
- •1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •Об'єкт та предмет безпеки життєдіяльності (бжд), теоретичні положення, основні завдання науки про безпеку людини
- •Поняття небезпеки, безпеки, таксономії – їх взаємозв'язки
- •Теорія ризику, оцінка рівня ризику, прийнятний ризик, управління ризиком і можливі шляхи його зменшення
- •1.4. Сучасні проблеми життєдіяльності
- •2. Негативні чинники природного середовища життєдіяльності
- •2.1. Класифікація природних небезпечних явищ
- •2.2. Характеристика природних небезпек і правила безпеки людини
- •2.3. Небезпеки від техногенного забруднення довкілля
- •2.4. Техногенне забруднення регіонів України
- •3. Негативні чинники техногенного середовища життєдіяльності
- •Класифікація та характеристика негативних чинників техногенного середовища
- •Фізичні чинники
- •3.2.1. Метеорологічні та термічні чинники
- •Бароакустичні чинники
- •3.2.3. Механічні чинники
- •3.2.4. Електричні чинники
- •3.2.5. Електромагнітні чинники
- •Хімічні чинники
- •3.1.3. Біологічні чинники
- •3.2. Методика захисту і виживання в умовах техногенних аварій і катастроф
- •4. Радіоактивне забруднення довкілля та його вплив на людину
- •Поняття радіоактивності та іонізуючих випромінювань
- •Види іонізуючих випромінювань
- •Поняття про дозу випромінювань та одиниці її вимірювання
- •Коефіцієнти якості випромінювань
- •Норми радіаційної безпеки
- •Деякі терміни і поняття
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Заходи захисту від радіоактивного опромінення.
- •5. Психофізіологічні чинники забезпечення безпеки людини
- •5.1. Вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на організм людини
- •5.2. Чинники ризику, що зменшують тривалість життя
- •5.3. Психофізіологічні ризики (узалежнення)
- •5.4. Соціально-психологічна безпека
- •5.5. Інформаційно-психологічна безпека
- •5.6. Духовно-релігійна безпека
- •6. Система формування здоров’я та безпека харчуванння
- •6.1. Основні теорії і практики культури здоров’я людини
- •6.2. Складові здоров’я
- •6.3. Фактори ризику, здоров’я та патологія
- •6.4. Вплив харчування на життєдіяльність людини
- •6.5. Теорія харчування. Раціон.
- •Добова потреба в енергії дорослого працездатного населення, кДж
- •6.6. Раціональне харчування
- •6.7. Харчові добавки
- •6.8. Радіозахисне харчування
- •6.9. Генетично модифіковані харчові продукти
- •6.10. Безпека харчування
- •6.11. Загальні правила безпечного харчування
- •7. Корпоративна Безпека та безпека в умовах кримінальної злочинності та тероризму
- •7.1. Економічні зовнішні та внутрішні джерела загроз
- •7.2. Внутрішні чинники на підприємстві, які спричиняють екстремальні ситуації
- •7.3. Інтелектуальна власність, промислова власність та її захист
- •1. Яку інформацію не можна приховувати?
- •2. Яку інформацію невигідно приховувати?
- •3. Яку інформацію необхідно охороняти?
- •7.4. Охорона підприємства та спеціальні організаційні заходи
- •7.5. Економічна війна, економічна розвідка та промисловий шпіонаж
- •8. Правове забезпечення та управління безпекою життєдіяльності
- •8.1. Конституційні основи безпеки
- •8.2. Законодавчі та нормативні акти, що регламентують безпеку життєдіяльності
- •8.3. Система правового захисту та нагляду за дотриманням правової безпеки.
- •8.4. Відповідальність за порушення законодавства
- •8.5. Законодавчі акти міжнародного права
- •8.6. Міжнародні організації, які займаються питаннями безпеки та здоров’я людини
- •9. Невідкладна допомога при нещасних випадках
- •9.1. Роль своєчасно наданої та правильно проведеної невідкладної допомоги
- •9.2. Методика проведення штучного дихання та непрямого масажу серця
- •9.3. Перша допомога при зовнішніх та внутрішніх кровотечах. Особливості тимчасової зупинки кровотеч
- •9.4. Перша допомога при переломах та вивихах
- •6.5. Основні способи іммобілізації та евакуації потерпілого при різних видах ушкоджень
- •9.6. Перша допомога при опіках, електротравмах та обмороженнях
- •9.7. Перша допомога при отруєннях
- •9.8. Укуси скажених тварин, отруйних змій і комах
- •9.9. Надання першої допомоги при утопленні
- •10. Прилади дозиметричного та хімічного контролю
- •10.1. Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •10.1.1. Класифікація приладів радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •10.1.2. Прилад дп-5в
- •10.1.3. Прилад прип’ять
- •10.1.4. Прилад имд-1р(с)
- •10.1.5. Дозиметри дп-24 та ид-1
- •10. 2. Прилад хімічної розвідки впхр
- •11. Засоби індивідуального захисту людини
- •11.1. Засоби захисту органів дихання
- •11.1.1. Фільтрувальні протигази
- •11.1.2. Ізолювальні протигази
- •11.1.3. Промислові протигази
- •11.1.4. Респіратори
- •11.1.5. Найпростіші засоби захисту органів дихання
- •11.2. Засоби захисту шкіри
- •11.2.1. Ізолювальні засоби захисту шкіри
- •11.2.2. Фільтрувальні засоби захисту шкіри
- •11.2.3. Найпростіші засоби захисту шкіри
- •11.2.4. Спеціальний захисний одяг
- •11.3. Медичні засоби захисТу
10.1.5. Дозиметри дп-24 та ид-1
Призначення і основні технічні дані дозиметрів
ДП-24 призначений для вимірювання індивідуальних доз γ-випромінювання від 2 до 50 Р при потужності дози 0,5–200 Р/год.
Комплект ДП-24 складається із зарядного пульта (пристрою) 3П-5 і 5-ти кишенькових прямопоказуючих дозиметрів ДКП-50А.
Маса комплекту – 3,2 кг, маса дозиметра – 35 г.
Відлік доз проводиться за шкалою, яка розміщена всередині дозиметра і відградуйована в рентгенах. Одна поділка – 2 рентгени. Саморозряд дозиметрів не перевищує дві поділки (4 Р) на добу.
Комплект ИД-1 призначений для вимірювання поглинутих доз γ – нейтронного випромінювання від 20 до 500 рад при потужності поглинаючої дози 10-36000 рад/год.
Комплект ИД-1 складається із зарядного пристрою ЗП-6 і 10 індивідуальних дозиметрів ИД-1.
Маса комплекту 1,5 кг.
Відрахунок доз проводиться за шкалою, розміщеною всередині дозиметра і відградуйованою в радах. Саморозряд дозиметра за нормальних умов не перевищує однієї поділки за добу.
Конструкція зарядних пристроїв
Зарядний пристрій ЗП-5 виконаний у металевому корпусі у вигляді одного блока. Схема пристрою розміщена всередині пакувального ящика. На передній панелі розміщені: гвинт кришки відсіку живлення, захисний ковпачок зарядного гнізда, ручка регулювання напруги. Всередині ЗП-5 розміщені мікровимикач (він автоматично вмикається при вставлянні дозиметра в гніздо), патрон лампочки підсвічення, трансформатор, селеновий випрямляч, потенціометр-регулятор вихідної напруги. Напруга на виході зарядного пристрою плавно регулюється в діапазоні 180–250 В. Тривалість неперервної роботи: одним комплектом живлення не менша від 30-ти годин при струмі 200 мА.
Зарядний пристрій ЗП-6 складається із перетворювача механічної енергії в електричну, який має 4 з'єднані паралельно п’єзоелементи і механічного підсилювача (гвинт клинового і важільного елементів); зарядно-контактного вузла для вмикання дозиметра; розрядника для обмеження вихідної напруги; ручки для регулювання вихідної напруги; дзеркала підсвічування шкали.
При повертанні ручки за годинниковою стрілкою важільний механізм утворює тиск на п’єзоелементи, які, деформуючись, утворюють на кінцях різницю потенціалів, прикладену так, щоб по центральному стержню подавався “+” на центральний електрод іонізаційної камери дозиметра, а в корпусі “-“ на зовнішній електрод іонізаційної камери.
Підготовка дозиметрів до роботи
Готують дозиметри ДКП-50А в такій послідовності:
Оглядають зовнішній стан дозиметра. Потім потрібно відкрутити зовнішню оправу дозиметра і захисний ковпачок гнізда ЗП-5. Ручку потенціометра зарядного пристрою повертають проти годинникової стрілки до упору. Дозиметр вставляють в зарядне контактне гніздо. Спостерігаючи в окуляр, легко натискають на дозиметр і обертають ручку потенціометра за годинниковою стрілкою праворуч доти, доки зображення візирної нитки не стане на нульову поділку. Після цього потрібно вийняти дозиметр із зарядного гнізда. Далі потрібно перевірити місцезнаходження візирної нитки на світлі. Якщо при вертикальній позиції нитка стоїть на 0, то вкручують захисну оправу дозиметра і ковпачок зарядного гнізда. Ручку потенціометра повертають проти годинникової стрілки до упору.
Підготовка дозиметрів ИД-1.
Спочатку потрібно повернути ручку зарядного пристрою ЗП-6 проти годинникової стрілки до упору. Вставити дозиметр в зарядно-контактне гніздо ЗП-6. Спрямувати зарядний пристрій дзеркалом на зовнішнє джерело світла та добитися поворотом дзеркала максимальної освітленості шкали. Натискаючи вниз на корпус дозиметра і спостерігаючи в окуляр обертати ручку зарядного пристрою за годинниковою стрілкою доти, доки зображення нитки на шкалі дозиметра не встановиться на нульову поділку. Після цього вийняти дозиметр із зарядно-контактного гнізда та перевірити положення нитки на світлі. При вертикальному положенні нитки її зображення повинно бути на поділці 0.
Для заряджання не одного дозиметра, а цілої партії, зарядження першого дозиметра треба провести у такій же послідовності, а решта дозиметрів заряджаються наступним обертанням ручки зарядного пристрою за годинниковою стрілкою. Отже, від одного крайнього положення ручки до іншого можна зарядити до 10–15 неповністю заряджених дозиметрів, не вертаючи ручку зарядного пристрою у вихідне положення після зарядження кожного дозиметра. Після виймання із зарядного пристрою останнього дозиметра повертають ручку зарядного пристрою проти годинникової стрілки до упору, приводячи, таким чином, зарядний пристрій у вихідне положення.
Зарядний пристрій ЗП-6 може бути використаний для зарядження різних типів дозиметрів, які мають зовнішній діаметр 14 мм, зарядний потенціал у діапазоні 180–250 В. Необхідно також пам'ятати, що при заряджанні дозиметрів недопустимо збільшувати зусилля повороту ручки зарядного пристрою в крайньому положенні – зарядний пристрій може вийти з ладу.
Послідовність роботи з дозиметрами ДКП-50А, ИД-1
Дозиметр під час роботи на зараженій радіоактивними речовинами території носять у кишені одягу. Періодично дивлячись в окуляр дозиметра, за розташуванням нитки на шкалі визначають дозу γ- (γ-нейтронного) випромінювання, отриманого під час роботи. Відлік проводиться тільки при вертикальному положенні нитки. Дозиметри необхідно оберігати від ударів. Заряджання дозиметрів при зберіганні необхідно проводити не рідше ніж один раз на три місяці.