
- •1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •Об'єкт та предмет безпеки життєдіяльності (бжд), теоретичні положення, основні завдання науки про безпеку людини
- •Поняття небезпеки, безпеки, таксономії – їх взаємозв'язки
- •Теорія ризику, оцінка рівня ризику, прийнятний ризик, управління ризиком і можливі шляхи його зменшення
- •1.4. Сучасні проблеми життєдіяльності
- •2. Негативні чинники природного середовища життєдіяльності
- •2.1. Класифікація природних небезпечних явищ
- •2.2. Характеристика природних небезпек і правила безпеки людини
- •2.3. Небезпеки від техногенного забруднення довкілля
- •2.4. Техногенне забруднення регіонів України
- •3. Негативні чинники техногенного середовища життєдіяльності
- •Класифікація та характеристика негативних чинників техногенного середовища
- •Фізичні чинники
- •3.2.1. Метеорологічні та термічні чинники
- •Бароакустичні чинники
- •3.2.3. Механічні чинники
- •3.2.4. Електричні чинники
- •3.2.5. Електромагнітні чинники
- •Хімічні чинники
- •3.1.3. Біологічні чинники
- •3.2. Методика захисту і виживання в умовах техногенних аварій і катастроф
- •4. Радіоактивне забруднення довкілля та його вплив на людину
- •Поняття радіоактивності та іонізуючих випромінювань
- •Види іонізуючих випромінювань
- •Поняття про дозу випромінювань та одиниці її вимірювання
- •Коефіцієнти якості випромінювань
- •Норми радіаційної безпеки
- •Деякі терміни і поняття
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Заходи захисту від радіоактивного опромінення.
- •5. Психофізіологічні чинники забезпечення безпеки людини
- •5.1. Вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на організм людини
- •5.2. Чинники ризику, що зменшують тривалість життя
- •5.3. Психофізіологічні ризики (узалежнення)
- •5.4. Соціально-психологічна безпека
- •5.5. Інформаційно-психологічна безпека
- •5.6. Духовно-релігійна безпека
- •6. Система формування здоров’я та безпека харчуванння
- •6.1. Основні теорії і практики культури здоров’я людини
- •6.2. Складові здоров’я
- •6.3. Фактори ризику, здоров’я та патологія
- •6.4. Вплив харчування на життєдіяльність людини
- •6.5. Теорія харчування. Раціон.
- •Добова потреба в енергії дорослого працездатного населення, кДж
- •6.6. Раціональне харчування
- •6.7. Харчові добавки
- •6.8. Радіозахисне харчування
- •6.9. Генетично модифіковані харчові продукти
- •6.10. Безпека харчування
- •6.11. Загальні правила безпечного харчування
- •7. Корпоративна Безпека та безпека в умовах кримінальної злочинності та тероризму
- •7.1. Економічні зовнішні та внутрішні джерела загроз
- •7.2. Внутрішні чинники на підприємстві, які спричиняють екстремальні ситуації
- •7.3. Інтелектуальна власність, промислова власність та її захист
- •1. Яку інформацію не можна приховувати?
- •2. Яку інформацію невигідно приховувати?
- •3. Яку інформацію необхідно охороняти?
- •7.4. Охорона підприємства та спеціальні організаційні заходи
- •7.5. Економічна війна, економічна розвідка та промисловий шпіонаж
- •8. Правове забезпечення та управління безпекою життєдіяльності
- •8.1. Конституційні основи безпеки
- •8.2. Законодавчі та нормативні акти, що регламентують безпеку життєдіяльності
- •8.3. Система правового захисту та нагляду за дотриманням правової безпеки.
- •8.4. Відповідальність за порушення законодавства
- •8.5. Законодавчі акти міжнародного права
- •8.6. Міжнародні організації, які займаються питаннями безпеки та здоров’я людини
- •9. Невідкладна допомога при нещасних випадках
- •9.1. Роль своєчасно наданої та правильно проведеної невідкладної допомоги
- •9.2. Методика проведення штучного дихання та непрямого масажу серця
- •9.3. Перша допомога при зовнішніх та внутрішніх кровотечах. Особливості тимчасової зупинки кровотеч
- •9.4. Перша допомога при переломах та вивихах
- •6.5. Основні способи іммобілізації та евакуації потерпілого при різних видах ушкоджень
- •9.6. Перша допомога при опіках, електротравмах та обмороженнях
- •9.7. Перша допомога при отруєннях
- •9.8. Укуси скажених тварин, отруйних змій і комах
- •9.9. Надання першої допомоги при утопленні
- •10. Прилади дозиметричного та хімічного контролю
- •10.1. Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •10.1.1. Класифікація приладів радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •10.1.2. Прилад дп-5в
- •10.1.3. Прилад прип’ять
- •10.1.4. Прилад имд-1р(с)
- •10.1.5. Дозиметри дп-24 та ид-1
- •10. 2. Прилад хімічної розвідки впхр
- •11. Засоби індивідуального захисту людини
- •11.1. Засоби захисту органів дихання
- •11.1.1. Фільтрувальні протигази
- •11.1.2. Ізолювальні протигази
- •11.1.3. Промислові протигази
- •11.1.4. Респіратори
- •11.1.5. Найпростіші засоби захисту органів дихання
- •11.2. Засоби захисту шкіри
- •11.2.1. Ізолювальні засоби захисту шкіри
- •11.2.2. Фільтрувальні засоби захисту шкіри
- •11.2.3. Найпростіші засоби захисту шкіри
- •11.2.4. Спеціальний захисний одяг
- •11.3. Медичні засоби захисТу
10.1.2. Прилад дп-5в
Призначення і основні технічні дані приладу
Рентгенометр ДП-5В призначений для виявлення радіоактивного випромінювання і вимірювання рівня β-, γ-радіації місцевості і поверхні різних предметів.
Прилад складається з вимірювального пульта, блока детектування (містить вмонтоване контрольне β-джерело), головних телефонів і джерела живлення.
Діапазон вимірювань приладу за γ-випромінюванням від 0,05 до 200 Р/год і поділений на шість піддіапазонів (табл.10.1). Відлік показів проводиться за двома шкалами мікроамперметра: нижньою – в Р/год та верхньою – в мР/год з наступним множенням на відповідний коефіцієнт піддіапазону.
Прилад має на всіх піддіапазонах, крім першого, звукову індикацію, яка прослуховується за допомогою головних телефонів.
Таблиця 10.1.
Піддіапазон |
Положення ручки перемикача |
Шкала |
Одиниці вимірювання |
Границя вимірювання |
1 |
200 |
0-200 (нижня) |
Р/год |
5–200 |
2 |
*1000 |
0-5 (верхня) |
мР/год |
500–5000 |
3 |
*100 |
0-5 (верхня) |
мР/год |
50–500 |
4 |
*10 |
0-5 (верхня) |
мР/год |
5–50 |
5 |
*1 |
0-5 (верхня) |
мР/год |
0,5–5 |
6 |
*0,1 |
0-5 (верхня) |
мР/год |
0,05–0,5 |
Живлення приладу здійснюється від трьох сухих елементів типу А336 (один з них використовується для підсвічення шкали мікроамперметра в умовах темряви), які забезпечують роботу в нормальних умовах протягом 70 год. Живлення приладу можливе і від зовнішнього джерела постійного струму 12 або 24 В. Для цього використовують дільник напруги.
Вага приладу з елементами живлення 3,2 кг.
Підготовка приладу до роботи
Щоб підготовити прилад до роботи потрібно взяти прилад, відкрити кришку футляра, провести зовнішній огляд, прищепити до футляра поясний і плечовий ремінь. Потім перевірити підімкнення джерела живлення.
Увімкнути прилад, для цього:
- встановити ручку перемикача в положення 0 (вимкнено);
- приєднати джерело живлення;
- встановити ручку перемикача в положення Δ (контроль режиму).
Стрілка приладу повинна встановитися в контрольному секторі (чорна дуга шкали). Якщо стрілка мікроамперметра не відхиляється або не встановлюється в контрольному секторі, тоді необхідно перевірити справність елементів живлення.
Перевіряють працездатність приладу на всіх піддіапазонах, крім першого, за допомогою контрольного β-джерела, для цього необхідно:
• приєднати головні телефони;
• вийняти з футляра блок детектування, екран блока поставити в положення К (контроль);
• послідовно встановити ручку перемикача піддіапазонів у положення х1000, 100, х10, х1, х0.1. При цьому стрілка мікроамперметра в положеннях х1000, х100 (2-й і 3-й піддіапазони) не відхиляється через недостатню активність контрольного елемента. В положенні х10 (4-й піддіапазон) стрілка відхиляється, а в положеннях х1, х0.1 (5-й і 6-й піддіапазони) стрілка повинна зашкалювати. Тріск у телефонах повинен бути відчутним на всіх піддіапазонах, крім першого;
• натиснути кнопку Скид (при цьому стрілка приладу повинна встановитися на нульовій позначці шкали);
• поставити екран блока детектування в положення Г;
• поставити ручку перемикача в положення 0.
Прилад до роботи готовий.
Вимірювання рівня радіації на місцевості
Вимірювання проводять в засобах індивідуального захисту (3І3). Прилад потрібно тримати на висоті 0,7–1,0 м від поверхні землі.
Для вимірювання рівня радіації на місцевості екран блока детектування потрібно поставити в положення Г.
При великих рівнях радіації перемикач піддіапазонів переводять в положення 200. Покази приладу знімають за нижньою шкалою від 5 до 200 Р/год.
Якщо рівні радіації менші, ніж 5 Р/год, то вимірювання ведеться у другому піддіапазоні (х1000). У цьому випадку відлік знімається за верхньою шкалою 0,5–5 Р/год і покази множаться на 1000. При відсутності показів перемикач піддіапазонів послідовно встановлюють у положення х100, х10, х0.1 і значення множаться на відповідний коефіцієнт.
Вимірювання радіоактивної зараженості поверхні різних предметів
за γ-випромінюванням також слід проводити в засобах індивідуального захисту.
Після підготовки приладу до роботи потрібно вийняти з футляра блок детектування. Екран блока детектування потрібно поставити в положення Г (якщо необхідно, то блок детектування закріплюється на подовжувальній штанзі). Далі блок детектування підносять на відстань 1–1,5 см до обстежуваної поверхні предмета і повільно переміщають над поверхнею об'єкта.
Перемикач піддіапазонів виставляють в положення х1000. За тріском у телефонах або за показами мікроамперметра визначають максимальне зараження об'єкта. При відсутності показів у положенні х1000 перемикач піддіапазонів послідовно встановлюють у положення х100, х10, х0.1.
Покази потрібно знімати з верхньої шкали в мР/год і множити на коефіцієнт відповідного положення перемикача.
Виявлення β-випромінювання виконується в послідовності, яка вказана для вимірювання радіоактивної зараженості поверхні за γ-випромінюванням, тільки екран блока детектування ставлять в положення Б.
Ручку перемикача піддіапазонів послідовно встановлюють в положення х0.1, х1, х10, х100 до отримання відхилення стрілки мікроамперметра. Збільшення показів приладу на одному і тому ж піддіапазоні порівняно з γ-вимірюванням показує наявність β-випромінювання на досліджуваній поверхні. В положенні Б екрана на блоці детектування вимірюється потужність дози сумарного β і γ-випромінювання.
Після закінчення вимірювань прилад вимикають.