведення невідкладної профілактики в осередках інфекційних захворювань (вживають по 5 таблеток два рази із перервою у 6 годин);
гніздо 6 – у пеналі білого кольору таблетки (радіозахисний засіб № 1). Вживають у тих випадках, коли людина харчується у радіоактивноураженій місцевості (по одній таблетці упродовж 10 діб). Таблетки перешкоджають відкладенню у щитовидній залозі людини радіоактивного йоду, який надходить в організм разом із продуктами харчування;
гніздо 7 – у пеналі синього кольору таблетки (протиблювальний засіб). Вживають по одній таблетці (при ударі голови, при первинній реакції на променеву хворобу, з метою запобігання блювоти).
Індивідуальний протихімічний пакет ИПП-8 призначений для знезараження ділянок тіла, одягу, спорядження, на які потрапили краплиннорідкі ОР, СДОР. Він складається із скляного флакона з дегазувальним розчином і чотирьох ватно-марлевих тампонів, які знаходяться в герметичному пакеті. Дегазувальний розчин вступає в хімічну реакцію з ОР (СДОР) і знезаражує її шляхом перетворення в нетоксичні або малотоксичні хімічні сполуки. Рідина флакона отруйна і небезпечна при потраплянні до очей. Використані тампони необхідно знищувати. Рідиною з ИПП-8 можна обробити 300 см2 одягу або відкритих ділянок тіла.
Індивідуальний перев’язувальний пакет ППИ складається з бинта шириною 10 см, довжиною 7 м і двох ватно-марлевих подушечок (17,532 см), одна з яких пришита до кінця бинта, а друга може пересуватися. Скручені подушечки і бинт загорнуті у провощений папір і вкладені до герметичного чохла із прогумованої тканини, целофану чи пергаментного паперу. У пакеті є шпилька, на чохлі вказані правила користування.
При накладанні пов’язок пакет беруть у ліву руку, а правою по надриву відкривають зовнішній чохол і виймають пакет у вощиному папері із шпилькою. Шпильку тимчасово закріплюють на видному місці одягу. Обережно розгортають паперову оболонку, у ліву руку беруть кінець бинта з пришитою ватно-марлевою подушечкою, а у праву - скочений бинт, руки розводять, подушечки розправляються. Їх накладають на рану тією поверхнею, до якої не торкалися руками. Один бік подушки прошитий кольоровими нитками, до нього можна торкатися руками. При наскрізному пораненні рухому подушечку переміщають по бинту на потрібну відстань, що дозволяє закрити вхідний і вихідний отвори рани. При невеликих ураженнях подушечки накладають одна на одну, а при опіках – поряд.
