- •1.Виникнення і становлення юридичної деонтології як науки і навчальної дисципліни
- •2, 14, 23, 34, 37, 49, 55, 74. Функції юридичної практики.
- •4. Юридична деонтологія: поняття та ознаки
- •5,17 Методи здійснення юридичної діяльності
- •6. Кваліфікаційні вимоги до суддів
- •7, 19, 31. Предмет, об’єкт та завдання юридичної деонтології.
- •8,26. Типи вищих навчальних закладів, які готують юристів: загальна характеристика
- •9. Професійно-особистісні якості юриста.
- •10. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •11. Суб’єкти юридичної діяльності.
- •12, 45. Психологічна культура юриста.
- •15. Інтелектуальна культура юриста
- •16. Історичні аспекти виникнення професії «юрист».
- •18. Кваліфікаційні вимоги до адвокатів.
- •20. Структура і види юр. Діяльності.
- •21. Кваліфікаційні вимоги до юрисконсультів
- •24. Кваліфікаційні вимоги до працівників прокуратури
- •25. Місце і соціальне призначення юриста в суспільстві та державі
- •27. Кваліфікаційні вимоги до державних виконавців.
- •Вимоги, що пред’являються до державних виконавців
- •28. Юридична діяльність як вид соціальної діяльності, її зміст та види.
- •29,41 . Форми організації навчального процесу у внз: загальна характеристика.
- •30. Кваліфікаційні вимоги до працівників відділу рагСу
- •32. Првове регулювання статусу кну
- •33. Дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури
- •35. Права та обов’язки осіб, які здобувають професію юриста у внз.
- •36. Дисциплінарна відповідальність суддів
- •38. Рівні акредитації внз юр. Освіти
- •39. Вимоги до органів дізнання.
- •42.Компетентність як показник професійної майстерності юристів.
- •44. Основні ознаки юридичної практичної діяльності
- •46. Поняття юридичної професії, спеціальності та кваліфікації.
- •48. Естетична культура юриста
- •51. Причини професійної деформації працівників юридичної сфери
- •52. Юридична деонтологія, як наука, її предмет та значення
- •53. Система вищої юридичної освіти в Україні
- •54.Престиж юр. Професії в Україні та світі.
- •56. Стаття 46. Учасники навчально-виховного процесу
- •57. Професійні стандарти для юристів у документах міжнародних організацій.
- •60. Кваліфікаційні вимоги до адвокатів.
- •61. Соціальне значення юридичних деонтологічних знань
- •62. Форми юридичної діяльності
- •63. Професіограма судді
- •64. Поняття юр деонтології та її принципи
- •65. Засоби юридичної діяльності
- •66. Професіограма адвоката
- •67. Система юридичної діяльності
- •68. Фактори формування професійної свідомості юриста
- •69. Професіограма юрисконсульта
- •70. Предмет юридичної деонтології
- •71. Соціальні конфлікти та їх прояв у сфері юридичної діяльності
- •72. Професіограма прокурора
- •74. Структура вищого закладу юридичної освіти
- •75. Професіограма нотаріуса
60. Кваліфікаційні вимоги до адвокатів.
Ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»:
1. Адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
2. Не може бути адвокатом особа, яка:
1) має непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі;
2) визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною;
3) позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю, - протягом двох років з дня прийняття рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю;
4) звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення, - протягом трьох років з дня такого звільнення.
3. Для цілей цієї статті:
1) повна вища юридична освіта - повна вища юридична освіта, здобута в Україні, а також повна вища юридична освіта, здобута в іноземних державах та визнана в Україні в установленому законом порядку;
2) стаж роботи в галузі права - стаж роботи особи за спеціальністю після здобуття нею повної вищої юридичної освіти.
61. Соціальне значення юридичних деонтологічних знань
Юридична діяльність має свою специфіку, що обумовлено її організаційним, управлінсько-розпорядчим та владним характером. Роботу юристів можна спостерігати в різних сферах суспільного життя, на різних рівнях організації соціального організму. Це прийняття законів, організація їх виконання, здійснення правосуддя, захист інтересів громадян, а також участь у вирішенні інших важливих питань. Поступово сфера використання юридичних знань поширюється, що надає відповідного авторитету професії юриста. Це об´єктивний процес, який не треба пов´язувати зі штучною тенденцією юридизації знань (юридична логіка, юридична соціологія, юридична етика). Авторитет юриста зростає одночасно з підвищенням авторитету права. Слід відзначити, що на сучасному етапі розвитку українського суспільства цей процес так і відбувається. Право все більше проникає в систему соціальних зв´язків, втягуючи все більшу кількість людей у багатогранні правові відносини, завдяки чому підвищується роль захисників права.
У зв´язку з цим чекають свого юридичного вирішення проблеми морального порядку, яких раніше не існувало. Саме юристам у першу чергу доведеться проектувати правовий шлях вирішення цих проблем, як це має бути у правовій державі (за умов, що вони знаходяться у сфері правового регулювання). Наприклад, це проблема офіційного визнання, легалізації сексуальних меншин, проблема визнання особистого права на смерть, проблема застосування смертної кари, питання участі у військових місіях на території іноземних держав тощо. Перш за все — це моральні питання, а потім вже правові. Тому їх вирішення значною мірою залежить від суспільної моралі, від морального вигляду тих, кому доведеться встановлювати відповідні правові заборони, надавати права, наділяти обов´язками.
Багато з перелічених питань необхідно попередньо вирішувати теоретично у межах юридичної деонтології, а точніше — знаходити своє попереднє моральне обґрунтування. Це свідчить про необхідність та важливість деонтологічних знань, їх вирішальне значення у діяльності юристів, а також у діяльності тих, хто має відношення до вирішення юридичних справ. І дійсно, останнім часом майже в усіх навчальних закладах правознавчого профілю викладається навчальна дисципліна "юридична деонтологія", яка готує майбутніх юристів до сприйняття спеціальних юридичних знань, належного виконання своїх професійних обов´язків, виховує їх у дусі шанобливого ставлення до права, до особи.