- •1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •Об'єкт та предмет безпеки життєдіяльності (бжд), теоретичні положення, основні завдання науки про безпеку людини
- •Поняття небезпеки, безпеки, таксономії – їх взаємозв'язки
- •Теорія ризику, оцінка рівня ризику, прийнятний ризик, управління ризиком і можливі шляхи його зменшення
- •1.4. Сучасні проблеми життєдіяльності
- •2. Негативні чинники природного середовища життєдіяльності
- •2.1. Класифікація природних небезпечних явищ
- •2.2. Характеристика природних небезпек і правила безпеки людини
- •2.3. Небезпеки від техногенного забруднення довкілля
- •2.4. Техногенне забруднення регіонів України
- •3. Негативні чинники техногенного середовища життєдіяльності
- •Класифікація та характеристика негативних чинників техногенного середовища
- •Фізичні чинники
- •3.2.1. Метеорологічні та термічні чинники
- •Бароакустичні чинники
- •3.2.3. Механічні чинники
- •3.2.4. Електричні чинники
- •3.2.5. Електромагнітні чинники
- •Хімічні чинники
- •3.1.3. Біологічні чинники
- •3.2. Методика захисту і виживання в умовах техногенних аварій і катастроф
- •4. Радіоактивне забруднення довкілля та його вплив на людину
- •Поняття радіоактивності та іонізуючих випромінювань
- •Види іонізуючих випромінювань
- •Поняття про дозу випромінювань та одиниці її вимірювання
- •Коефіцієнти якості випромінювань
- •Норми радіаційної безпеки
- •Деякі терміни і поняття
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Заходи захисту від радіоактивного опромінення.
- •5. Психофізіологічні чинники забезпечення безпеки людини
- •5.1. Вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на організм людини
- •5.2. Чинники ризику, що зменшують тривалість життя
- •5.3. Психофізіологічні ризики (узалежнення)
- •5.4. Соціально-психологічна безпека
- •5.5. Інформаційно-психологічна безпека
- •5.6. Духовно-релігійна безпека
- •6. Система формування здоров’я та безпека харчуванння
- •6.1. Основні теорії і практики культури здоров’я людини
- •6.2. Складові здоров’я
- •6.3. Фактори ризику, здоров’я та патологія
- •6.4. Вплив харчування на життєдіяльність людини
- •6.5. Теорія харчування. Раціон.
- •Добова потреба в енергії дорослого працездатного населення, кДж
- •6.6. Раціональне харчування
- •6.7. Харчові добавки
- •6.8. Радіозахисне харчування
- •6.9. Генетично модифіковані харчові продукти
- •6.10. Безпека харчування
- •6.11. Загальні правила безпечного харчування
- •7. Корпоративна Безпека та безпека в умовах кримінальної злочинності та тероризму
- •7.1. Економічні зовнішні та внутрішні джерела загроз
- •7.2. Внутрішні чинники на підприємстві, які спричиняють екстремальні ситуації
- •7.3. Інтелектуальна власність, промислова власність та її захист
- •1. Яку інформацію не можна приховувати?
- •2. Яку інформацію невигідно приховувати?
- •3. Яку інформацію необхідно охороняти?
- •7.4. Охорона підприємства та спеціальні організаційні заходи
- •7.5. Економічна війна, економічна розвідка та промисловий шпіонаж
- •8. Правове забезпечення та управління безпекою життєдіяльності
- •8.1. Конституційні основи безпеки
- •8.2. Законодавчі та нормативні акти, що регламентують безпеку життєдіяльності
- •8.3. Система правового захисту та нагляду за дотриманням правової безпеки.
- •8.4. Відповідальність за порушення законодавства
- •8.5. Законодавчі акти міжнародного права
- •8.6. Міжнародні організації, які займаються питаннями безпеки та здоров’я людини
- •9. Невідкладна допомога при нещасних випадках
- •9.1. Роль своєчасно наданої та правильно проведеної невідкладної допомоги
- •9.2. Методика проведення штучного дихання та непрямого масажу серця
- •9.3. Перша допомога при зовнішніх та внутрішніх кровотечах. Особливості тимчасової зупинки кровотеч
- •9.4. Перша допомога при переломах та вивихах
- •6.5. Основні способи іммобілізації та евакуації потерпілого при різних видах ушкоджень
- •9.6. Перша допомога при опіках, електротравмах та обмороженнях
- •9.7. Перша допомога при отруєннях
- •9.8. Укуси скажених тварин, отруйних змій і комах
- •9.9. Надання першої допомоги при утопленні
- •10. Прилади дозиметричного та хімічного контролю
- •10.1. Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •10.1.1. Класифікація приладів радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •10.1.2. Прилад дп-5в
- •10.1.3. Прилад прип’ять
- •10.1.4. Прилад имд-1р(с)
- •10.1.5. Дозиметри дп-24 та ид-1
- •10. 2. Прилад хімічної розвідки впхр
- •11. Засоби індивідуального захисту людини
- •11.1. Засоби захисту органів дихання
- •11.1.1. Фільтрувальні протигази
- •11.1.2. Ізолювальні протигази
- •11.1.3. Промислові протигази
- •11.1.4. Респіратори
- •11.1.5. Найпростіші засоби захисту органів дихання
- •11.2. Засоби захисту шкіри
- •11.2.1. Ізолювальні засоби захисту шкіри
- •11.2.2. Фільтрувальні засоби захисту шкіри
- •11.2.3. Найпростіші засоби захисту шкіри
- •11.2.4. Спеціальний захисний одяг
- •11.3. Медичні засоби захисТу
Заходи захисту від радіоактивного опромінення.
Основним способом захисту людей слід вважати ізоляцію їх від зовнішньої дії радіоактивного випромінювання, а також усунення умов, при яких можливе попадання радіоактивних речовин всередину організму людини разом з повітрям, водою, їжею та іншим шляхом.
Найбільш доцільним способом захисту від радіоактивного зовнішнього опромінення і радіоактивних речовин є сховища і протирадіаційні укриття, які надійно захищають від радіоактивного пилу і забезпечують послаблення гамма-випромінювання радіоактивного забруднення в сотні - тисячі разів.
Характер і способи боротьби з радіоактивним забрудненням навколишнього середовища визначаються багатьма факторами. Все залежить від масштабності і виду забруднень, рівня їх локалізації. При великомасштабних атомних аваріях і катастрофах реалізуються такі заходи:
запобігання розсіювання радіоактивних речовин на великі території і герметизація джерела викиду;
термінова евакуація людей із території, радіоактивне забруднення якої загрожує їх здоров'ю;
заліснення орних земель та інших сільськогосподарських угідь з метою зменшення міграції радіонуклідів, їх вимивання і видування;
дезактивація забруднених поверхонь будинків, споруд, шляхового покриття, техніки й інших об'єктів;
зняття поверхневих, сильно забруднених радіонуклідами шарів ґрунту;
створення заповідних територій на ділянках, на яких виконання дезактивації неможливе або є економічно недоцільним;
застосування спеціальних агротехнічних заходів;
будівництво спеціально обладнаних могильників і поховання в них продуктів дезактивації і технічних засобів;
будівництво спеціальних наземних і підземних гідротехнічних споруд, що запобігають радіоактивному забрудненню гідросфери або знижують його і забезпечують охорону підземних вод від цього забруднення;
будівництво шляхів і доріг з твердим покриттям з метою зменшення міграції радіонуклідів в атмосфері;
будівництво і експлуатація об'єктів централізованого водопостачання від артезіанських свердловин;
обробка ґрунту спеціальними сполучними суспензіями;
очистка водних джерел шляхом пропускання води через спеціальні фільтри, оснащені ефективними природними адсорбентами типу цеолітів та ін.;
встановлення зон, в яких забороняегься перебування людей, збирання грибів і ягід, полювання, риболовля;
радіологічний контроль на забруднених територіях;
проведення широких роз'яснювальних заходів серед людей;
організація індивідуального контролю за рівнем радіоактивного опромінення людей з використанням дозиметрів-накопичувачів;
у випадку необхідності – використання індивідуальних засобів захисту;
герметизація кабін транспортних засобів і пунктів управління різних механізмів;
розміщення різних захисних екранів на шляху розповсюдження радіоактивних променів, та виготовлення їх із матеріалів, які нездатні до наведеної радіації;
встановлення фільтрів у місцях радіоактивного витоку;
заборона на використання в будівництві матеріалів з високим рівнем радіації;
підвищення надійності і безаварійності атомних установок;
контролювання харчових продуктів на вміст в них радіонуклідів та забезпечення людей радіаційно чистими продуктами;
встановлення додаткових соціальних пільг особам, що постраждали від радіації (скорочення віку виходу на пенсію, додаткові відпустки, систематичне лікування і профілактика захворювань в лікувальних закладах і санаторіях та ін.)
газифікація населених пунктів з метою уникнення використання місцевого радіоактивного твердого палива;
споживання людьми антимутагенних препаратів, таких як вітамін Е, вітамін С, сік капусти, редиски та ін.
Ефект захисту людини хімічними сполуками від дії іонізуючої радіації називається хімічним захистом від променевого ураження, а такі сполуки – радіопротекторами. Їх захисна дія проявляється, як правило, в тому випадку, коли вони вводяться в організм незадовго (10-30 хв.) до гострого опромінення. В теперішній час, розробка методів хімічного захисту відбувається в наступних напрямках:
1. Індивідуальна профілактика із застосуванням радіопротекторів, що захищають організм від зовнішнього опроміненя.
2. Застосування засобів, що підвищують резистивність людини при променевій терапії.
3. Використання харчових додатків і препаратів, що підвищують стійкість біологічних обєктів при хронічному опроміненні в природних умовах.
4. Виведення радіонуклідів з організму.
Іонізуюча радіація вражає імунну систему, зменшує імунітет, тобто опірність організму до всіх несприятливих факторів зовнішнього середовища що проявляється в ослабленні організму, підвищенні вірогідності захворювань.
Допомогти організму, ураженому радіацією, може і протирадіаційна фітотерапія, тобто використання лікарських рослин. Лікарські рослини володіють властивістю багатосторонньо впливати на організм і одночасно лікувати декілька різних хвороб. Організму людини в боротьбі з наслідками радіаційного ураження допомагають лікарські рослини з різною лікувальною дією: сечогінні, проносні, потогінні, загальнозміцнювальні, що нормалізують обмін речовин, вітамінні, що покращують кровотворення і склад крові, кровоочищувальні засоби, рослинні засоби від недокрів'я, нервових розладів, опромінення, отруєння, лейкозів, рослинні антиоксиданти.
5
