
- •1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •Об'єкт та предмет безпеки життєдіяльності (бжд), теоретичні положення, основні завдання науки про безпеку людини
- •Поняття небезпеки, безпеки, таксономії – їх взаємозв'язки
- •Теорія ризику, оцінка рівня ризику, прийнятний ризик, управління ризиком і можливі шляхи його зменшення
- •1.4. Сучасні проблеми життєдіяльності
- •2. Негативні чинники природного середовища життєдіяльності
- •2.1. Класифікація природних небезпечних явищ
- •2.2. Характеристика природних небезпек і правила безпеки людини
- •2.3. Небезпеки від техногенного забруднення довкілля
- •2.4. Техногенне забруднення регіонів України
- •3. Негативні чинники техногенного середовища життєдіяльності
- •Класифікація та характеристика негативних чинників техногенного середовища
- •Фізичні чинники
- •3.2.1. Метеорологічні та термічні чинники
- •Бароакустичні чинники
- •3.2.3. Механічні чинники
- •3.2.4. Електричні чинники
- •3.2.5. Електромагнітні чинники
- •Хімічні чинники
- •3.1.3. Біологічні чинники
- •3.2. Методика захисту і виживання в умовах техногенних аварій і катастроф
- •4. Радіоактивне забруднення довкілля та його вплив на людину
- •Поняття радіоактивності та іонізуючих випромінювань
- •Види іонізуючих випромінювань
- •Поняття про дозу випромінювань та одиниці її вимірювання
- •Коефіцієнти якості випромінювань
- •Норми радіаційної безпеки
- •Деякі терміни і поняття
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Заходи захисту від радіоактивного опромінення.
- •5. Психофізіологічні чинники забезпечення безпеки людини
- •5.1. Вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на організм людини
- •5.2. Чинники ризику, що зменшують тривалість життя
- •5.3. Психофізіологічні ризики (узалежнення)
- •5.4. Соціально-психологічна безпека
- •5.5. Інформаційно-психологічна безпека
- •5.6. Духовно-релігійна безпека
- •6. Система формування здоров’я та безпека харчуванння
- •6.1. Основні теорії і практики культури здоров’я людини
- •6.2. Складові здоров’я
- •6.3. Фактори ризику, здоров’я та патологія
- •6.4. Вплив харчування на життєдіяльність людини
- •6.5. Теорія харчування. Раціон.
- •Добова потреба в енергії дорослого працездатного населення, кДж
- •6.6. Раціональне харчування
- •6.7. Харчові добавки
- •6.8. Радіозахисне харчування
- •6.9. Генетично модифіковані харчові продукти
- •6.10. Безпека харчування
- •6.11. Загальні правила безпечного харчування
- •7. Корпоративна Безпека та безпека в умовах кримінальної злочинності та тероризму
- •7.1. Економічні зовнішні та внутрішні джерела загроз
- •7.2. Внутрішні чинники на підприємстві, які спричиняють екстремальні ситуації
- •7.3. Інтелектуальна власність, промислова власність та її захист
- •1. Яку інформацію не можна приховувати?
- •2. Яку інформацію невигідно приховувати?
- •3. Яку інформацію необхідно охороняти?
- •7.4. Охорона підприємства та спеціальні організаційні заходи
- •7.5. Економічна війна, економічна розвідка та промисловий шпіонаж
- •8. Правове забезпечення та управління безпекою життєдіяльності
- •8.1. Конституційні основи безпеки
- •8.2. Законодавчі та нормативні акти, що регламентують безпеку життєдіяльності
- •8.3. Система правового захисту та нагляду за дотриманням правової безпеки.
- •8.4. Відповідальність за порушення законодавства
- •8.5. Законодавчі акти міжнародного права
- •8.6. Міжнародні організації, які займаються питаннями безпеки та здоров’я людини
- •9. Невідкладна допомога при нещасних випадках
- •9.1. Роль своєчасно наданої та правильно проведеної невідкладної допомоги
- •9.2. Методика проведення штучного дихання та непрямого масажу серця
- •9.3. Перша допомога при зовнішніх та внутрішніх кровотечах. Особливості тимчасової зупинки кровотеч
- •9.4. Перша допомога при переломах та вивихах
- •6.5. Основні способи іммобілізації та евакуації потерпілого при різних видах ушкоджень
- •9.6. Перша допомога при опіках, електротравмах та обмороженнях
- •9.7. Перша допомога при отруєннях
- •9.8. Укуси скажених тварин, отруйних змій і комах
- •9.9. Надання першої допомоги при утопленні
- •10. Прилади дозиметричного та хімічного контролю
- •10.1. Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •10.1.1. Класифікація приладів радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •10.1.2. Прилад дп-5в
- •10.1.3. Прилад прип’ять
- •10.1.4. Прилад имд-1р(с)
- •10.1.5. Дозиметри дп-24 та ид-1
- •10. 2. Прилад хімічної розвідки впхр
- •11. Засоби індивідуального захисту людини
- •11.1. Засоби захисту органів дихання
- •11.1.1. Фільтрувальні протигази
- •11.1.2. Ізолювальні протигази
- •11.1.3. Промислові протигази
- •11.1.4. Респіратори
- •11.1.5. Найпростіші засоби захисту органів дихання
- •11.2. Засоби захисту шкіри
- •11.2.1. Ізолювальні засоби захисту шкіри
- •11.2.2. Фільтрувальні засоби захисту шкіри
- •11.2.3. Найпростіші засоби захисту шкіри
- •11.2.4. Спеціальний захисний одяг
- •11.3. Медичні засоби захисТу
5.5. Інформаційно-психологічна безпека
Інформаційно-психологічна безпека – стан захищеності окремих осіб чи груп людей від негативних інформаційно-психологічних впливів і пов’язаних з цим життєво важливих інтересів особистості і суспільства в інформаційному середовищі.
Сучасні засоби комунікації і обробки інформації створили принципово нові умови існування людини – внаслідок об’єднання інформаційних і телекомунікаційних систем з’явилась глобальна інформаційна інфраструктура. Інформаційна сфера стала важливою складовою суспільного життя, а нові інформаційні технології багатократно підсилили можливості впливу на свідомість і підсвідомість як окремої людини, так і великих груп людей. Психіка особистості піддається безпосередньому впливу інформаційних чинників, які впливають на поведінку, дії, вчинки особливо молодого покоління.
Основні загрози інформаційно-психологічної безпеки полягають у можливості негативних наслідків інформаційно-психологічного впливу, які проявляються в таких формах:
завдання шкоди здоров’ю людини;
блокування волі на неусвідомленому рівні, привиття синдрому залежності;
втрата здатності до самоідентифікації (моральної, культурної, політичної);
маніпуляція суспільною свідомістю;
руйнування єдиного інформаційно-духовного простору України, традиційних устроїв і моральності суспільства.
Зокрема, культ жорстокості, насильства, порнографії, розбещеності із ЗМІ та Інтернету веде до неусвідомленого бажання у підлітків та людей з нестійкою психікою копіювати запропоновані моделі поведінки. Така інформаційна пропаганда знижує рівень порогових обмежень і правових заборон, відкриває шлях до багатьох правопорушень, наносить непоправну шкоду особистості.
Основною і центральною «мішенню» такого впливу є людина, її психіка. Мета негативного інформаційного впливу – проти волі і бажання особистості змінити її психічні стани та психологічні характеристики, модифікувати її поведінку і обмежувати свободу вибору, коригувати індивідуальну та колективну свідомість. Для цього використовують спеціальні засоби впливу (технічні і програмні) та спеціальні методи впливу (послідовність прийомів впливу на психіку).
Інформаційна війна – комплекс дій в інформаційній сфері, спрямований на здійснення тиску на погляди окремих людей та суспільну думку для досягнення визначених цілей.
Основне джерело індивідуальної інформаційно-психологічної безпеки – це усвідомлення інформації, здатність адекватно сприймати навколишню дійсність, наявність здорового почуття сумніву, перевірка і тестування інформації.
5.6. Духовно-релігійна безпека
Духовна сфера житєдіяльності людини визначає і формує інші сфери життя (побутову, службову, інформаційну, політичну, ін.). Небезпеки у цій сфері (містичні культи, секти) наносять непоправні травми психічному і фізичному здоров’ю особи, провокують антисоціальну або суїцидальну поведінку, тощо.
Духовно-релігійна безпека – це стан захищеності життєво важливих духовно-релігійних інтересів окремих осіб і українського суспільства в цілому від внутрішніх загроз і зовнішнього втручання та відповідна система захисних заходів.
Головні напрями духовно-релігійної безпеки України:
духовно-релігійна незалежність (самодостатня життєдіяльність і спроможність відстоювати національні інтереси);
демократичність і стабільність духовно-релігійного життя в державі (гарантування свободи віросповідання, прав і свобод віруючих);
здатність до саморозвитку і прогресу (природна спроможність до самостійної реалізації національних інтересів у духовній сфері).
Суб’єкти духовно-релігійної безпеки – особа, релігійні організації і держава.
Основні загрози національній безпеці України в цій сфері такі:
політичні:
- втручання через засоби духовно-релігійного впливу у внутрішні справи держави;
- наявність сепаратистських тенденцій на релігійному грунті в певних регіонах;
- загострення міжетнічних і міжконфесійних стосунків;
- порушення прав громадян (свободи совісті, віровизнання).
соціальні:
- пригноблення соціальної активності (ізоляція) громадян, руйнація усталених соціальних та родинних зв’язків;
- загроза життю і здоров’ю людини через різні форми «нетрадиційного» лікування, знахарства, окультизму;
- використання методів психокорекції, зомбування, залякування;
- поширення новітніми тоталітарними релігійними течіями духовної деградації серед молоді (відчуження, догматизм, нівелювання творчої індивідуальності).
Небезпеки психічному здоров’ю громадян, що потрапили під вплив нетрадиційних культів, полягають у переслідуванні при спробі залишити культ, маніпуляції свідомістю, використання віруючих для протиправної діяльності. Часто для введення послідовників у залежність керівники неокультів використовують наркотики, хімічні препарати і технічні засоби маніпулювання психікою. Як правило, сектанти набувають психічних розладів, пов’язаних з страхом, стражданнями, залежністю, навіть суїцидом.
6