32. Утворення перших політичних партій рурп, ундп, усдп та діяльність культурно-освітнього товариства «Просвіта» на західноукраїнських землях у другій половині хіх ст.

З огляду на більш сприятливі політичні умови, перші українські політичні партії виникли на терені Австро-Угорської імпереї, у Галичині. У 90-х рр. ХІХ ст. тут провідні позиуії зайняли три партії:

1. Русько-Українська радикальна партія;

2. Українська національно-демократична партія;

3. Українська соціал-демократична партія.

У національному питанні ці партії, як правило, стояли на спільній платформі – політична самостійність України як «програма максимум» ( у меншій мірі це стосувалося УНДП), а як «програма мінімум» - вимога об'єднання всіх українських земель в один Коронний край, з правами широкої автономії у складі Австро-Угорської монархії. Це були легальні, парламентські партії, які мали свої фракції в парламенті.

• Русько-Українська радикальна партія (РУРП) – перша українська політична партія. РУРП утворена в 1890 р. у Львові. Засновниками і лідерами партії були Іван Франко(член партії до 1899 р.), Михайло Павлик (до 1914 р.),В. Будзиновський, С . Днаилович, Є. Левицький та ін. Великий вплив на формування ідеології радикального руху мав М. Драгоманов. У своїй діяльності РУРП прагнула поєднувати відстоювання соціальних інтересів українських селян Галичини із захистом національних прав українського народу.

• Українська національно-демократична партія (УНДП) – провідна українська політична партія на Галичині на кінець ХІХ – на початок ХХ ст. УНДП утворилося внаслідок злиття двох важливих політичних течій – національно-радикального крила Русько-Українська радикальна партії народовців – членів Народної ради. Установчий з'їзд партії відбувся 16 грудня 1896 р. у Львові.

• Українська соціал-демократична партія (УСДП)- легальна реформістська соціалістична партія, що діяла в Східній Галичині та Буковині як одна х автономних секцій соціал-демократичної робітничої партії Австрії, згодом – як самостійна партія в західноукраїнських землях у складі Польщі. УСДП стояла на позиції незалежності й соборності України. Спиралась на промислових і сільськогосподарських робітників. Значного впливу в суспільно-політичному житті регіону не мала. Створена у Львові 17 вересня 1899 р. «молодими» радикалами, які ввийшли з РУРП.

• Культурно-освітнє товариство «Просвіта» (1868 р.), яке організувало читальні у містах і селах, де можна було ознайомитися як з художньою, так і зі спеціальзованою літературою з сільського господарства; проводило літературні вечори та лекції; фінансувало діяльність кооперативів. Першим головою «Просвіти» був А. Вахняшин.

33. Піднесення української культури в другій половині хіх – на початку хх ст. Відкриття театрів, музеїв, архівів. Розвиток освіти і науки.

Уніатська церква продовжувала і в другій половині хІХ – на початку ХХ ст. відігравати значну роль у громадському житті Галичини. Характерною рисою її розвитку в ці роки булла боротьба з католиками, які продовжували намагання скатоличити громадкість. З 1869 р. по всій імперії запроваджується обов'язкове навчання дітей від 6 до 14 років. Проте багато дітей не відвідували школу через матеріальні нестатки. Поряд з цим невистачало кваліфікованих учителів, приміщень і коштів. Тому більша частина західноукраїнського населення залишалася неписемою. До того ж навчання в багатьох школах велося польською мовою, і селяни неохоче посилали своїх дітей в школи з чужою мовою. Та попри все закон про обов’язкове навчання сприяв розвитку освіти. Але з перетворенням Австрії в Австро-Угорщину в 1867 р. розгорнулася мадяризація Закарпатського краю, яка й призвила до винищення української народної освіти. 1864 р. у Львові був заснований український професійний театр при товаристві «Руська бесіда», який очолив О. Бачинський. Він познайомив Галичину й Буковину з найкращими досягненнями тетрального мистецтва України, Росії та Європейських країн. В його становленні і розвитку брав участь М. Кропивницький. Розвиток музики на західноукраїнських землях певною мірою стимулювався драматичним театром. Значного поширення набув хоровий спів. Масовими стали збирання, вивчення та пропаганда музичного фольклору. Елітна культура інтелегенції Львова, Чернівці, Мукачевого та інших великих міст різко відрізнялося своїм рівнем від духовного життя селян Прикарпаття, Карпат та Закарпаття. І все ж у ці часи риси науіональног характеру, національної свідомості, менталітету західних українців були втілені в творчості їх видатних представників. Був зроблений новий крок у подальшому розвитку духовного життя і одночасно закладений фундамент майбутнього поступу.