- •1.Виникнення і становлення юридичної деонтології як науки і навчальної дисципліни
- •2, 14, 23, 34, 37, 49, 55, 74. Функції юридичної практики.
- •4. Юридична деонтологія: поняття та ознаки
- •5,17 Методи здійснення юридичної діяльності
- •6. Кваліфікаційні вимоги до суддів
- •7, 19, 31. Предмет, об’єкт та завдання юридичної деонтології.
- •8,26. Типи вищих навчальних закладів, які готують юристів: загальна характеристика
- •9. Професійно-особистісні якості юриста.
- •10. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •11. Суб’єкти юридичної діяльності.
- •12, 45. Психологічна культура юриста.
- •15. Інтелектуальна культура юриста
- •16. Історичні аспекти виникнення професії «юрист».
- •18. Кваліфікаційні вимоги до адвокатів.
- •20. Структура і види юр. Діяльності.
- •21. Кваліфікаційні вимоги до юрисконсультів
- •24. Кваліфікаційні вимоги до працівників прокуратури
- •25. Місце і соціальне призначення юриста в суспільстві та державі
- •27. Кваліфікаційні вимоги до державних виконавців.
- •Вимоги, що пред’являються до державних виконавців
- •28. Юридична діяльність як вид соціальної діяльності, її зміст та види.
- •29,41 . Форми організації навчального процесу у внз: загальна характеристика.
- •30. Кваліфікаційні вимоги до працівників відділу рагСу
- •32. Првове регулювання статусу кну
- •33. Дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури
- •35. Права та обов’язки осіб, які здобувають професію юриста у внз.
- •36. Дисциплінарна відповідальність суддів
- •38. Рівні акредитації внз юр. Освіти
- •39. Вимоги до органів дізнання.
- •42.Компетентність як показник професійної майстерності юристів.
- •44. Основні ознаки юридичної практичної діяльності
- •46. Поняття юридичної професії, спеціальності та кваліфікації.
- •48. Естетична культура юриста
- •51. Причини професійної деформації працівників юридичної сфери
- •52. Юридична деонтологія, як наука, її предмет та значення
- •53. Система вищої юридичної освіти в Україні
- •54.Престиж юр. Професії в Україні та світі.
- •56. Стаття 46. Учасники навчально-виховного процесу
- •57. Професійні стандарти для юристів у документах міжнародних організацій.
- •60. Кваліфікаційні вимоги до адвокатів.
- •61. Соціальне значення юридичних деонтологічних знань
- •62. Форми юридичної діяльності
- •63. Професіограма судді
- •64. Поняття юр деонтології та її принципи
- •65. Засоби юридичної діяльності
- •66. Професіограма адвоката
- •67. Система юридичної діяльності
- •68. Фактори формування професійної свідомості юриста
- •69. Професіограма юрисконсульта
- •70. Предмет юридичної деонтології
- •71. Соціальні конфлікти та їх прояв у сфері юридичної діяльності
- •72. Професіограма прокурора
- •74. Структура вищого закладу юридичної освіти
- •75. Професіограма нотаріуса
38. Рівні акредитації внз юр. Освіти
Акредитація вищих навчальних закладів - це офіційне визнання їх права здійснювати свою діяльність на рівні державних вимог і стандартів освіти.
I рівень акредитації - вузу надається право присвоювати випускникам кваліфікацію молодшого спеціаліста. За рішенням органу державного управління освітою йому може бути надана автономія щодо:
самостійної розробки і затвердження навчальних програм;
використання різних систем оплати праці у межах фонду заробітної плати;
додаткового фінансування за встановлюваними щорічно підвищуваними нормативами та пріоритетного матеріально-технічного забезпечення у межах коштів, виділених Міністерству на утримання підвідомчих вищих навчальних закладів;
установлення підвищеного розміру стипендій за рахунок загальної суми, передбаченої для цієї мети;
II рівень акредитації - вузу надається право присвоювати випускникам кваліфікацію бакалавра. За рішенням органу державного управління освітою йому може бути надана автономія щодо:
самостійного визначення форм організації навчального процесу (денна, без відриву від виробництва, екстернат);
запрошення на контрактній основі викладачів і вчених із різних регіонів України та зарубіжних країн;
створення у своєму складі науково-виробничих установ різних типів;
III рівень акредитації - вузу надається право присвоювати кваліфікацію спеціаліста. За рішенням органу державного управління освітою йому може бути надана автономія щодо:
визначення змісту освіти (навчальні плани і програми);
визначення структури спеціальностей у межах затвердженого плану прийому і встановлення правил прийому;
створення у складі вузу навчальних закладів і науково-виробничих організацій різних типів;
установлення різних рівнів посадових окладів у межах фонду заробітної плати;
організації навчальних підрозділів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;
використання для заохочення викладачів частини коштів, які надходять за підготовку спеціалістів;
IV рівень акредитації - вузу надається право присвоювати кваліфікацію магістра. За рішенням органу державного управління освітою йому може бути надана автономія щодо:
визначення змісту освіти;
визначення структури і плану прийому;
установлення тривалості навчання;
присвоєння й присудження вчених ступенів і звань;
39. Вимоги до органів дізнання.
За ст.. 3 КПК України від 13.04. 2012 : дізнання - форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування кримінальних проступків;
досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
Стаття 17. Прийняття на службу до міліції (Закону України «Про міліцію»)
На службу до міліції приймаються на контрактній основі
громадяни України, які досягли 18-річного віку (крім випадків,
встановлених законодавством), мають повну загальну середню освіту,
володіють державною мовою, здатні за своїми особистими, діловими і
моральними якостями, фізичною підготовкою і станом здоров’я
виконувати покладені на міліцію завдання. При прийнятті на службу
до міліції може бути встановлено випробування строком до одного
року.
«Закон про прокуратуру» Стаття 46. Вимоги до осіб, які призначаються на посади прокурорів і слідчих.
Прокурорами і слідчими можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості. Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходять в органах прокуратури стажування строком до одного року. Порядок стажування визначається Генеральним прокурором України….