5. Збереження рівноваги організації та її цілісності

Реалізація закону самозбереження забезпечує органі­зації її рівноважне функціонування, що передбачає безперервну підтримку ентропії системи на низькому рівні та безперервну протидію чинникам, які руйнують порядок у системі.

Ентропія - (гр. еп - усередину + ігорє - поворот, перетво­рення) - міра невизначеності ситуації

РІВНОВАГА ОРГАНІЗАЦІЇ

Динамічна

Статична

Організація існує у статичній рівновазі, якщо її структура з часом не змінюється, тобто вона здійснює певні заходи щоб пристосуватися до зовнішнього середовища. Це -гомеостатична ( гр. потоіоз - подібний) рівновага

За динамічною рівновагою структура організації зміню­ється, вона не тільки пристосовується до вимог зовніш­нього середовища, але і надає їй нову інформацію. Це -морфогенетична (гр. morphs - форма + genesis рівновага -виникнення, розвиток) рівновага

З овнішня стійкість організації досягається завдяки зов­нішньому управлінню, наприклад, державному впливу на чинники зовнішнього середовища

Внутрішня стійкість організації визначається її своєчас­ним і раціональним реагуванням на зміни зовнішнього середовища

Спадкова стійкість організації формується за рахунок «спадкового управління», тобто формуванням, збережен­ням і розвитком її внутрішньої міцності, внутрішнього потенціалу, та його складових

Сумарна стійкість організації визначається як складний результат часткових стійкостей різних її частин (елемен­тів, зв'язків) стосовно спрямованих на них діям

Тема2.Основні організаційні теорії та моделі.

1. Організаційні теорії

Генезис концепції організації пов'язаний з розвитком суспільства, розвитком виробництва, особливо з його індуст­ріалізацією. У теперішній час також значно впливає і процеси інтеграції та глобалізації.

Класична організаційна теорія - перша систематизована теорія, яка пропонувала механістичні конструкції для ефективного функціонування організацій (Л. Ґюлік, Ч. Беббідж, М. Вебер, Г. Меткаф, Г. Таун, Ф. Тейлор, Л. Урвік, А. Файоль)

Основні організаційні теорії ■
	Класична організаційна теорія
	Теорії організаційної поведінки
	Теорія інститутів та інституційних змін
	Популяційно-екологічна (еволюційна) теорія (теорія природного відбору)
	Тектологія О. Богданова
	Ноосфера В. Вернадського

Основний зміст теорії: максимізація зростання продуктив­ності праці шляхом раціоналізації виробництва, регламен­тації використання ресурсів, стандартизації інструментів і операцій, обліку робочого часу, дослідження процесів праці, хронометражу, контролю операцій, диференціації оплати праці та ін., отже - науковий технократизм (механіцизм)

Ключовий методологічний підхід - використання аналі­тичного методу для вдосконалення управління вироб­ництвом

А. Файоль: розробка універсальних принципів організації праці (управління); виокремлення функцій адмініструван­ня: (передбачення, планування, організація, координу­вання, контроль); основою його теорії є 14 принципів

Ґрунтується на передумовах
	-Функціональна ієрархія
	-Вертикальна і горизонтальна спеціалізація
	-Пріоритет внутрішніх факторів виробництва по відношенню до зовнішнього середовища (сфери споживання)
	-Праця і капітал - основні рушійні сили в економіці
Л. Ґюлік, Л. Урвік: методи вивчення природних процесів можуть використовуватися в аналізі людських стосунків (адміністрування); відповідність людей структурі

М. Вебер - теорія ідеальної бюрократії
	1 Квінтесенція класичної теорії - механістичний підхід: ) організація - машина.

Основні теорії організаційної поведінки
	Теорія людських стосунків і поведінкових наук
	«Система - 4»
	Теорія адміністративної поведінки
	Теорія Гласієр

Головним змістом теорії людських стосунків і поведін­кових наук є повага до працівників, мотивація, комуні­кації, лояльність, участь у прийнятті рішень. Тобто, систе­ма підтримки людських стосунків у середині організації. (Е. Мейо - хоторнський експеримент, Ф. Ретлісбергер, Ч. Бернард, Ф. Селзник, О. Гастєв, О. Єрманський, Н. Віт-ке, П. Керженцев)

«Система - 4»: організація будується на мотивах людини, які виявляються через визначення цілей, прийняття рішень, контроль та децентралізацію. План розвитку орга­нізації містить положення: принцип підтримки; групове прийняття рішень і групові методи керівництва; визна­чення високих виробничих цілей. Отже, організація - це окремі групи, які об'єднують керівники, тобто спрацьовує «шпильковий ланцюг». Тобто, визначаються деякі «гру­пові» «стадні» схильності людей, але домінує спрощений погляд на природу людини. (Р. Лайкерт (Лікерт)

Згідно з теорією адміністративної поведінки - влада «делегується» знизу вгору, керівники змінюють людину, щоб вона здійснювала необхідні дії внаслідок власної мотивації. Теорія наголошує на важливості правил та встановлених порядків у додержані раціональної пове­дінці всередині організації. (Ч. Бернард, Г. Саймон)

За теорією Гласіср організація складається з підсистем: виконавчої, апеляційної, законодавчої, представницької. Кожна з них виконує виключні функції у межах органі­зації, однак вони частково пересікаються і взаємодіють. (У. Браун, Е. Джеквес)

Інституціональна теорія намагається зрозуміти чому організації набувають певної форми, наскільки вони можуть бути схожими?

Інститути - це: 1) формальні (закони); 2) неформальні (добровільно прийняти норми поведінки) обмеження, а також фактори примусу, які структурують взаємо­відносини (стосунки) людей.

Великі інституційні зміни відбуваються повільно. Коли суспільство відчуває імовірність отримати дохід, немож­ливий в існуючих умовах, з'являються нові інститути

Закони змінюються за короткий час; неформальні норми -поступово, що є легітимним підґрунтям дії законів

Політичні інститути зберігають стабільність, якщо їх підтримують організації, яким вигідна ця незмінність

Розвитку сукупності організацій притаманний інституцій-ний ізоморфізм - тотожність об'єктів, що відбивається в їхній подібності

Чинники інституційного ізоморфізму організацій

Сили тиску (примусу) з боку зовнішнього середовища (держава, соціокультурні фактори)

Організації наслідують одна одну (повторюють дії в подібних ситуаціях)

З набуттям більшого професіоналізму персоналом, особливо керівництвом, нормативний тиск все більш спрямовує організації в бік ізоморфізму

Отже, інституціональна теорія розглядає побудову організацій не тільки як раціональний процес, але і як процес внутрішнього і зовнішнього тиску, що посту­пово призводить до тотожності організації певного «поля» (сфери).

Еволюційна теорія пропонує перенести аналогії з біоло­гічної еволюційної теорії до теорії організації

Фактори зовнішнього середовища обирають ті ознаки організацій, які найкраще для нього підходять. Тобто організація адаптується під зовнішнє середовище, а воно обирає саме ті організації, які будуть існувати

Об'єктом дослідження є популяції організацій, які:
	характеризуються загальною структурою (органі­заційною формою) (в біології - фенотип)
	кожна з них має «компси» (набори відмітних ознак), які створюють базовий матеріал (генотип) для еволюції

Принципи еволюційної теорії

Варіація - заплановані (незаплановані) зміни в організації

Відбір - природний відбір форм, які влаштовують зовнішнє середовище

Збереження - збереження дублювання і відтворення добраних форм

Боротьба - боротьба за існування

Основна ідея тектології полягає у тотожності природних та суспільних явищ з організаційної точки зору. Кожен елемент природи і суспільства розглядається як система, для якої важливі як відносини між часткам, так і цілого із зовнішнім середовищем

Головним для тектології є визначення об'єктивних закономірностей виникнення, функціонування й руйнування систем (організаційних комплексів). Від способу поєднання елементів системи залежить позитивне або негативне їх функціонування

Організація розглядається як процес постійних перетво­рень, пов'язаних з безперервною зміною стану рівноваги. Активне використання зовнішнього середовища забезпе­чує збереження (цілісність) системи

Ноосфера означає якісно новий стан всього зовнішнього середовища, який формується під впливом розумової та фізичної діяльності людини («ноос» - розум, «сфера» -куля). Виникає нова форма руху матерії - соціальна, яка породжує нове джерело і нову форму енергії - ноосферну і біосоціальну енергію. Остання формує суспільну людину і суспільну культуру. В людині органічно поєднуються приватні, колективні, суспільні і загальнопланетарні інтереси

Людина є закономірним результатом розвитку Всесвіту, яка продукує та реалізує у праці свою думку. Тому, внаслідок взаємодії: 1) людської думки, 2) людської природи, людської праці виникає синергічний ефект, нова могутня продуктивна сила, яка акумулює цю енергію і формує ноосферу

У ноосфері найвищого рівня досягає розвиток особистості і тому продуктивних сил, особливо науки й творчої праці.