- •1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •Об'єкт та предмет безпеки життєдіяльності (бжд), теоретичні положення, основні завдання науки про безпеку людини
- •Поняття небезпеки, безпеки, таксономії – їх взаємозв'язки
- •Теорія ризику, оцінка рівня ризику, прийнятний ризик, управління ризиком і можливі шляхи його зменшення
- •1.4. Сучасні проблеми життєдіяльності
- •2. Негативні чинники природного середовища життєдіяльності
- •2.1. Класифікація природних небезпечних явищ
- •2.2. Характеристика природних небезпек і правила безпеки людини
- •2.3. Небезпеки від техногенного забруднення довкілля
- •2.4. Техногенне забруднення регіонів України
- •3. Негативні чинники техногенного середовища життєдіяльності
- •Класифікація та характеристика негативних чинників техногенного середовища
- •Фізичні чинники
- •3.2.1. Метеорологічні та термічні чинники
- •Бароакустичні чинники
- •3.2.3. Механічні чинники
- •3.2.4. Електричні чинники
- •3.2.5. Електромагнітні чинники
- •Хімічні чинники
- •3.1.3. Біологічні чинники
- •3.2. Методика захисту і виживання в умовах техногенних аварій і катастроф
- •4. Радіоактивне забруднення довкілля та його вплив на людину
- •Поняття радіоактивності та іонізуючих випромінювань
- •Види іонізуючих випромінювань
- •Поняття про дозу випромінювань та одиниці її вимірювання
- •Коефіцієнти якості випромінювань
- •Норми радіаційної безпеки
- •Деякі терміни і поняття
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Заходи захисту від радіоактивного опромінення.
- •5. Психофізіологічні чинники забезпечення безпеки людини
- •5.1. Вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на організм людини
- •5.2. Чинники ризику, що зменшують тривалість життя
- •5.3. Психофізіологічні ризики (узалежнення)
- •5.4. Соціально-психологічна безпека
- •5.5. Інформаційно-психологічна безпека
- •5.6. Духовно-релігійна безпека
- •6. Система формування здоров’я та безпека харчуванння
- •6.1. Основні теорії і практики культури здоров’я людини
- •6.2. Складові здоров’я
- •6.3. Фактори ризику, здоров’я та патологія
- •6.4. Вплив харчування на життєдіяльність людини
- •6.5. Теорія харчування. Раціон.
- •Добова потреба в енергії дорослого працездатного населення, кДж
- •6.6. Раціональне харчування
- •6.7. Харчові добавки
- •6.8. Радіозахисне харчування
- •6.9. Генетично модифіковані харчові продукти
- •6.10. Безпека харчування
- •6.11. Загальні правила безпечного харчування
- •7. Корпоративна Безпека та безпека в умовах кримінальної злочинності та тероризму
- •7.1. Економічні зовнішні та внутрішні джерела загроз
- •7.2. Внутрішні чинники на підприємстві, які спричиняють екстремальні ситуації
- •7.3. Інтелектуальна власність, промислова власність та її захист
- •1. Яку інформацію не можна приховувати?
- •2. Яку інформацію невигідно приховувати?
- •3. Яку інформацію необхідно охороняти?
- •7.4. Охорона підприємства та спеціальні організаційні заходи
- •7.5. Економічна війна, економічна розвідка та промисловий шпіонаж
- •8. Правове забезпечення та управління безпекою життєдіяльності
- •8.1. Конституційні основи безпеки
- •8.2. Законодавчі та нормативні акти, що регламентують безпеку життєдіяльності
- •8.3. Система правового захисту та нагляду за дотриманням правової безпеки.
- •8.4. Відповідальність за порушення законодавства
- •8.5. Законодавчі акти міжнародного права
- •8.6. Міжнародні організації, які займаються питаннями безпеки та здоров’я людини
- •9. Невідкладна допомога при нещасних випадках
- •9.1. Роль своєчасно наданої та правильно проведеної невідкладної допомоги
- •9.2. Методика проведення штучного дихання та непрямого масажу серця
- •9.3. Перша допомога при зовнішніх та внутрішніх кровотечах. Особливості тимчасової зупинки кровотеч
- •9.4. Перша допомога при переломах та вивихах
- •6.5. Основні способи іммобілізації та евакуації потерпілого при різних видах ушкоджень
- •9.6. Перша допомога при опіках, електротравмах та обмороженнях
- •9.7. Перша допомога при отруєннях
- •9.8. Укуси скажених тварин, отруйних змій і комах
- •9.9. Надання першої допомоги при утопленні
- •10. Прилади дозиметричного та хімічного контролю
- •10.1. Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •10.1.1. Класифікація приладів радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •10.1.2. Прилад дп-5в
- •10.1.3. Прилад прип’ять
- •10.1.4. Прилад имд-1р(с)
- •10.1.5. Дозиметри дп-24 та ид-1
- •10. 2. Прилад хімічної розвідки впхр
- •11. Засоби індивідуального захисту людини
- •11.1. Засоби захисту органів дихання
- •11.1.1. Фільтрувальні протигази
- •11.1.2. Ізолювальні протигази
- •11.1.3. Промислові протигази
- •11.1.4. Респіратори
- •11.1.5. Найпростіші засоби захисту органів дихання
- •11.2. Засоби захисту шкіри
- •11.2.1. Ізолювальні засоби захисту шкіри
- •11.2.2. Фільтрувальні засоби захисту шкіри
- •11.2.3. Найпростіші засоби захисту шкіри
- •11.2.4. Спеціальний захисний одяг
- •11.3. Медичні засоби захисТу
6.11. Загальні правила безпечного харчування
Якщо ви хочете залишатись здоровими і правильно харчуватись, потрібно дотримуватись таких правил:
- ніколи не їжте, якщо не відчуваєте голоду, і не пийте, не відчуваючи спраги;
- якість їжі контролюйте візуально, а в основному за запахом і на смак;
- будьте помірними в їжі, не переповнюйте шлунок. Із-за столу вставайте з відчуттям голоду. Якщо ви встали з відчуттям наповненого шлунка - ви переїли;
- не споживайте надто солону, солодку, пряну чи гостру їжу. Прянощі у великій кількості перезбуджують органи травлення, нирки і нервову систему;
- добре пережовуйте їжу. Це поліпшує її перетравлення. Прислів'я стверджує: „Добре пережоване - наполовину перетравлене";
- не можна їсти після пиття і пити після їди. Рідина розбавляє травні соки, заважає нормальному пережовуванню і змішуванню їжі зі слиною. Вживайте їжу, яка не викликає спраги.
- не їжте надто холодну (нижче 14 °С) чи надто гарячу їжу (вище 60 °С), а також гарячу одразу після холодної чи навпаки. Це порушує нормальне травлення і руйнує зуби;
- не харчуйтеся одноманітно;
- завжди їжте в доброму настрої, уникайте їжі, приготовленої дратівливими і невдоволеними людьми;
слід харчуватись переважно тими продуктами, що характерні для даної пори року і виросли в тій місцевості, де живе людина;
не займайтесь розумовою працею і не робіть надто багато фізичних вправ безпосередньо перед їжею чи одразу після неї. Рекомендується зробити перерву в 30-60 хвилин після важкої праці. Ніколи не їжте в стані розумової та фізичної перевтоми;
- достатньо вживати їжу тричі на день. Між прийомами їжі повинен бути проміжок у 5-6 годин. Харчуйтесь з урахуванням віку, статі, конструкції, професії та кліматичних умов. Люди, які працюють на відкритому повітрі, повинні їсти 4-5 разів на день. Працюючі в приміщеннях закритого типу повинні вживати легку їжу і в меншій кількості. Зайняті розумовою працею повинні приймати їжу в малій кількості, не переїдати і не їсти перед сном. Людям похилого віку достатньо їсти двічі на день, вживати легкозасвоювану їжу, оскільки обмін речовин у них знижений;
правильно споживайте їжу протягом дня. Сніданок повинен бути порівняно легким, обід - ситним із включенням крохмальної їжі, а вечеря — незначною білковою з овочами (Г.П. Малахов). Навіть у Біблії цьому питанню приділено особливу роль. У книзі „Вихід" (гл. 16 стих. 12) сказано: „Увечері будете їсти м'ясо, а вранці насититесь хлібом"; першою стравою повинен бути салат. Правильно поєднуйте продукти:
цукор замініть солодкими фруктами, медом, оцет і кислоти - соками: лимонним, журавлиновим, томатним, яблучним, овочевими, виноградним;
старайтесь вживати цільну багату біоплазмою їжу. Співвідношення свіжої рослинної їжі до термічно обробленої чи консервованої повинно бути 3:1. Їжте тільки свіжо приготовану їжу. Уникайте зберігання більше трьох годин і розігрівання готової їжі. Чим менше рафінованої їжі, тим краще і довше життя;
споживайте їжу тільки в сприятливій обстановці, їжте повільно, говоріть за їжею тільки про приємні речі. Не вживайте жодних стимуляторів, які збуджують організм (кава, кола, газовані напої, алкоголь, ковбаси, консерви, смажена їжа, торти, печиво).
Початок XXI ст. ознаменувався тим, що внаслідок науково-технічної революції та урбанізації нашої планети навколишнє середовище неухильно погіршується у результаті антропогенної діяльності, і люди вже не спроможні адаптуватися до цих швидких і глобальних змін. Крім того, постала проблема демографічного вибуху і обмеженості природних ресурсів та життєвого простору земної кулі. Щорічно чисельність людей на Землі зростає на 75-80 млн. осіб. Це потребує щорічного зростання виробництва, продовольства на 24-30 млн. т. У багатьох районах світу, особливо в економічно слабо розвинених країнах, виробництво продуктів харчування більше не в змозі задовольнити потребу населення, в результаті чого голодування стало постійним явищем. Загальне якісне і кількісне недоїдання сприяє виникненню епідемій, гострих інфекційних захворювань, паразитарних захворювань.
Не меншу загрозу для людства несе антропогенне забруднення природного середовища. Хімічне, радіоактивне та бактеріологічне забруднення повітря, води, ґрунту, продуктів харчування, а також шум, вібрація, електромагнітні поля, іонізуючі випромінювання тощо викликають в організмі людей тяжкі патологічні явища, глибокі генетичні зміни. Це призводить до різкого збільшення захворювань, передчасного старіння й смерті, народження неповноцінних дітей.
Внаслідок катастрофічного погіршення стану навколишнього середовища загальний рівень здоров'я населення України в останні роки різко знизився. Значно збільшилась кількість серцево-судинних захворювань, особливо інфаркту міокарда, ішемічної хвороби серця, судинних захворювань мозку, бронхіальної астми, цукрового діабету, алергічних захворювань та захворювань органів травлення, захворювання на рак. Порушилися генетичні процеси, народження дітей з різними спадковими хворобами збільшилось у 2—4 рази. Смертність перевищила народжуваність. Україна посіла перше місце в Європі за рівнем дитячої смертності. За останні роки тривалість життя чоловіків зменшилася з 64 до 57 років, жінок — з 74 до 70 років.
Для вирішення проблеми збереження здоров'я та працездатності людини, продовження її життя в масштабах держави створено систему охорони здоров'я (СОЗ), яка становить собою сукупність взаємопов'язаних підсистем: санітарно-профілактичні, лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі, санітарно-курортні, аптечні, науково – медичні, санітарно-епідеміологічні.
Однією із стратегій системи охорони здоров'я є здійснення так званої первинної профілактики, яка є масовою та ефективною: наприклад, будівництво очисних споруд або відповідні зміни технологічного процесу на підприємствах, які забруднюють атмосферне повітря, веде до різкого зниження рівня злоякісних новоутворень, хвороб органів дихання, серцево-судинної системи та інших захворювань.
Другий напрям системи охорони здоров'я більш складний, бо він реалізується на індивідуальному рівні. Сутність вирішення цієї проблеми полягає у визначенні форм, методів і засобів профілактики, лікування, реабілітації, а також організації відпочинку людини.
Важливу роль у збереженні здоров'я населення має відігравати інформація про небезпеку навколишнього середовища.
На основі сказаного раніше можна зробити висновок, який ґрунтується на твердженні римського філософа Сенеки (4 p. до Р.Х. — 65 p. від Р.Х.): “Уміння продовжити життя — в умінні не скорочувати його”.
7
