14. Занепад Галицько – Волинського князівства. Боротьба Польщі, Угорщини та Литви за українські землі.

Після смерті Данила Галицького князівством правили його нащадки: брат і сини. Вони намагалися продовжувати політику своїх батьків, розширювати і зміцнювати свою державу. Після смерті Лева Даниловича одноосібним правителем Галичини і Волині став його син Юрій. Після смерті Юрія співправителями князівства стали його сини Андрій і Лев другий. Вони продовжували роботу над створенням анти ординського союзу, встановивши зв’язок з Тевтонським орденом та Польщею. Зі смертю князів припинилася династія Романовичів. Після смерті Юрія другого Болеслава, князівство перейшло до литовського князя Любарта. Таким чином Галицько – Волинське князівство опинилося у складі Великого князівства Литовського. Фактично князівство розпалося. У Галичині правителем став боярин Дмитро Дедько, хоча формально влада належала Любартові. Проте на землі князівства претендувало і Польське королівство. Після воєн 1349-1377р. Волинь відійшла до Литв, в Галичині посів угорський ставленик. У 1387 Галичина завойована Польщею. На початку 12 століття Закарпаття потрапило під владу Угорщини, Буковина перебувала у складі Галицько – Волинського князівства.

15.Особливості перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського.

Етапи приєднання руських земель до Великого князівства Литовського:

- перший великий князь Міндовг поширив владу на землі Західної Русі;

- Гедимін почав наступ на південно – руські землі, проте зіткнувся з територіальними претензіями Польщі;

- у битві на річці Сині Води Ольгерд Гедимінович завдав поразки Золотій Орді і приєднав Чернігівщину, Київщину, Переяславщину, Поділля; внаслідок боротьби з Польщею відвоював Берестейський, Луцький уділи;

- Вітовт заволодів Чорноморським узбережжям;

Особливості статусу українських земель у складі Великого Князівства литовського:

1. Приєднання відбувалося переважно мирним шляхом через бажання князівств позбутися монгольського ярма;

2. Система управління залишилася незмінною: руські князі сплачували щорічну данину та надавали збройну допомогу;

3. Руська мова стала державною;

4. Православна церква зберігала панівне становище;

5. Збереглося руське законодавство( «Руська правда»);

6. Литовці поєднувалися династичними шлюбами з українцями;

7. Панувала українська культура.

16. Україна у складі Речі Посполитої. Люблінська та Берестейська унії.

Особливості розвитку українських земель у складі Речі Посполитої:

- українські землі остаточно втратили адміністративний поділ, натомість були утворені воєводства;

- південні землі залишалися майже незаселеними через постійні набіги татар;

- почалося формування фільварків. Головною причиною цього процесу стало зростання попиту в Європі на зерно та загальне пожвавлення господарської діяльності;

- відбувається зміцнення політичного і економічного впливу польської шляхти в державі. Польські магнати і католицька церква захопили величезні площі української землі.

Люблінська унія 1569р.

1. Польща і Литва об’єдналися в єдину державу – Річ Посполиту;

2. Державу очолив один правитель;

3. Створено єдині органи державного управління;

4. Запроваджувалася єдина монета;

5. Польща і Литва проводили спільну зовнішню політику.

Наслідки унії для України:

- майже всі українські землі об’єдналися водній державі;

- об’єднання сприяло інтенсивному розвитку економіки, та з іншого боку посиленню експлуатації селянства;

- українські землі активно залучаються до міжнародної торгівлі передусім через Балтійське море;

- поширюється католицизм, почався наступ на православ’я.

Оцінки значення унії:

1. Альтернативою входження до Речі Посполитої було приєднання до Московської держави;

2. Ставлення до релігійного питання було досить терпимим;

3. Українці змогли долучитися до західноєвропейської ренесансної культури.

Берестейська унія 1596р.

Ініціаторами укладення унії з українського боку стали православні єпископи, а також впливові українські магнати. У жовтні 1596р. в Бересті було проведено церковний собор для обговорення питання унії, й на цьому соборі відбувся розкол православної церкви.

Причини укладення унії:

- прагнення католицької церкви розширити свій вплив і підпорядкувати православних папі римському;

- Річ Посполита вважала єдину віру чинником, що укріплює державу, і розцінювали унію як перехідний етап до чистого католицизму;

- православні духовенство і знать намагалися позбавитися нерівноправності з католиками;

Зміст Берестейської унії:

1. Православна і католицька об’єдналися в уніатську;

2. Уніатська церква зберігала православні обряди, право на митрополичу та єпископські кафедри;

3. Уніатське духовенство зрівнювалося в правах з католицьким, звільнене від уплати податків;

4. Шляхта та міщани зрівнялися в правах з католиками, набули права обіймати посади в державних і міських урядах

Наслідки укладення унії:

• утворилася українська греко – католицька церква, яка відстоювала українську ідентичність;

• в українському суспільстві почалися релігійні суперечності;

• не відбулося обіцяне зрівняння в правах уніатів з католиками.