
- •1.Виникнення і становлення юридичної деонтології як науки і навчальної дисципліни
- •2, 14, 23, 34, 37, 49, 55, 74. Функції юридичної практики.
- •4. Юридична деонтологія: поняття та ознаки
- •5,17 Методи здійснення юридичної діяльності
- •6. Кваліфікаційні вимоги до суддів
- •7, 19, 31. Предмет, об’єкт та завдання юридичної деонтології.
- •8,26. Типи вищих навчальних закладів, які готують юристів: загальна характеристика
- •9. Професійно-особистісні якості юриста.
- •10. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •11. Суб’єкти юридичної діяльності.
- •12, 45. Психологічна культура юриста.
- •15. Інтелектуальна культура юриста
- •16. Історичні аспекти виникнення професії «юрист».
- •18. Кваліфікаційні вимоги до адвокатів.
- •20. Структура і види юр. Діяльності.
- •21. Кваліфікаційні вимоги до юрисконсультів
- •24. Кваліфікаційні вимоги до працівників прокуратури
- •25. Місце і соціальне призначення юриста в суспільстві та державі
- •27. Кваліфікаційні вимоги до державних виконавців.
- •Вимоги, що пред’являються до державних виконавців
- •28. Юридична діяльність як вид соціальної діяльності, її зміст та види.
- •29,41 . Форми організації навчального процесу у внз: загальна характеристика.
- •30. Кваліфікаційні вимоги до працівників відділу рагСу
- •32. Првове регулювання статусу кну
- •33. Дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури
- •35. Права та обов’язки осіб, які здобувають професію юриста у внз.
- •36. Дисциплінарна відповідальність суддів
- •38. Рівні акредитації внз юр. Освіти
- •39. Вимоги до органів дізнання.
- •42.Компетентність як показник професійної майстерності юристів.
- •44. Основні ознаки юридичної практичної діяльності
- •46. Поняття юридичної професії, спеціальності та кваліфікації.
- •48. Естетична культура юриста
- •51. Причини професійної деформації працівників юридичної сфери
- •52. Юридична деонтологія, як наука, її предмет та значення
- •53. Система вищої юридичної освіти в Україні
- •54.Престиж юр. Професії в Україні та світі.
- •56. Стаття 46. Учасники навчально-виховного процесу
- •57. Професійні стандарти для юристів у документах міжнародних організацій.
- •60. Кваліфікаційні вимоги до адвокатів.
- •61. Соціальне значення юридичних деонтологічних знань
- •62. Форми юридичної діяльності
- •63. Професіограма судді
- •64. Поняття юр деонтології та її принципи
- •65. Засоби юридичної діяльності
- •66. Професіограма адвоката
- •67. Система юридичної діяльності
- •68. Фактори формування професійної свідомості юриста
- •69. Професіограма юрисконсульта
- •70. Предмет юридичної деонтології
- •71. Соціальні конфлікти та їх прояв у сфері юридичної діяльності
- •72. Професіограма прокурора
- •74. Структура вищого закладу юридичної освіти
- •75. Професіограма нотаріуса
27. Кваліфікаційні вимоги до державних виконавців.
Про державну виконавчу службу
Вимоги, що пред’являються до державних виконавців
Державним виконавцем може бути громадянин України, який має юридичну освіту, здатний за своїми особистими і діловими якостями виконувати покладені на нього обов’язки.
Призначається громадянин, який постійно проживає на території України не менше п’яти років, має вищу юридичну освіту і стаж юридичної роботи не менш як три роки. Не можуть бути призначеними на посаду державного виконавця особи, відносно яких існують обмеження, передбачені Законом України “Про державну службу”.
28. Юридична діяльність як вид соціальної діяльності, її зміст та види.
Соціальна діяльність визначається як спосіб організації та існування соціального організму, в процесі чого, шляхом перетворення та споживання оточуючого світу відбувається задоволення життєвих потреб та інтересів соціальних суб´єктів.
Слід враховувати, що життєві потреби та інтереси суспільства досить різноманітні, виходячи із його багаторівневої структурної організації та неоднорідності складу, а це, в свою чергу, передбачає відповідну кількість різноманітних засобів та дій, які б задовольняли соціальний інтерес.
Тому, поряд з юридичною діяльністю існують виробнича, духовна, культурно-виховна, політична, організаційно-управлінська, дослідницька та інші види соціальної діяльності. Спробуємо пояснити деякі з названих видів. Соціальний організм - дуже складна система, яка не може функціонувати без наявності системоутворюючого фактора, тому організаційно-управлінська робота, як вид соціальної діяльності отримує в цій потребі своє обґрунтування. Не може обійтись суспільство і без фактору матеріального забезпечення, що є життєво важливою потребою, для задоволення якої здійснюється виробнича діяльність. Так, в процесі матеріального виробництва створюються предмети одягу, продукти харчування, технічні прилади, знаряддя праці, які задовольняють відповідну категорію потреб.
Але існує ще одна досить важлива потреба суспільного існування, яка передбачає наявність фактору регламентації діяльності всіх учасників суспільних відносин, виходячи з їх соціального стану, можливостей забезпечення інтересу тощо. Така потреба соціального життя об´єктивно викликає необхідність існування права, а разом з ним і всієї системи супутніх механізмів, засобів та явищ, які забезпечують функціонування та розвиток права. Це означає, що без діяльності юридичних установ, юристів, без запровадження правових інститутів та процедур право в умовах суспільства функціонувати не може. Юридична діяльність, таким чином, націлюється на об´єкт права, чим і забезпечує його функціонування, регулятивний вплив на суспільні відносини, задовольняє соціальну потребу регламентації (нормування, узгодження, впорядкування).
Різноманіття потреб людей зумовлює різноманіття видів соціальної діяльності, до яких належить і юридична діяльність. Розглянемо основні її ознаки:
1. Юрдична діяльність — це єдність процесів пізнання юридичних явищ та їх використання в інтересах людей.
2. Вона здійснюється юристами, тобто професійно підготовленими спеціалістами, які знають право і вміють реалізовувати його.
3. Об’єктами юридичної діяльності є юридичні явища, тобто опосередковані правом дії (дія і бездіяльність) людей та результати цих дій.
4. Суть юридичної діяльності полягає в діях юристів, спрямованих на досягнення певних юридичних цілей (вирішення юридичної справи, роз’яснення норми права адвокатом та ін.) з використанням юридичних засобів, дотримуючись в установлених законом випадках юридичної форми.
5. Юридична діяльність призначена для розв’язання різних юридичних проблем.
Отже, юридична діяльність — це вид соціальної діяльності, який здійснюють юристи з використанням юридичних засобів, дотримуючись в установлених законом випадках юридичної форми з метою розв’язання різних юридичних проблем.
Таким чином, не вдаючись до глибокого аналізу існуючих точок зору, в межах яких юридичну діяльність порівнюють з правовою діяльністю, правовою активністю, правовою поведінкою тощо, виявляється можливим на підставі вище зазначеного визначити юридичну діяльність як різновид соціальної діяльності, що здійснюється юристами фахівцями з метою отримання правового результату, задоволення законних потреб та інтересів соціальних суб´єктів у відповідності до вимог права.
Зміст юридичної діяльності у кожному конкретному випадку складають конкретні дії, перелік яких суттєво впливає на визначення обсягу, сфери та форм юридичної діяльності. В умовах соціального прогресу, ускладненням соціальних зв´язків відповідним чином змінюється зміст та форми соціальної, а, значить, і юридичної практики.
Види:
За змістом: консультування, тлумачення, виступи в юридичних установах, ведення юридичної справи тощо.
За професійною спеціалізацією або за суб´єктами здійснення: адвокатська, слідча, прокурорська, судова, нотаріальна.
За соціальними сферами: юридична діяльність в сфері економіки, політики, в духовній сфері.
За кількістю уповноважених осіб, що здійснюють розгляд юридичної справи: індивідуальна (одноособова), колегіальна (колективна).
За змістом інтелектуальної роботи (пізнавально-пошукова, організаційна, реконструктивна, реєстраційна, комунікативна)