23.Бородьба за збереження незалежності.І Виговський,ю.Хмельницький.

Важливим етапом на шляху боротьби за збереження української держави були гадяцькі угоди Виговського.Головні політичні ідеї стосувалися збереження й зміцнення української держави,її внутрішнього ладу,релігії,освіти.Україна мала укласти союз із Польщею та Великим князівством Литовським на конфедеративних засатах і розірвати угоду з Росією.Але через цілу низку внутрішніх і зовнішніх умов угода не була здійснена.Та її зміст,ідея та дух не пропали марно.Гетьман Виговський чудово розумів що розбудувати нову державу майже неможливо без національної інтлегенції,національної правлячої еліти.Такою елітою мала стати військова старшина й адміністративно-полкове керівництво,професура,духовенство,купці та промисловці.У своїй політиці він всіляко сприяв її формуваню.Проте зближення з Польщею і невдоволення частини старшини політикою Виговського призвело до розгортання анти-гетьманського руху.Після розгрому війська Пушкаря,Виговський мавби опанувати становище в країні,але проти нього виступав Ю.Хмельницький.У вересні 1659р.,відбулася «Чорна рада» на якій Виговський зрікся булави на користь Юрія,але за умови що той буде триматися Польщі,але це було недовго і він схилився до московського царя.Підписання ним мирного договору з поляками в 1660р.викликало масове незадоволення на Лівобережжі і воно вийшло з-під влади Юрія та визнало своїм володарем московського царя

24.Україна у другій половині 17ст.Доба «Руїни»

Причини:розкол серед старшини –правлячої верстви українського суспільства;посилення антагонізму між різними станами українського населення;слабкість гетьманської влади,не здатної консолідувати народ;боротьба геополітичних інтересів Російської держави,Турецької імперії,Речі Посполитої.можна виділити такі характерні ознаки «Руїни»:загострення соціальних конфліктів,як наслідку соціального егоїзму старшини її зловживання намагання реанімувати старі шляхетські порядки,ігнорування соціально-економічних інтересів не лише селян,а й простих козаків;початок громадської війни,що вело до розколу України за територіальною азнакою;зміщення у свідомості політичної еліти небезпечної тенденції до відмови від національної державної ідеї;повернення до ідеї автономізму;звертання до урядів іноземних країн при розв’язані внутрішньо-політичних проблем України;жорстока боротьба за владу зокрема за гетьманську булаву.Отже в добу Руїни сталася трагедія роз’єднання українських земель між Річчю Посполитою і Росією

25.Занепад Правобережжя.П.Дорошенко.

Тим часом на Правобережжі ситуація різко погіршилося.У боротьбу за гетьманську булаву тут спочатку включився П.Суховій,а згодом уманський полковник Мю Ханенко.Останій у 1670р.в Острозі був офіційно визнаний поляками як гетьман Правобережної України.Натомість П.Дорошенко,згідно волі корсунської ради 1669р.,продовжував дотримуватися протекторату порти з метою створення удільної козацької держави.Однак проти турецької орієнтації виступили запорожці,зокрема уславлений кошовий отаман І.Сірко.У 1672р.,порта перемогла Польщу і за Бучацьким договором забрала собі Поділля,турки визнали у давніх кордонах українську державу,але в їх інтересах було перетворити її у безправного васала.У 1674р.,наступ на Правобережжя розпочали об’єднані московські і козацькі війська гетьмана Самойловича.Вони розбили загони Дорошенка,а Самойлович навіть був проголошений гетьманом усієї України.У відповідь турки з татарами перейшли у наступ і жахливо спустожили Правобережжя.У 1675р.,Дорошенко зрікся турецької протекції,а у 1676-гетьманської булави.Він присягнув на вірність цареві і згодом змушений був переїхати до Москви.Протягом декількох років був воєводою і Вятці.Помер у 1698р.у с.Ярополче під Москвою