23.Суть екологічного податку; новації, внесені у податкове законодавство у зв'язку з введенням екологічного податку.

• Екологічний податок — загальнодержавний обовязковий платіж, який справляється з : фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря

• скидів у водні обєкти забруднюючих речовин

• розміщення

• відходів

• фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками

• фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів

• фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року. Щодо новацій в оподаткування цього податку, то перш за все було змінено його назву, раніше це був — Збір за забруднення навколишнього середовища, а після прийняття Податкового кодексу — Екологічний податок.

1. Встановлено податкову ставку за викиди двоокису вуглицю СО2 — 0,2 гривні за 1 тонну 2.Встановлено податкову ставку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива. Слід очікувати надходжень від авіаційного транспорту, з якого раніше не стягувалися збори за забруднення природного середовища 3.Розрширено базу платників податку, що стягуються з пересувних джерел забруднення у разі використання ними палива.Екологічний податок будуть сплачувати не тільки державні та комерційні підприємства, а також, власники приватного транспорту. 4. Змінено назву податку із Збір за забруднення навколишнього середовища на екологічний податок 5.Реформовано порядок сплати зі стаціонарного джерела6.Збільшено ставки за скиди забруднюючих речовин у ставки та озера у 1,5 рази 8.Скасовано встановлення лімітів забруднення. З 2011 року податок слід сплачувати за фактичні обсяги скидів забруднюючих речовин у водні обєкти та за розміщення спеціально відвединих для цього місцях чи на обєктах. До 2011 року були встановлені ліміти, перевищення яких оподатковувалося в 10-му розмірі.

9.Введено індексацію ставок податку.

24.Плата за землю: платники, об'єкт оподаткування, база оподаткування, механізм розрахунку.

269.1. Платниками податку є:

269.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

269.1.2. землекористувачі.

269.2. Особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.

{ Статтю 269 доповнено пунктом 269.2 згідно із Законом N 4014-VI ( 4014-17 ) від 04.11.2011 }

Стаття 270. Об'єкти оподаткування

270.1. Об'єктами оподаткування є:

270.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

270.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Стаття 271. База оподаткування

271.1. Базою оподаткування є:

271.1.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

271.1.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

271.2. Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. { Абзац другий пункту 286.1 статті 286 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 - набирає чинності з 1 січня 2012 року у частині надання інформації, необхідної для обчислення земельного податку, відповідними державними органами; N 5083-VI ( 5083-17 ) від 05.07.2012 }

286.2. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

{ Пункт 286.2 статті 286 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 }

286.3. Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

{ Пункт 286.3 статті 286 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011, N 4834-VI ( 4834-17 ) від 24.05.2012 }

286.4. За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни. { Пункт 286.4 статті 286 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 4834-VI ( 4834-17 ) від 24.05.2012 }

286.5. Нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

286.6. За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

286.7. Юридична особа зменшує податкові зобов'язання із земельного податку на суму пільг, які надаються фізичним особам відповідно до пункту 281.1 статті 281 цього Кодексу за земельні ділянки, що знаходяться у їх власності або постійному користуванні і входять до складу земельних ділянок такої юридичної особи.

Такий порядок також поширюється на визначення податкових зобов'язань із земельного податку юридичною особою за земельні ділянки, які відведені в порядку, встановленому Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) для безоплатного паркування (зберігання) легкових автомобілів, якими керують інваліди з ураженням опорно-рухового апарату, члени їх сімей, яким відповідно до порядку забезпечення інвалідів автомобілями передано право керування автомобілем, та законні представники недієздатних інвалідів або дітей-інвалідів, які перевозять інвалідів (дітей-інвалідів) з ураженням опорно-рухового апарату.