- •1)Підходи до визначення понятття здоров’я
- •2)Ідея системності щодо інтерпретації поняття здоров'я.
- •4.Рівні здоров’я. Моделі здоров'я.
- •5)Місце психологічної науки у вивченні здоров’я суспільства
- •8) Уявлення щодо душевного здоров’я в античній філософії
- •10. Актуальність проблеми психічного здоровья
- •11.Особистість та її психічне здоров’я.
- •12. Поняття «нормоцентрізму» та нозоцентрізму»
- •14.Захист від стресу та збереження психічного здоровя
- •15. Копінг стратегії та захист від стресу
- •17)Концепція життєвих сил людини, як основа психологічного здоров’я.
- •19. Психологічне здоров’я :контекст деструктивного особистісного розвитку
- •20.Поняття про деструктивний розвиток особистості
- •21.Развитие самосознания и самоценности
- •23 Соціальне здоров’я. Роль школи, сім’ї та суспільства у формуванні здоров’я людини. .
- •24. Поняття психогігієни та психорегуляції як факторів психології здоровья
24. Поняття психогігієни та психорегуляції як факторів психології здоровья
Психогігієна - сучасна наука, що вивчає проблему психічного здоров'я та впливу на нього різноманітних факторів навколишнього середовища і розробляє заходи, спрямовані на збереження і зміцнення психічного здоров'я з метою забезпечення гармонічного психічного і духовного розвитку особистості. Предметом психогігієни є: дослідження і систематизація критеріїв психічного здоров`я; наукове обґрунтування та запровадження психопрофілактичних та реабілітаційно-корекційних заходів з метою збереження психічного здоров`я різних верств населення. Основні завдання психогігієни: Створення сприятливих умов для формування гармонійно розвинутої особистості. Формування навичок оздоровчої поведінки, спрямованої на збереження психічного здоров'я. Розробка психопрофілактичних заходів, спрямованих на попередження нервово-психічних порушень. Моніторинг психічного здоров'я населення. Розробка та впровадження заходів з оптимізації розумової праці та забезпечення активного творчого довголіття. Розділи психогігієни вікова психогігієна; педагогічна психогігієна; психогігієна праці і побуту; психогігієна навчання й виховання; психогігієна сім’ї і сексуального життя; Психогігієна спорту; Психогігієна колективного життя. Психорегуляція- Процес довільного впливу на психічний стан і психомоторику людини, здійснюваний з метою їх оптимізації самим індивідом (саморегуляція) або іншими людьми.
Методи психорегуляції поділяються за природою (саморегуляція та гетерорегуляція) за змістом (словесні і безсловесні) за технічним оснащенням (апаратурні і безапаратурні) за способом використання (контактні і безконтактні). Психофізіологічними механізмами психорегуляції є закріплення в центральній нервовій системі умовно-рефлекторних зв'язків високопродуктивних психоемоційних і фізичних станів зниження сили негативних явищ і непотрібних емоційних переживань оптимізація актуальних психічних і фізичних станів та інше Провідна роль в освоєнні психорегуляції це вміння забезпечити необхідну концентрацію своїх можливостей на навчальній та фізичній діяльності.