2.1. Класифікація природних небезпечних явищ

За місцем локалізації природні небезпеки (стихійні лиха) поділяються на:

• літосферні (землетруси; обвали гірських порід; зсуви, просідання і ерозія грунту; селеві потоки; карстоутворення);

• гідросферні (повені, паводки, підтоплення; снігові лавини, шторми на воді, зміна рівня ґрунтових вод, зміна складу води);

• атмосферні (шторми, буревії, суховії, пилові бурі, смерчі; посуха, спека; стійкий сильний мороз; сильні зливи, тривалі дощі, туман, град, блискавки; ожеледі, снігопади, заметілі, снігові замети).

- природні пожежі: лісові, степові, польові, торф'яні;

- масові захворювання: епідемії, епізоотії, епіфітотії.

Деякі стихійні лиха (пожежі, обвали, зсуви) можуть виникнути в результаті дій людини, але наслідки їх завжди є результатом дії сил природи.

Для кожного стихійного лиха характерна наявність властивих йому уразливих факторів, що несприятливо діють на здоров'я людини. Найбільших збитків завдають повені (40%), буревії (20%), землетруси і посухи (по 15%). Близько 10% загальної шкоди припадає на інші види стихійних лих.

2.2. Характеристика природних небезпек і правила безпеки людини

Літосферні стихійні лиха

Землетруси - це сильні коливання земної кори внаслідок переміщення і зіткнення тектонічних плит, що виникають у результаті вибухів у глибині землі, розламів шарів земної кори, активної вулканічної діяльності. Ділянка підземного удару викликає пружні коливання (сейс­мічні хвилі), що поширюються землею у всіх напрямках. Ділянку землі, з якої виходять хвилі землетрусу, називають центром, а розташовану над нею ділянку на поверхні землі – епіцентром землетрусу.

Сейсмоактивні зони оточують Україну на південному заході і півдні. Це зони: Закарпатська, Вранча, Кримсько-Чорноморська та Південно-Азовська.

У сейсмічному відношенні найнебезпечнішими областями в Україні є Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Одеська та Автономна Республіка Крим.

Па теренах Закарпаття відзначаються осередки землетрусів з інтенсивністю 6-7 балів (за шкалою Ріхтера) у зонах Тячів-Сигет, Мукачево-Свалява. Закарпатська сейсмоактивна зона характ9ери­зується проявом землетрусів, що відбуваються у верхній частині земної кори на глибинах 6-12 км з інтенсивністю в епіцентрі 7 балів, що швидко затухає на близькій відстані. Шестибальні землетруси зафіксовані також у Прикарпатті (Буковина).

Прикарпаття відчуває вплив від району Вранча (Румунія). В 1974-76 рр. тут мали місце землетруси інтенсивністю від 3 до 5 балів.

Унікальна на Європейському континенті сейсмоактивна зона Вранча, розташована в області стикування Південних (Румунія) та Східних (Українських) Карпат. В її межах осередки землетрусів розташовані на глибинах 80 - 160 км. Найбільшу небезпеку становлять такі, що виникають на великих глибинах. Вони спричиняють струси ґрунтів до 8-9 балів в епіцентрі в Румунії, Болгарії, Молдові. Глибокофокусність землетрусів зони Вранча зумовлює їх слабке затухання з відстанню, тому більша частина України знаходиться в 4-6-бальній області впливу цієї зони. У минулому столітті в зоні Вранча відбулося 30 землетрусів з магнітудою 6,5 балів. Катастрофічні землетруси у 1940 та 1977 рр. мали магнітуду в епіцентрі 7 балів. Південно-західна частина України, що підпадає під безпосередній вплив зони Вранча, потенційно може бути віднесена до 8 бальної зони. Потенційно сейсмічно небезпечною територією можна вважати також Буковину, де на період з 1950 до 1976 рр. виникло 4 землетруси інтенсивністю 5 - 6 балів.

Сейсмонебезпека Одеської області зумовлена осередками гір Вранча та Східних Карпат в Румунії. Починаючи з 1927 р. до цього часу там мали місце 90 землетрусів з інтенсивністю 7-8 балів.

Кримсько-Чорноморська сейсмоактивна зона огинає з півдня Кримський півострів. Вогнища сильних землетрусів тут виникають на глибинах 20-40 км на відстані 25-40 км від узбережжя з інтенсивністю 8-9 балів. Південне узбережжя Криму належить до регіонів дуже сейсмонебезпечних. За останні два століття тут зареєстровано майже 200 землетрусів від 4 до 7 балів.

Південно-Азовська сейсмоактивна зона виділена зовсім недавно. У 1987 р. було зафіксовано кілька землетрусів інтенсивністю 5-6 балів. Крім того, за сейсмотектонічними та археологічними даними, встановлено сліди давніх землетрусів інтенсивністю до 9 балів з періодичністю близько одного разу на тисячу років.

На території Кримського півострова зафіксовано понад 30 зем­летрусів. Так, катастрофічний землетрус 1927 р. в Ялті мав інтенсив­ність 8 балів.

За інженерно-сейсмічними оцінками приріст сейсмічності на півдні України перевищує 1,5 бала, у зв'язку з чим було визначено, що в окремих районах 30-50%, забудови не відповідає сучасному рівню сейсмічного та інженерного ризику.

Попередити землетруси точно поки що неможливо. Прогноз справджується лише у 80% випадках і носить орієнтовний харак­тер.

Правила безпеки під час землетрусу:

• важливо зберігати спокій; при перших поштовхах (до 20 с) слід покинути висотні споруди (якщо ви перебуваєте не вище другого поверху) і триматися подалі від них;

• якщо цього не зроблено, то в багатоповерховому будинку безпечніше перечекати поштовх, не поспішати до ліфтів чи сходових майданчиків - вони обвалюються найчастіше;

- в приміщенні слід зайняти безпечне місце (де мінімальна загроза обвалу перекриття): це отвори капітальних внутрішніх стін, кути, утворені ними; можна заховатися під балками каркасу, несучими колонами, біля внутрішньої капітальної стіни.

• небезпечні місця у будинку - кутові кімнати, зовнішні стіни і вікна, біля важких високих предметів у кімнаті;

• після припинення поштовхів слід вийти на вулицю у безпечне місце, щоб уникнути падіння уламків;

• перебуваючи в машині, слід зупинитися подалі від високих будинків чи естакад.

Зсуви ґрунту - це ковзкі зміщення мас гірських порід вниз по схилу внаслідок порушення рівноваги. Виникають на схилах під кутом більше 20 град, в будь-яку пору року. Основна причина зсувів - ослаблення міцності гірських порід внаслідок вивітрювання, вимивання опадами та підземними водами, систематичні поштовхи, нерозумна господарська діяльність людини.

Осередки зсувів в Україні зафіксовані на правобережжі Дніпра, Чорноморському узбережжі, Закарпатті та Чернівецькій області.

Селеві потоки - це паводки з великою кількістю грунту, каміння, уламків гірських порід (до 75% об'єму потоку). Виникають в басейнах невеликих гірських річок внаслідок злив, танення снігів, зсувів, проривів гірських озер, землетрусів. В Україні селеві потоки трапляються в Карпатах та Криму.

У Криму вони поширюються на 9% території, у Закарпатській області - на 40%; в Івано-Франківській - на 33%; в Чернівецькій - на 15%. Близько 30 міст, селищ та сільських населених пунктів в Криму, Закарпатській, Івано-Фран­ківській, Чернівецькій та Львівській областях піддані впливу селе­вих потоків.

Всього в Карпатах виявлено 219 селевих водозаборів. Найбільшою активністю характеризуються басейни рік Черемоша, Дністра. Тиси, Прута.

Небезпека селів не тільки в їх руйнівній силі, але й у раптовому їх виникненні. У Карпатах найчастіше утворюються водокам'яні селеві потоки порівняно невеликої потужності (сили).

Гідросферні стихійні лиха

Повені — це значне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річці, озері, водосховищі, спричинене зливами, весняним таненням снігу, вітровим нагоном води, руйнуванням дамб і гребель. Повені періодично спостерігаються на більшості великих річок України. Майже кожен рік затоплюються низинні поліські території між річками Західний Буг, Стохід і Прип'ять, що стримує розвиток регіону.

Суттєво збільшує збитки від повеней вирубка лісів, які утримують воду на схилах гір. Катастрофічні повені на Закарпатті в 1988-89 роках стали найбільшими надзвичайними ситуаціями в Україні після Чорнобиля. Неконтрольоване вирубування лісів знизило інфільтраційні властивості ґрунту (здатність утримувати вологу) в 3,5 рази, а інтенсивність змивання ґрунту збільшилась в 15 разів, що викликає ще одне стихійне лихо - селеві потоки.

Повені, викликані нагоном води, виникають переважно при сильних вітрах на узбережжі Чорного та Азовського морів.

Правила безпеки під час повені:

• отримавши попередження про затоплення, слід негайно перейти на височину, попередньо вимкнувши газ, воду, електроенергію;

• при повільній повені слід перенести майно в безпечне місце - на горища, дахи будівель;

• при стрімкій повені слід залишити місце затоплення, скориставшись човном, катером, колодою, бочкою, автомобільною камерою;

- опинившись у воді, скинути важкий одяг, скористатись плавзасобами і чекати допомоги.

Снігові лавини - це зміщення снігових мас під дією гравітації на схилах гір, коли сили зчеплення шарів снігу переходять певну межу. Виникають від перевантаження схилу через значні опади снігу (особливо під час відлиги).

В Україні снігові лавини поширені в гірських районах Карпат та Криму.

Атмосферні стихійні лиха

Буревії - це вітри великої сили з швидкістю понад 32 м/с (близько 120 км/год). Буревій руйнує будівлі, лінії електропостачання, зриває дахи з будівель, ламає та вириває з корінням дерева, перекидає автомобілі, пошкоджує транспортні комунікації і мости, ламає і вириває з корінням дерева. При поширенні над морем викликає величезні хвилі висотою 10-12 м, пошкоджує причали і кораблі.

Смерчі — утворення величезних вихорів, що переміщаються з швидкістю до 450 км/год. Виникають при зіткненні великих повітряних мас різної температури і вологості. Смерч спричиняє пожежі, нищення будівель, руйнування технічних об'єктів.

Смерчі трапляються в Україні, в Азовському та Чорному морях.

Правила безпеки під час буревію:

- отримавши попередження, щільно зачинити вікна, двері і захистити їх;

- з дахів і балконів забрати речі, що можуть травмувати людей;

• в будинку відімкніть електропостачання, перекрийте газ;

• в будівлях триматись подалі від вікон; найбезпечніші місця: підвали, сховища, метро, внутрішні кімнати перших поверхів будинків;

• на відкритій місцевості слід заховатись у западині, яру, канаві;

• при грозі для попередження уражень блискавкою не можна стояти під окремими деревами, не підходити до ліній електропередач;

• уникайте споруд підвищеного ризику - мостів, естакад, ліній електромереж, водойм, висотних об'єктів, дерев.

Природні пожежі - неконтрольований процес горіння, при якому гинуть люди та нищаться матеріальні цінності. Основними типами пожеж є ландшафтні, лісові та степові, причинами їх виникнення є природні явища (посухи, блискавки), самозаймання сухої рослинності і торфу. 90% пожеж виникає з вини людини.

Ліси України, у більшості її регіонів, неспроможні витримати зростаючого потоку відпочиваючих, оскільки площа їх значно менша від науково обґрунтованих норм. Така ситуація найбільш характерна для Херсонської, Миколаївської, Луганської, Донецької, Полтавської областей, Автономної Республіки Крим, що вважаються найбільш пожежонебезпечними.

Правила безпеки під час пожежі:

• остерігатись відкритого полум’я і диму, які поширюються в напрямку вітру;

• найбільш безпечним місцем під час природної пожежі є поверхня землі і приземний шар повітря;

• долати територію пожежі найкраще перпендикулярно до напрямку вітру, плазуючи або пригинаючись до землі;

• для захисту дихальних шляхів слід закрити ніс і рот вологою тканиною, одягом.

Блискавка володіє значною руйнівною енергією (це високо енергетичний електричний розряд), влучаючи в окремі об'єкти, викликає пожежі, вибухи, руйнування будівель. Найбільш небезпечні є будинки в сільській місцевості, що не мають блискавковідводів, а також природне середовище. Найчастіше блискавка влучає у високі поодинокі предмети — опори ЛЕП, димові труби, дерева, високі споруди, гори. В лісі блискавкою найчастіше уражаються дуби, сосни, ялини, рідше береза, клен.

Правила безпеки під час блискавиці:

• не ховатись під поодинокими предметами, не стояти в повен зріст, не лягати на землю, краще присісти;

• негайно позбутись всіх металевих предметів, відключити мобільні телефони;

• не торкатися металевих предметів ( огорож, стовпів, металевих будівельних конструкцій);

• якщо предмети навколо вас гудуть (дзвенять), це небезпечно, перейдіть в інше місце;

• під час грози не ходіть босоніж, не купайтесь, не плавайте на човні.

Критичні параметри стихійних явищ, можливих на території Львівської області:

• землетруси - 5-6 балів за 12-бальною шкалою MSK-64;

• вітер з швидкістю до 30 м/с і більше:

• мороз - до -35 С;

• спека - до +35 С;

• зливи (кількість опадів до 30 мм за 12 год. і менше);

• снігові замети (кількість опадів до 200 мм за 12 год. і менше);

• сніг з дощем (кількість опадів до 50 мм за 12 год. і менше);

• град діаметром 20мм;

• ожеледиця (до 20 мм);

• налипання мокрого снігу (до 35 мм);

• шквали – вітер з дощем (до 30 м/с).