- •1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •Об'єкт та предмет безпеки життєдіяльності (бжд), теоретичні положення, основні завдання науки про безпеку людини
- •Поняття небезпеки, безпеки, таксономії – їх взаємозв'язки
- •Теорія ризику, оцінка рівня ризику, прийнятний ризик, управління ризиком і можливі шляхи його зменшення
- •1.4. Сучасні проблеми життєдіяльності
- •2. Негативні чинники природного середовища життєдіяльності
- •2.1. Класифікація природних небезпечних явищ
- •2.2. Характеристика природних небезпек і правила безпеки людини
- •2.3. Небезпеки від техногенного забруднення довкілля
- •2.4. Техногенне забруднення регіонів України
- •3. Негативні чинники техногенного середовища життєдіяльності
- •Класифікація та характеристика негативних чинників техногенного середовища
- •Фізичні чинники
- •3.2.1. Метеорологічні та термічні чинники
- •Бароакустичні чинники
- •3.2.3. Механічні чинники
- •3.2.4. Електричні чинники
- •3.2.5. Електромагнітні чинники
- •Хімічні чинники
- •3.1.3. Біологічні чинники
- •3.2. Методика захисту і виживання в умовах техногенних аварій і катастроф
- •4. Радіоактивне забруднення довкілля та його вплив на людину
- •Поняття радіоактивності та іонізуючих випромінювань
- •Види іонізуючих випромінювань
- •Поняття про дозу випромінювань та одиниці її вимірювання
- •Коефіцієнти якості випромінювань
- •Норми радіаційної безпеки
- •Деякі терміни і поняття
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Заходи захисту від радіоактивного опромінення.
- •5. Психофізіологічні чинники забезпечення безпеки людини
- •5.1. Вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на організм людини
- •5.2. Чинники ризику, що зменшують тривалість життя
- •5.3. Психофізіологічні ризики (узалежнення)
- •5.4. Соціально-психологічна безпека
- •5.5. Інформаційно-психологічна безпека
- •5.6. Духовно-релігійна безпека
- •6. Система формування здоров’я та безпека харчуванння
- •6.1. Основні теорії і практики культури здоров’я людини
- •6.2. Складові здоров’я
- •6.3. Фактори ризику, здоров’я та патологія
- •6.4. Вплив харчування на життєдіяльність людини
- •6.5. Теорія харчування. Раціон.
- •Добова потреба в енергії дорослого працездатного населення, кДж
- •6.6. Раціональне харчування
- •6.7. Харчові добавки
- •6.8. Радіозахисне харчування
- •6.9. Генетично модифіковані харчові продукти
- •6.10. Безпека харчування
- •6.11. Загальні правила безпечного харчування
- •7. Корпоративна Безпека та безпека в умовах кримінальної злочинності та тероризму
- •7.1. Економічні зовнішні та внутрішні джерела загроз
- •7.2. Внутрішні чинники на підприємстві, які спричиняють екстремальні ситуації
- •7.3. Інтелектуальна власність, промислова власність та її захист
- •1. Яку інформацію не можна приховувати?
- •2. Яку інформацію невигідно приховувати?
- •3. Яку інформацію необхідно охороняти?
- •7.4. Охорона підприємства та спеціальні організаційні заходи
- •7.5. Економічна війна, економічна розвідка та промисловий шпіонаж
- •8. Правове забезпечення та управління безпекою життєдіяльності
- •8.1. Конституційні основи безпеки
- •8.2. Законодавчі та нормативні акти, що регламентують безпеку життєдіяльності
- •8.3. Система правового захисту та нагляду за дотриманням правової безпеки.
- •8.4. Відповідальність за порушення законодавства
- •8.5. Законодавчі акти міжнародного права
- •8.6. Міжнародні організації, які займаються питаннями безпеки та здоров’я людини
- •9. Невідкладна допомога при нещасних випадках
- •9.1. Роль своєчасно наданої та правильно проведеної невідкладної допомоги
- •9.2. Методика проведення штучного дихання та непрямого масажу серця
- •9.3. Перша допомога при зовнішніх та внутрішніх кровотечах. Особливості тимчасової зупинки кровотеч
- •9.4. Перша допомога при переломах та вивихах
- •6.5. Основні способи іммобілізації та евакуації потерпілого при різних видах ушкоджень
- •9.6. Перша допомога при опіках, електротравмах та обмороженнях
- •9.7. Перша допомога при отруєннях
- •9.8. Укуси скажених тварин, отруйних змій і комах
- •9.9. Надання першої допомоги при утопленні
- •10. Прилади дозиметричного та хімічного контролю
- •10.1. Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •10.1.1. Класифікація приладів радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •10.1.2. Прилад дп-5в
- •10.1.3. Прилад прип’ять
- •10.1.4. Прилад имд-1р(с)
- •10.1.5. Дозиметри дп-24 та ид-1
- •10. 2. Прилад хімічної розвідки впхр
- •11. Засоби індивідуального захисту людини
- •11.1. Засоби захисту органів дихання
- •11.1.1. Фільтрувальні протигази
- •11.1.2. Ізолювальні протигази
- •11.1.3. Промислові протигази
- •11.1.4. Респіратори
- •11.1.5. Найпростіші засоби захисту органів дихання
- •11.2. Засоби захисту шкіри
- •11.2.1. Ізолювальні засоби захисту шкіри
- •11.2.2. Фільтрувальні засоби захисту шкіри
- •11.2.3. Найпростіші засоби захисту шкіри
- •11.2.4. Спеціальний захисний одяг
- •11.3. Медичні засоби захисТу
11.2.3. Найпростіші засоби захисту шкіри
Вони виготовлені з підручних засобів і забезпечують захист шкіри людини від РР, БР, а в деяких випадках і від краплиннорідких ОР та інших випарів.
В ролі підручних засобів може бути використаний виробничий, побутовий, спортивний одяг.
Найпридатнішими із побутового одягу є плащі і накидки з прогумованих тканин або вкритих хлорвініловою плівкою, зимові речі – пальта з грубого сукна або драпу, ватянки тощо. Від краплиннорідких ОР пальто із сукна або драпу разом з іншим одягом захищає: взимку – до 1 год, влітку – до 20 хв; ватянка – до 2 год.; одяг з брезенту – взимку до 1 год, влітку – до 30 хв. Для захисту ніг потрібні гумові чоботи, боти, калоші: вони не пропускають краплиннорідкі ОР до 3-6 год. На руки одягають гумові або шкіряні рукавиці. Одяг застібають на всі ґудзики, гачки, кнопки; комір піднімають, поверх нього шию обв’язують шаликом чи хустиною; рукави обв’язують навколо зап’ястків тасьмами; штани випускають поверх чобіт і також знизу зав’язують. Для посилення герметичності одягу застосовують спеціальні клапани, які закривають розрізи піджаків і курток на грудях, пришивають клини у місцях розрізів на рукавах і штанах, використовують капюшони з цупкої тканини чи синтетичної плівки для захисту шиї та голови.
Звичайний одяг можна просочити спеціальним розчином, щоб не проникали пари і аерозолі отруйних речовин. Для цього потрібно 250-300 г мильної стружки або подрібненого господарського мила розчинити у двох літрах нагрітої до 60-70°С води, долити 0,5 л олії і, підігріваючи, перемішувати упродовж 5 хв до утворення емульсії. Комплект одягу залити гарячим розчином, трохи викрутити, висушити. Підготовлений у такий спосіб одяг можна одягати на натільну білизну. Розчин не шкодить тканині, не подразнює шкіру.
11.2.4. Спеціальний захисний одяг
В залежності від виду роботи персонал може виконувати свої функції у спеціальному захисному одязі.
Захисний аварійний комплект „КЗА-1” (рис.11.12) призначений для захисту особового складу аварійно-рятувальних формувань при ліквідації пожарів та одночасній дії СДОР. Забезпечує комплексний захист від відкритого полум’я, теплового випромінювання і дії токсичних газоподібних речовин. Комплект складається із тепловідбивального комбінезону, теплоізолювального комбінезону, трипальцевих рукавиць, чобіт, сумки.
Рис.11.12. Захисний Рис.11.13. Комплект Рис.11.14. Ізолювальний
аварійний комплект „КСО” комплект „КИХ-4”
„КЗА-1”
Комплект „КСО” (рис.11.13) призначений для захисту від розбавлених і концентрованих мінеральних кислот (сірчаної до 98%, азотної до 98%, соляної до 37%, фосфатної до 98%). Тривалість захисної дії у комплекті – більше 8 годин.
Ізолювальні комплекти КИХ-4 (рис.11.14) та КИХ-5 захищають від дії висококонцентрованого газоподібного хлору та амоняку (протягом 60 хв), а також від рідкого амоняку (протягом 2 хв) та інших агресивних речовин.
Захисний комплект „ФЗО-МП” (рис.11.15) захищає від високотоксичних парів похідних гідразини, аліфатичних амінів та кислих парів. Тривалість роботи у комплекті – понад 2,5 год.
Захисний ізолювальний комплект „Ч-20” (рис.11.16) з вентильованим підкостюмним простором призначений для захисту людини від агресивних хімічних речовин, радіоактивного пилу та аерозолів, бактеріальних аерозолів. Може застосовуватися в осередках епідемії та епізоотії. Час захисної дії не менше 4-6 год, кратність дегазації - більше10, кратність дезактивації - понад 4.
Рис.11.15. Захисний Рис.11.16. Захисний Рис.11.17.Захисний
комплект „ФЗО-МП” комплект „Ч-20” одяг „АРК-1”
Захисний одяг „АРК-1” (рис.11.17) забезпечує захист людей, які працюють в зоні йонізівного випромінювання. Він послаблює дію α-випромінювання – повністю; β- випромінювання - в 40-50 раз; γ-випромінювання – у 3 рази; рентгенівське випромінювання – в 5 раз.
Існують і інші спеціальні захисні костюми та комплекти.
