
- •1.Виникнення і становлення юридичної деонтології як науки і навчальної дисципліни
- •2, 14, 23, 34, 37, 49, 55, 74. Функції юридичної практики.
- •4. Юридична деонтологія: поняття та ознаки
- •5,17 Методи здійснення юридичної діяльності
- •6. Кваліфікаційні вимоги до суддів
- •7, 19, 31. Предмет, об’єкт та завдання юридичної деонтології.
- •8,26. Типи вищих навчальних закладів, які готують юристів: загальна характеристика
- •9. Професійно-особистісні якості юриста.
- •10. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •11. Суб’єкти юридичної діяльності.
- •12, 45. Психологічна культура юриста.
- •15. Інтелектуальна культура юриста
- •16. Історичні аспекти виникнення професії «юрист».
- •18. Кваліфікаційні вимоги до адвокатів.
- •20. Структура і види юр. Діяльності.
- •21. Кваліфікаційні вимоги до юрисконсультів
- •24. Кваліфікаційні вимоги до працівників прокуратури
- •25. Місце і соціальне призначення юриста в суспільстві та державі
- •27. Кваліфікаційні вимоги до державних виконавців.
- •Вимоги, що пред’являються до державних виконавців
- •28. Юридична діяльність як вид соціальної діяльності, її зміст та види.
- •29,41 . Форми організації навчального процесу у внз: загальна характеристика.
- •30. Кваліфікаційні вимоги до працівників відділу рагСу
- •32. Првове регулювання статусу кну
- •33. Дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури
- •35. Права та обов’язки осіб, які здобувають професію юриста у внз.
- •36. Дисциплінарна відповідальність суддів
- •38. Рівні акредитації внз юр. Освіти
- •39. Вимоги до органів дізнання.
- •42.Компетентність як показник професійної майстерності юристів.
- •44. Основні ознаки юридичної практичної діяльності
- •46. Поняття юридичної професії, спеціальності та кваліфікації.
- •48. Естетична культура юриста
- •51. Причини професійної деформації працівників юридичної сфери
- •52. Юридична деонтологія, як наука, її предмет та значення
- •53. Система вищої юридичної освіти в Україні
- •54.Престиж юр. Професії в Україні та світі.
- •56. Стаття 46. Учасники навчально-виховного процесу
- •57. Професійні стандарти для юристів у документах міжнародних організацій.
- •60. Кваліфікаційні вимоги до адвокатів.
- •61. Соціальне значення юридичних деонтологічних знань
- •62. Форми юридичної діяльності
- •63. Професіограма судді
- •64. Поняття юр деонтології та її принципи
- •65. Засоби юридичної діяльності
- •66. Професіограма адвоката
- •67. Система юридичної діяльності
- •68. Фактори формування професійної свідомості юриста
- •69. Професіограма юрисконсульта
- •70. Предмет юридичної деонтології
- •71. Соціальні конфлікти та їх прояв у сфері юридичної діяльності
- •72. Професіограма прокурора
- •74. Структура вищого закладу юридичної освіти
- •75. Професіограма нотаріуса
54.Престиж юр. Професії в Україні та світі.
Про престижність нашої професії свідчить, насамперед, величезна кількість вузів, які готують юристів. Не скажу, що це є доброю ознакою, бо таким чином юридична професія нівелюється. Крім того, часто випускники багатьох юридичних вузів не мають підготовки належної якості.
З іншого боку, великий попит на юридичну професію показує, що все більше й більше молодих людей опановують правові дисципліни та мріють стати юристами.
Роль юридичної професії підвищується й тим, що внаслідок соціально-економічних трансформацій в Україні кожна установа (приватна або державна) має потребу у кваліфікованих юристах. Більше того, за аналогією з медициною, в державі поступово складається тенденція появи сімейних юристів.
Хоча на даний момент на українському ринку склалася надлишкова пропозиція юристів. Регулювати цю надлишкову кількість юристів адміністративними заходами на практиці неможливо та не потрібно. З цим самостійно впорається ринок. Звичайно, не всі, хто закінчує юрфак влаштовуються на роботу за спеціальністю. Проте, нічого поганого в цьому не має. Професія юриста — це фундамент знань для кожної людини, який потрібен для того, щоб людина могла самостійно ефективно відстоювати власні права та інтереси. До того ж, коли ми кажемо про правову державу, підвищення правової культури у суспільстві, непогано було б, якби кожен громадянин був добре обізнаний про свої права та обов’язки.
Постійно змінюється вітчизняне законодавство, реформуються окремі правові інститути (нотаріат, адвокатура тощо). В таких постійно змінюваних умовах все більше зростає попит на юристів. Та це вже не просто тенденція, це факт того, що роль юристів, престижність юридичної професії в Україні піднялись на декілька порядків вище.
56. Стаття 46. Учасники навчально-виховного процесу
Учасниками навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах є:
педагогічні і науково-педагогічні працівники;
особи, які навчаються у вищих навчальних закладах;
працівники вищих навчальних закладів (категорійні спеціалісти, старші лаборанти, завідувачі навчальними лабораторіями, методисти та інші).
Стаття 47. Педагогічні і науково-педагогічні працівники
Педагогічні працівники - особи, які за основним місцем роботи у вищих навчальних закладах першого і другого рівнів акредитації професійно займаються педагогічною діяльністю.
Науково-педагогічні працівники - особи, які за основним місцем роботи у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації професійно займаються педагогічною діяльністю у поєднанні з науковою та науково-технічною діяльністю.
Наукова та науково-технічна діяльність науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації регулюється Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ).
Стаття 48. Основні посади педагогічних і науково-педагогічних працівників
1. Посади педагогічних і науково-педагогічних працівників можуть обіймати особи з повною вищою освітою, які пройшли спеціальну педагогічну підготовку.
2. Основними посадами педагогічних працівників вищих навчальних закладів першого і другого рівнів акредитації є:
викладач;
старший викладач;
голова предметної (циклової) комісії;
завідуючий відділенням;
заступник директора;
директор.
Основними посадами науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації є:
асистент;
викладач;
старший викладач;
директор бібліотеки;
науковий працівник бібліотеки;
доцент;
професор;
завідуючий кафедрою;
декан;
проректор;
ректор.
Стаття 53. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах
Особами, які навчаються у вищих навчальних закладах, є студенти (слухачі), курсанти, екстерни, асистенти-стажисти, інтерни, клінічні ординатори, здобувачі, аспіранти (ад'юнкти) та докторанти.
Студент (слухач) - особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається за денною (очною), вечірньою або заочною, дистанційною формами навчання з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів.
Курсант - особа, яка в установленому порядку зарахована до військового вищого навчального закладу і навчається з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів.
Екстерн - особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу, має відповідний освітній, освітньо-кваліфікаційний рівень і навчається за екстернатною формою навчання з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів.
Асистент-стажист - особа, яка має повну вищу освіту і освітньо-кваліфікаційний рівень магістра або спеціаліста, навчається в асистентурі-стажуванні вищих навчальних закладів мистецького профілю з метою удосконалення творчої майстерності.
Інтерн - особа, яка має повну вищу освіту і освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста медичного або фармацевтичного спрямування, навчається з метою отримання кваліфікації лікаря або провізора певної спеціальності відповідно до переліку лікарських або провізорських посад.
Клінічний ординатор - особа, яка має повну вищу освіту і освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста або магістра медичного спрямування та кваліфікацію лікаря певної спеціальності відповідно до переліку лікарських посад, навчається з метою поглиблення професійних знань, підвищення рівнів умінь та навичок лікаря-спеціаліста.
Здобувач - особа, яка прикріплена до аспірантури або докторантури вищого навчального закладу або наукової установи і готує дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата наук без навчання в аспірантурі, або особа, яка має науковий ступінь кандидата наук і готує дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора наук без перебування в докторантурі.
Аспірант (ад'юнкт) - особа, яка має повну вищу освіту і освітньо-кваліфікаційний рівень магістра або спеціаліста, навчається в аспірантурі (ад'юнктурі) вищого навчального закладу або наукової установи для підготовки дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук.
Докторант - особа, яка має науковий ступінь кандидата наук і зарахована до докторантури для підготовки дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук.