11.Характерні риси та особливості розвитку культури Київської Русі.

Загальна характеристика:

- вплив візантійської культури, взаємодія із західноєвропейською та азійською культурами;

- великий вплив християнства на духовну і матеріальну культуру держави;

- збереження язичницьких традицій.

Здобутки:

1. Запроваджено писемність – азбуки глаголиця і кирилиця;

2. Відкрито школи при церквах і монастирях, у тому числі для дівчат;

3. При Софіївському монастирі створено бібліотеку;

4. Відомі перші лікарі – Агапіт, Даміан,що були ченцями Печерського монастиря;

5. Розвиток художньої літератури «Ізборник», «Повчання дітям», «Слово о полку Ігоревім»;

6. Започаткування і розвиток літописання, найвідоміші літописи – «Повість временних літ», Київський літопис;

7. Розвиток усної народної творчості (казки, легенди, билини, думи, пісні);

8. Розвиток містобудування, дерев’яної та кам’яної архітектури: Десятинна церква, Софіївський собор,Спаський собор, Михайлівський золотоверхий собор;

9. Розвиток монументального живопису, іконопису, книжкової мініатюри;

10. Розквіт ремесел, ювелірної справи,ковальства, гончарства, зброярства;

12. Причини та наслідки політичної роздробленості Київської Русі.

Причини:

- перетворення великого землеволодіння на спадкове, а господарства – на натуральне, що зменшувало потребу в торгових контактах і об’єднанні земель;

- воєнно – політичне посилення бояр та удільних князів, які ставили власні інтереси вище за державні; влада великого князя стала зайвою;

- поява нових міст як економічних і політичних центрів, наростання суперництва між ними і Києвом;

- зміна торгових шляхів у зв’язку з пануванням у степу кочових племен, які перекрили шляхи до Чорного і Каспійського морів; Київ залишався поза торговими шляхами;

- різний етнічний склад руських територій, виокремлення українців, білорусів, росіян.

Наслідки роздробленості:

Позитивні: економічне та культурне піднесення руських земель, удосконалення системи управління удільними землями, сприяла формуванню українського, білоруського та російського народів;

Негативні: міжусобна боротьба підривала сили князівств, Русь не могла опиратися нападам половців, опинилася на узбіччі торгових шляхів;

13.Утворення, піднесення та занепад Галицько – Волинського князівства, його роль у формуванні української державності.

Галицько – волинське князівство було створене Романом Мстиславичем у 1199році.

Особливості князівства:

- віддаленість від Києва і, як наслідок, обмеження впливу центральної влади;

- розташування на перехресті торгових шляхів;

- великі поклади солі, яка стала важливим експортним товаром і чинником економічного підйому;

- віддаленість від кордону зі степом, що захищало від нападів кочівників;

- потреба в об’єднанні для боротьби з поляками та угорцями;

Значення Галицько – Волинської держави

- створення великої держави на українських землях,спадкоємиці Київської Русі;

- перша власне українська держава;

- захист від загарбання та асиміляції східних слов’ян;

- існування цієї держави забезпечило безперервну державність на українських землях;

- відкриття доступу західноєвропейських впливів до українських земель завдяки орієнтації князівства на захід.