
- •1.Виникнення і становлення юридичної деонтології як науки і навчальної дисципліни
- •2, 14, 23, 34, 37, 49, 55, 74. Функції юридичної практики.
- •4. Юридична деонтологія: поняття та ознаки
- •5,17 Методи здійснення юридичної діяльності
- •6. Кваліфікаційні вимоги до суддів
- •7, 19, 31. Предмет, об’єкт та завдання юридичної деонтології.
- •8,26. Типи вищих навчальних закладів, які готують юристів: загальна характеристика
- •9. Професійно-особистісні якості юриста.
- •10. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •11. Суб’єкти юридичної діяльності.
- •12, 45. Психологічна культура юриста.
- •15. Інтелектуальна культура юриста
- •16. Історичні аспекти виникнення професії «юрист».
- •18. Кваліфікаційні вимоги до адвокатів.
- •20. Структура і види юр. Діяльності.
- •21. Кваліфікаційні вимоги до юрисконсультів
- •24. Кваліфікаційні вимоги до працівників прокуратури
- •25. Місце і соціальне призначення юриста в суспільстві та державі
- •27. Кваліфікаційні вимоги до державних виконавців.
- •Вимоги, що пред’являються до державних виконавців
- •28. Юридична діяльність як вид соціальної діяльності, її зміст та види.
- •29,41 . Форми організації навчального процесу у внз: загальна характеристика.
- •30. Кваліфікаційні вимоги до працівників відділу рагСу
- •32. Првове регулювання статусу кну
- •33. Дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури
- •35. Права та обов’язки осіб, які здобувають професію юриста у внз.
- •36. Дисциплінарна відповідальність суддів
- •38. Рівні акредитації внз юр. Освіти
- •39. Вимоги до органів дізнання.
- •42.Компетентність як показник професійної майстерності юристів.
- •44. Основні ознаки юридичної практичної діяльності
- •46. Поняття юридичної професії, спеціальності та кваліфікації.
- •48. Естетична культура юриста
- •51. Причини професійної деформації працівників юридичної сфери
- •52. Юридична деонтологія, як наука, її предмет та значення
- •53. Система вищої юридичної освіти в Україні
- •54.Престиж юр. Професії в Україні та світі.
- •56. Стаття 46. Учасники навчально-виховного процесу
- •57. Професійні стандарти для юристів у документах міжнародних організацій.
- •60. Кваліфікаційні вимоги до адвокатів.
- •61. Соціальне значення юридичних деонтологічних знань
- •62. Форми юридичної діяльності
- •63. Професіограма судді
- •64. Поняття юр деонтології та її принципи
- •65. Засоби юридичної діяльності
- •66. Професіограма адвоката
- •67. Система юридичної діяльності
- •68. Фактори формування професійної свідомості юриста
- •69. Професіограма юрисконсульта
- •70. Предмет юридичної деонтології
- •71. Соціальні конфлікти та їх прояв у сфері юридичної діяльності
- •72. Професіограма прокурора
- •74. Структура вищого закладу юридичної освіти
- •75. Професіограма нотаріуса
4. Юридична деонтологія: поняття та ознаки
Юридична деонтологія – це галузь юридичних науки та учбова дисципліна, що являє собою узагальнену систему знань про юридичну діяльність, види юридичної професії, професіональні і особисті якості юриста.
Деонтологія (гр. потрібна-наука). В 1834р. був введений Ієреміє Бертраном в його роботі «Деонтологія або наука про мораль». Він розробив науку про норми професійної людини, яка має владу.
Засновником ЮД вважається Горшеньов, в 1976 році видав підручник «ЮД».
Предмет юридичної деонтології - оптимальний звід правил, якими повинен оволодіти і керуватися юрист, система психічних, правових, політичних, етичних, естетичних норм-вимог, у сукупності визначають правовий режим професійного спілкування юриста з колегами та клієнтами (атмосферу взаємовідносин по лінії "юрист-громадянин"), його професійна поведінка.
До предмету ЮД відносять:
1.юридична професія з її характерними рисами
2.юридична практика у взаємозвязку з юридичною освітою і юр.наукою
3.норми поведінки юриста різних спеціальностей.
Деонтологічна галузь наукових юридичних знань ще не завершила своєї структуризації та не сформувала традицій, стереотипів наукового мислення. Все більше дослідників звертають свою увагу до особливостей та соціального значення правової діяльності юристів професіоналів, приносять елементи новизни. І якщо на перших етапах розвитку деонтологічних знань головним чинником вважався культурологічний, моральний фактор, то на сучасному етапі в результаті додаткових колективних досліджень, акцент робиться на факторі діяльності, використовується функціонально - діяльнісний підхід. Це значною мірою вплинуло на розширення предмету. Звідси до кола питань, що досліджуються входять питання не тільки особисто суб'єктивного та психологічного порядку, а й ті, що пов'язані з об'єктивною дійсністю. Так, наприклад, крім структури моральної та правової культури юриста (суб'єктивний фактор) необхідним є вивчення шляхів їх формування (юридична освіта як зовнішній фактор) та особливостей використання в залежності від сфери юридичної діяльності (виробництво, правоохорона, підприємництво, політика тощо) та професійної належності (судця, прокурор, слідчій, адвокат...). Цікавими вважаються проблеми здійснення юридичної діяльності в інших країнах, а також шляхом створення міжнародних юридичних співтовариств.
Такий широкий підхід до проблем юридичної діяльності в різних аспектах її розуміння передбачає і відповідно широке визначення поняття даної юридичної науки.
До характерних ознак науки "юридична деонтологія" слід віднести:
¨ це одна із юридичних наук, яка разом з іншими входить до системи гуманітарних знань;
¨ юридична деонтологія розкриває зміст та взаємозв'язок таких соціальних явищ як юридична наука та юридична практика, визначає їх функції;
¨ наука "юридична деонтологія", виходячи з норм та принципів суспільної моралі, формує систему вимог професійного та особистого порядку, висвітлює етичну сторону діяльності юриста, враховуючи спеціалізацію юридичної професії;
¨ юридичною деонтологією вивчаються система, форми, методи та засоби підготовки висококваліфікованих юристів-професіоналів;
¨ характерною ознакою можна назвати також те, що це молода за своїм віком юридична наука, яка знаходиться на стадії свого становлення та поступово набуває заслуженого авторитету в системі юридичних знань.