
- •Тема 1. Методологічш засади теорії організацій
- •1. Система наук про організацію
- •3. Принципи організації
- •4. Етапи розвитку організації
- •5. Збереження рівноваги організації та її цілісності
- •Тема2.Основні організаційні теорії та моделі.
- •1. Організаційні теорії
- •2. Еволюція теоретичних концепцій організації
- •3. Основні моделі організацій
- •4. Сучасна організаційна парадигма
- •Тема 3. Внутрішнє середовище організації
- •Тема 4. Зовнішнє середовище організації.
- •2.Характеристики зовнішнього середовища
- •3. Методи дослідження зовнішнього середовища
- •Тема 5. Організація як система та соціум
- •1. Формування системних уявлень
- •3. Будова систем
- •4. Соціальна організація
- •5. Організаційний порядок
- •Тема 6. Організаційний процес
- •1. Організаційна діяльність
- •4. Методи управління
- •Тема 7. Самоорганізація
- •1. Природно-наукові засади синергетики
- •2. Синергитична концепція самоорганізації. Зміст синергетичної концепції самоорганізації
- •3. Гнучкість організації
- •4. Збалансованість організації
- •Тема 8. Організаційне проектування
- •2. Методологія проектування організаційних форм управління
- •3. Технологія проектування організаційних форм управління
- •4. Ефективність організаційних форм управління
- •Тема 9. Культура організації
- •1. Зміст понять «культура» і «організаційна культура»
- •2. Моделі організаційної культури
- •3. Типологія організаційних культур
- •4.Сучасна українська організаційна культура
4. Методи управління
Переваги: простота і ефективність в умовах сталого становища зовнішнього середовища. Найбільш розповсюджений в організаціях бюрократичного типу.
Недоліки: жорсткість, неможливість перебудови за змінами зовнішнього середовища, які можуть призвести суперечки між планом і метою функціонування організації
Головним критерієм є мета. Розвинутий механізм зворотного зв'язку забезпечує корегування поведінки системи і програми (плану) для досягнення мети оптимальним шляхом за змінами чинників зовнішнього та внутрішнього середовищ
Механізм зворотного зв'язку має дві петлі |
|
|
|
|
Перша забезпечує корегування поведінки системи при відхиленні її від плану, за умовою відсутності суперечності плану меті |
|
|
|
Друга спрямована на зміну плану, якщо він у процесі функціонування організації буде суперечить її меті |
Механізм зворотного зв'язку сприяє синергітичним тенденціям в організації, орієнтуючи її на саморозвиток
Метод здебільше притаманний організаціям органічного типу. Він складний в реалізації, інформаційно ємний та припускає існування нестандартних організаційних структур
За цим методом механізм зворотного зв'язку має три петлі. Тому, можливі зміни: поведінки системи; плану; мети
Визначальним чинником є система цінностей. Вона є підґрунтям визначення мети і глобальним критерієм. Цей метод містить два попередніх: відбувається якісний розвиток: детермінований метод—► програмно-цільовий метод —► ціннісно-орієнтований метод
Логіка розвитку ґрунтується на розвитку механізму зворотного зв'язку і на можливості зміни критеріїв: план —► мета —► система цінностей.
Цей метод можливо розглядати як модель узагальненої концепції управління.
Тема 7. Самоорганізація
1. Природно-наукові засади синергетики
Вважається, що самоорганізація є ґрунтовним процесом природи. Його головною особливістю є антиентропійна спрямованість. (Ентропія - міра безпорядку, безладдя)
Поняття «самоорганізація» використовується для визначення природних антиентропійних процесів упорядкування, які мають іншу природу, ніж процес рівноважної організації. Самоорганізація передбачає природні зміни стану
Синергетика (гр. вупег^а - спільна, кооперативна дія) -когерентна (узгоджена) самоорганізація - розглядається як сучасна парадигма, яка характеризується такими ключовими ідеями: не лінійність, самоорганізація, відкриті системи
Синергетика - науковий напрям, який вивчає процеси створення і колективних взаємодій об'єктів (елементів, підсистем), які:
|
відбуваються у відкритих системах за не рівноважними умовами |
|
|
|
супроводжуються активним обміном речовини та енергією з системою і системи з навколишнім середовищем |
|
|
|
характеризуються довільністю (відсутністю жорсткої детермінації зовні) поведінки об'єктів (підсистем), яка поєднується з їх взаемоепівдією |
|
|
|
мають за результат упорядкування самоорганізацію, зменшення ентропії, еволюцію систем тощо |