5.5. Інформаційно-психологічна безпека

Інформаційно-психологічна безпека – стан захищеності окремих осіб чи груп людей від негативних інформаційно-психологічних впливів і пов’язаних з цим життєво важливих інтересів особистості і суспільства в інформаційному середовищі.

Сучасні засоби комунікації і обробки інформації створили принципово нові умови існування людини – внаслідок об’єднання інформаційних і телекомунікаційних систем з’явилась глобальна інформаційна інфраструктура. Інформаційна сфера стала важливою складовою суспільного життя, а нові інформаційні технології багатократно підсилили можливості впливу на свідомість і підсвідомість як окремої людини, так і великих груп людей. Психіка особистості піддається безпосередньому впливу інформаційних чинників, які впливають на поведінку, дії, вчинки особливо молодого покоління.

Основні загрози інформаційно-психологічної безпеки полягають у можливості негативних наслідків інформаційно-психологічного впливу, які проявляються в таких формах:

• завдання шкоди здоров’ю людини;

• блокування волі на неусвідомленому рівні, привиття синдрому залежності;

• втрата здатності до самоідентифікації (моральної, культурної, політичної);

• маніпуляція суспільною свідомістю;

• руйнування єдиного інформаційно-духовного простору України, традиційних устроїв і моральності суспільства.

Зокрема, культ жорстокості, насильства, порнографії, розбещеності із ЗМІ та Інтернету веде до неусвідомленого бажання у підлітків та людей з нестійкою психікою копіювати запропоновані моделі поведінки. Така інформаційна пропаганда знижує рівень порогових обмежень і правових заборон, відкриває шлях до багатьох правопорушень, наносить непоправну шкоду особистості.

Основною і центральною «мішенню» такого впливу є людина, її психіка. Мета негативного інформаційного впливу – проти волі і бажання особистості змінити її психічні стани та психологічні характеристики, модифікувати її поведінку і обмежувати свободу вибору, коригувати індивідуальну та колективну свідомість. Для цього використовують спеціальні засоби впливу (технічні і програмні) та спеціальні методи впливу (послідовність прийомів впливу на психіку).

Інформаційна війна – комплекс дій в інформаційній сфері, спрямований на здійснення тиску на погляди окремих людей та суспільну думку для досягнення визначених цілей.

Основне джерело індивідуальної інформаційно-психологічної безпеки – це усвідомлення інформації, здатність адекватно сприймати навколишню дійсність, наявність здорового почуття сумніву, перевірка і тестування інформації.

5.6. Духовно-релігійна безпека

Духовна сфера житєдіяльності людини визначає і формує інші сфери життя (побутову, службову, інформаційну, політичну, ін.). Небезпеки у цій сфері (містичні культи, секти) наносять непоправні травми психічному і фізичному здоров’ю особи, провокують антисоціальну або суїцидальну поведінку, тощо.

Духовно-релігійна безпека – це стан захищеності життєво важливих духовно-релігійних інтересів окремих осіб і українського суспільства в цілому від внутрішніх загроз і зовнішнього втручання та відповідна система захисних заходів.

Головні напрями духовно-релігійної безпеки України:

• духовно-релігійна незалежність (самодостатня життєдіяльність і спроможність відстоювати національні інтереси);

• демократичність і стабільність духовно-релігійного життя в державі (гарантування свободи віросповідання, прав і свобод віруючих);

• здатність до саморозвитку і прогресу (природна спроможність до самостійної реалізації національних інтересів у духовній сфері).

Суб’єкти духовно-релігійної безпеки – особа, релігійні організації і держава.

Основні загрози національній безпеці України в цій сфері такі:

політичні:

- втручання через засоби духовно-релігійного впливу у внутрішні справи держави;

- наявність сепаратистських тенденцій на релігійному грунті в певних регіонах;

- загострення міжетнічних і міжконфесійних стосунків;

- порушення прав громадян (свободи совісті, віровизнання).

соціальні:

- пригноблення соціальної активності (ізоляція) громадян, руйнація усталених соціальних та родинних зв’язків;

- загроза життю і здоров’ю людини через різні форми «нетрадиційного» лікування, знахарства, окультизму;

- використання методів психокорекції, зомбування, залякування;

- поширення новітніми тоталітарними релігійними течіями духовної деградації серед молоді (відчуження, догматизм, нівелювання творчої індивідуальності).

Небезпеки психічному здоров’ю громадян, що потрапили під вплив нетрадиційних культів, полягають у переслідуванні при спробі залишити культ, маніпуляції свідомістю, використання віруючих для протиправної діяльності. Часто для введення послідовників у залежність керівники неокультів використовують наркотики, хімічні препарати і технічні засоби маніпулювання психікою. Як правило, сектанти набувають психічних розладів, пов’язаних з страхом, стражданнями, залежністю, навіть суїцидом.

6