- •1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •Об'єкт та предмет безпеки життєдіяльності (бжд), теоретичні положення, основні завдання науки про безпеку людини
- •Поняття небезпеки, безпеки, таксономії – їх взаємозв'язки
- •Теорія ризику, оцінка рівня ризику, прийнятний ризик, управління ризиком і можливі шляхи його зменшення
- •1.4. Сучасні проблеми життєдіяльності
- •2. Негативні чинники природного середовища життєдіяльності
- •2.1. Класифікація природних небезпечних явищ
- •2.2. Характеристика природних небезпек і правила безпеки людини
- •2.3. Небезпеки від техногенного забруднення довкілля
- •2.4. Техногенне забруднення регіонів України
- •3. Негативні чинники техногенного середовища життєдіяльності
- •Класифікація та характеристика негативних чинників техногенного середовища
- •Фізичні чинники
- •3.2.1. Метеорологічні та термічні чинники
- •Бароакустичні чинники
- •3.2.3. Механічні чинники
- •3.2.4. Електричні чинники
- •3.2.5. Електромагнітні чинники
- •Хімічні чинники
- •3.1.3. Біологічні чинники
- •3.2. Методика захисту і виживання в умовах техногенних аварій і катастроф
- •4. Радіоактивне забруднення довкілля та його вплив на людину
- •Поняття радіоактивності та іонізуючих випромінювань
- •Види іонізуючих випромінювань
- •Поняття про дозу випромінювань та одиниці її вимірювання
- •Коефіцієнти якості випромінювань
- •Норми радіаційної безпеки
- •Деякі терміни і поняття
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Заходи захисту від радіоактивного опромінення.
- •5. Психофізіологічні чинники забезпечення безпеки людини
- •5.1. Вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на організм людини
- •5.2. Чинники ризику, що зменшують тривалість життя
- •5.3. Психофізіологічні ризики (узалежнення)
- •5.4. Соціально-психологічна безпека
- •5.5. Інформаційно-психологічна безпека
- •5.6. Духовно-релігійна безпека
- •6. Система формування здоров’я та безпека харчуванння
- •6.1. Основні теорії і практики культури здоров’я людини
- •6.2. Складові здоров’я
- •6.3. Фактори ризику, здоров’я та патологія
- •6.4. Вплив харчування на життєдіяльність людини
- •6.5. Теорія харчування. Раціон.
- •Добова потреба в енергії дорослого працездатного населення, кДж
- •6.6. Раціональне харчування
- •6.7. Харчові добавки
- •6.8. Радіозахисне харчування
- •6.9. Генетично модифіковані харчові продукти
- •6.10. Безпека харчування
- •6.11. Загальні правила безпечного харчування
- •7. Корпоративна Безпека та безпека в умовах кримінальної злочинності та тероризму
- •7.1. Економічні зовнішні та внутрішні джерела загроз
- •7.2. Внутрішні чинники на підприємстві, які спричиняють екстремальні ситуації
- •7.3. Інтелектуальна власність, промислова власність та її захист
- •1. Яку інформацію не можна приховувати?
- •2. Яку інформацію невигідно приховувати?
- •3. Яку інформацію необхідно охороняти?
- •7.4. Охорона підприємства та спеціальні організаційні заходи
- •7.5. Економічна війна, економічна розвідка та промисловий шпіонаж
- •8. Правове забезпечення та управління безпекою життєдіяльності
- •8.1. Конституційні основи безпеки
- •8.2. Законодавчі та нормативні акти, що регламентують безпеку життєдіяльності
- •8.3. Система правового захисту та нагляду за дотриманням правової безпеки.
- •8.4. Відповідальність за порушення законодавства
- •8.5. Законодавчі акти міжнародного права
- •8.6. Міжнародні організації, які займаються питаннями безпеки та здоров’я людини
- •9. Невідкладна допомога при нещасних випадках
- •9.1. Роль своєчасно наданої та правильно проведеної невідкладної допомоги
- •9.2. Методика проведення штучного дихання та непрямого масажу серця
- •9.3. Перша допомога при зовнішніх та внутрішніх кровотечах. Особливості тимчасової зупинки кровотеч
- •9.4. Перша допомога при переломах та вивихах
- •6.5. Основні способи іммобілізації та евакуації потерпілого при різних видах ушкоджень
- •9.6. Перша допомога при опіках, електротравмах та обмороженнях
- •9.7. Перша допомога при отруєннях
- •9.8. Укуси скажених тварин, отруйних змій і комах
- •9.9. Надання першої допомоги при утопленні
- •10. Прилади дозиметричного та хімічного контролю
- •10.1. Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •10.1.1. Класифікація приладів радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •10.1.2. Прилад дп-5в
- •10.1.3. Прилад прип’ять
- •10.1.4. Прилад имд-1р(с)
- •10.1.5. Дозиметри дп-24 та ид-1
- •10. 2. Прилад хімічної розвідки впхр
- •11. Засоби індивідуального захисту людини
- •11.1. Засоби захисту органів дихання
- •11.1.1. Фільтрувальні протигази
- •11.1.2. Ізолювальні протигази
- •11.1.3. Промислові протигази
- •11.1.4. Респіратори
- •11.1.5. Найпростіші засоби захисту органів дихання
- •11.2. Засоби захисту шкіри
- •11.2.1. Ізолювальні засоби захисту шкіри
- •11.2.2. Фільтрувальні засоби захисту шкіри
- •11.2.3. Найпростіші засоби захисту шкіри
- •11.2.4. Спеціальний захисний одяг
- •11.3. Медичні засоби захисТу
10.1.4. Прилад имд-1р(с)
Призначення і основні технічні дані приладу
Вимірювач потужності дози ИМД-1 призначений для вимірювання в польових умовах експозиційної дози γ-випромінювання в діапазоні енергій 0,08–3 МеВ і виявлення β-випромінювання.
ИМД-1 має три варіанти виконання: ИМД-1А, ИМД-1Р, ИМД-1С Діапазон вимірювання становить:
для ИМД-1А 0,01–999 Р/год;
для ИМД-1Р(С) 0,01 мР/год – 999 Р/год,
який має два піддіапазони:
тR/h 0,01–999 мР/год;
R/h 0,01–999 Р/год.
Піддіапазони від 0,01 до 0,1 мР/год і від 0,01 до 0,1 Р/год є індикаторами і основна похибка у вказаних піддіапазонах не нормується.
Прилад ИМД-1Р(С) зберігає працездатність при дії іонізуючих випромінювань потужністю експозиційної дози до 100 Р/год з блоком детектування і до 1000 Р/год без нього (сигналізує появу трьох дев'яток у старших розрядах цифрового табло при переповненні реєструючої схеми).
Час встановлення працюючого режиму вимірювача – 1 хв.
Час вимірювання не перевищує:
1,5 с на піддіапазоні R/h від 10 до 999 Р/год;
15 с на піддіапазоні R/h від 0,01 до 9.99 Р/год;
6 с на піддіапазоні тR/h від 10 до 999 мР/год;
60 с на піддіапазоні тR/h від 0,01 до 9,99 мР/год.
Принцип дії вимірювача базуєтся на перетворенні потужності експозиційної дози γ-випромінювання в імпульси напруги, частота яких пропорційна вимірюваній величині з подальшим відпрацюванням інформації у вимірювальному пульті і вираженням її на цифровому табло в одиницях вимірювання потужності експозиційної лози (Р/год, мР/год).
Час вимірювання автоматично змінюється залежно від піддіапазону R/h чи mR/h та значення вимірювальної величини.
При досягненні потужності експозиційної дози значення 0,1 Р/год і 300 Р/год при відсутності блока детектування або 0,1 мР/год і 300 мР/год при роботі з блоком детектування вмикається переривчастий звуковий сигнал, який вимикається при короткочасному натисканні кнопки ВІДЛІК. При повторенні вмикання звукового сигналу необхідно вимкнути вимірювач (поставити перемикач на вимірювальному пульті положення ВИМКН. а потім знов увімкнути його).
До складу вимірювача входять: блок детектування ИМД-1-1, блок живлення ИМД-1-2, пульт вимірювача ИМД-1-3, блок живлення ИМД-1-6, телефон головний (навушники), кабель з’єднувальний, пристрій перехідний УУМ-0.8С, штанга і джгути.
Живлення вимірювача ИМД-1Р здійснюється від чотирьох послідовно з'єднаних елементів Ф-343 ПРИМА з номінальною напругою 6 В і від бортової системи постійного струму або акумуляторів від 10 до 30 В, від мережі змінного струму з напругою (220±22) В з частотою 50 або 400 Гц.
Підготовка приладу до роботи
Провести зовнішній огляд вимірювача. Приєднати живлення вимірювача, залежно від вибраного джерела, дотримуючись полярності.
Перевірка працездатності ИМД-1Р(С) здійснюється встановленням перемикача на пульті вимірювання в положення ПЕРЕВІРКА, при цьому:
на цифровому табло повинна засвітитися цифра 102;
молодший розряд повинен бути погашений;
кома повинна бути між третім і четвертим (молодшим) розрядами;
повинен увімкнутися переривчастий звуковий сигнал;
світловий індикатор ЗАМІНИТИ БАТАРЕЇ повинен бути погашеним. Якщо він висвічується, то необхідно замінити комплект елементів живлення (при живленні вимірювача від комплекту елементів).
Натиснути і відпустити кнопку ВІДЛІК, при цьому:
на цифровому табло в молодшому розряді повинна висвітитися цифра 0; старші розряди цифрового табло повинні бути погашені; звуковий сигнал повинен відключитися.
Впевнитись, що не більше як через 225 с (за відсутності блоку детектування чи 120 с при його наявності) на цифровому табло висвітиться число, відмінне від нуля. При цьому, якщо покази будуть більші або дорівнювати 0,1, повинен увімкнутися переривчастий звуковий сигнал, який відключається встановленням перемикача в положення R/h (тR/h при роботі з блоком детектування) чи ВИМКН. Нулі ліворуч від значимих цифр повинні зникнути.
Підключити головні телефони до розніму х4 вимірювального пульта і впевнитись у наявності потріскувань у телефонах з інтенсивністю, яка відповідає фоновому випромінюванню.
Вимірювання потужності експозиційної дози γ-випромінювання
в діапазоні від 0,01 до 999 Р/год проводиться при встановленні перемикача на пульті вимірювання в положення R/h. Покази знімаються через 1 хв натисканням кнопки ВІДЛІК і фіксуванням показів на цифровому табло.
Для вимірювання потужності експозиційної дози γ-випромінювання в діапазоні від 0,01 до 999 мР/год потрібно під’єднати блок детектування до розніму хЗ пульта вимірювання за допомогою допоміжного джгута. Зафіксувати екран, який обертається на корпусі блока детектування, в положенні γ. Встановити перемикач на пульті вимірювання в положення mR/h. Через дві хвилини натиснути кнопку ВІДЛІК і зафіксувати покази.
Визначення зараження поверхні радіоактивними речовинами проводиться при під’єднаному блоці детектування. Екран, який обертається на корпусі блока детектування, фіксується в положенні γ. Потім потрібно встановити блок детектування на заражену поверхню за допомогою спеціальних виступів на корпусі блока, а перемикач на пульті вимірювання виставляється положення тR/h. Через дві хвилини натиском кнопки ВІДЛІК фіксуються покази на цифровому табло.
Виявлення β-випромінювання на зараженій радіоактивними речовинами поверхні проводиться при під’єднаному блоці детектування вимірюванням в двох положеннях екрана, який повертається на корпусі блока детектування, – γ та β+γ. Збільшення показів в положенні екрану β+γ порівняно з показами, отриманими при вимірюванні в положенні екрану γ, вказує на наявність β-випромінювання.
Для збільшення віддалі від оператора до об'єкта при вимірюванні з блоком детектування необхідно використати розсувну штангу.
Для вимірювання на віддаль до 20 м блок детектування необхідно приєднати до вимірювального пульта за допомогою джгута.
