
- •Конституційне право зарубіжних країн
- •Наука конституційного права зарубіжних держав (предмет, методи, джерела)
- •Виборче право і виборчі системи:
- •Види виборів у зарубіжних країнах :
- •Види виборчих систем у зарубіжних державах:
- •Види партійних систем у зарубіжних країнах:
- •Види політичних партій у зарубіжних державах:
- •Види політичних режимів та їх характерні ознаки
- •Види республіканської форми правління в сучасних державах
- •Види референдумів у зарубіжних країнах
- •Види монархічної форми правління в сучасних державах
- •Законодавчий процес у зарубіжних країнах
- •Види джерел конституційного права у зарубіжних країнах.
- •Конституційні засади місцевого самоврядування у сша
- •Конституційні засади місцевого самоврядування у Великобританії
- •Конституційні засади адміністративно територіального устрою земель та місцевого самоврядування у фрн
- •Конституційні засади територіального устрою і місцевого самоврядування у Франції
- •Конституційні засади територіального устрою і місцевого самоврядування Польської Республіки
- •Конституційні основи територіального устрою рф
- •Конституційно-правові особливості територіального устрою Італії
- •Порядок формування уряду в фрн
- •Порядок формування Сенату сша
- •Зміст та структура Конституції сша
- •Конституційні засади організації судової влади в сша
- •Конституційні засади організації судової влади Франції
- •Конституційні засади організації судової влади фрн
- •Конституційні засади судової влади Великобританії
- •Конституційні засади судової влади Польської Республіки
- •Порядок утворення уряду Польської Республіки
- •Конституційно-правовий статус парламенту Великобританії (та його структура)
- •Конституційно-правовий статус парламенту сша
- •Конституційно-правовий статус парламенту Франції
- •Конституційно-правовий статус парламенту фрн
- •Конституційно-правовий статус парламенту рф
- •Конституційно-правовий статус парламенту Польської Республіки
- •Конституційно-правовий статус монарха (на одному із прикладів Великобританії, Іспанії).
- •Структура Конституції Великобританії
- •Особливості структури Конституції Франції
- •Органи конституційного контролю у Франції
- •Пропорційна виборча система: поняття, види, політико-правові особливості застосування
- •Мажоритарна виборча система: поняття, види, політико-правові особливості застосування
- •Мажоритарно-пропорційна виборча система: зміст, особливості застосування
- •Конституційно-правовий статус глави держави в умовах монархічної форми правління
- •Конституційно-правовий статус глави держави в умовах республіканської форми правління
- •Конституційно-правовий статус глави держави у Великобританії
- •Конституційно-правовий статус глави держави у Польській республіці (порядок обрання, повноваження, відповідальність)
- •Конституційно-правовий статус глави держави у рф (порядок обрання, повноваження, відповідальність)
- •Конституційно-правовий статус глави держави у сша (порядок обрання, повноваження, відповідальність)
- •Конституційно-правовий статус глави держави у Франції (порядок обрання, повноваження, відповідальність)
- •Конституційно-правовий статус глави держави у Федеративній Республіці Німеччина (порядок обрання, повноваження, відповідальність)
- •Концепції закріплення прав людини і громадянина в конституційному праві зарубіжних держав
- •Класифікаційна характеристика Конституції Польської Республіки
- •Класифікаційна характеристика Конституції фрн
- •«Конститутивний» вотум недовіри уряду фрн
- •Конституційне закріплення ісламу у зарубіжних країнах
- •Конституційні закони як джерела конституційного права у зарубіжних країнах
- •Органічні закони як джерела конституційного права у зарубіжних країнах
- •Конституційно-правове регулювання релігійних відносин і статусу церков у зарубіжних державах
- •Особливості конституційно-правового статусу Бундесрату
- •Особливості конституційно-правового статусу Палати громад у Великобританії
- •Особливості конституційно-правового статусу Палати Лордів у Великобританії
- •Конституційно-правовий статус уряду Великобританії (порядок формування, структура, відповідальність)
- •Поняття та види унітарних держав (наведіть приклади)
- •Поняття та види федерації у зарубіжних державах
- •Поняття та зміст виборчого права у зарубіжних державах
- •Поняття та види конституційного контролю
- •Поняття, особливості та структура парламентів
- •Поняття, функції і структура судової влади у зарубіжних державах
- •Структура парламенту Польської Республіки
- •Характерні риси дуалістичної монархії як сучасної форми правління зарубіжних держав
- •Характерні риси парламентської монархії як сучасної форми правління зарубіжних держав
- •Характерні риси президентської республіки як сучасної форми правління зарубіжних держав.
- •Характерні риси змішаної республіки як сучасної форми правління зарубіжних держав
- •Юридична форма глави держави у зарубіжних країнах
- •Дострокове припинення повноважень парламентів зарубіжних держав
- •Конституційно-правові ознаки федеративної держави (див. Пит. №62)
- •Парламентський (депутатський) індемнітет у зарубіжних країнах
- •Парламентська відповідальність урядів у зарубіжних державах
- •Поняття і зміст конституції у зарубіжних країнах
- •Конституційно-правовий статус особи у фрн
- •Конституційно-правовий статус особи у Франції
- •Конституційно-правовий статус президента (порядок обрання, повноваження, відповідальність)
- •Правовий статус особи в країнах арабського світу
- •Структура виконавчої влади Франції
- •Способи формування урядів зарубіжних країн
- •Способи набуття громадянства у зарубіжних державах
- •Способи припинення громадянства у зарубіжних державах
- •Способи прийняття конституцій зарубіжних країн та внесення до них змін
- •Співвідношення понять „конституційне право” і „державне право” у конституційному праві зарубіжних держав.
- •Структура парламентів та їх палат у зарубіжних країнах
- •Склад і структура урядів зарубіжних держав (див. Вище пит. №92)
- •Правове регулювання лобізму у зарубіжних державах
- •Види судових систем у зарубіжних країнах
- •Відповідальність урядів зарубіжних країн: поняття, види
- •Держава як конституційно-правовий інститут у зарубіжних країнах
- •Конституційно-правовий статус депутата парламенту у зарубіжних країнах
- •Моделі територіальної організації влади (місцевого самоврядування) у зарубіжних державах
- •Особливості конституційно-правовий статусу людини і громадянина у Франції
- •Особливості розмежування компетенції між федерацією і штатами в сша
- •Особливості розмежування компетенції між федерацією та землями у фрн
- •Особливості розмежування компетенції між федерацією та землями у Російській Федерації
- •Особливості конституційного статусу глави держави в арабських республіках Глава держави за абсолютної монархії
- •Система органів виконавчої влади зарубіжних держав
- •Форми правління держав арабського світу
- •Поняття та види виборчих цензів
- •Політико-правова природа та особливості застосування нетипових виборчих систем у зарубіжних державах
- •Політико-правова природа монархічної форми правління та її особливості в сучасних державах
- •Політико-правова природа республіканської форми правління та її закріплення в Конституціях зарубіжних держав
- •Види представницького (депутатського) мандату у зарубіжних державах
- •Допоміжні органи та установи при главі держави (завдання, функції, система)
- •Види та статус суб’єктів федерації у рф
- •Особливості здійснення судової функції парламентами зарубіжних держав
Конституційні основи територіального устрою рф
Стаття 1 Конституції РФ встановлює, що Російська Федерація є демократична федеративна правова держава з республіканською формою правління. Вона має всі державно-правничі ознаки державності: свою територію, федеральне громадянство, свою Конституцію, що має вищу юридичну силу і діє на всій території федерації. Федеральна Конституція має перевагу над іншими законами та нормативними актами. Закони та інші нормативні акти, що приймаються у федерації, не повинні суперечити Конституції Російської Федерації. Конституційний суд РФ вирішує справи про відповідальність Конституції Федеральних законів, нормативних актів Президента й Уряду, конституцій республік, статусів та інших нормативних актів суб'єктів федерації.
Державно-правничою ознакою Росії як суверенної держави є наявність системи федеральних органів державної влади. Державну владу в Російській Федерації здійснює Президент РФ, Федеральні збори (Рада Федерації та Державна Дума), Уряд РФ, суди РФ (ст. 11, п. 1 Конституції).
Російська Федерація як суверенна держава має свою державну власність, грошову та кредитну систему, єдність економічного простору, вільне переміщення товарів, послуг та фінансових засобів.
Згідно із ст. 68 Конституції РФ, державною мовою РФ на всій території є російська мова.
Російська Федерація є повноправним суб'єктом міжнародного права.
Конституція РФ (ст.2 п.З) встановлює розмежування предметів відання і повноважень між органами державної влади Російської Федерації та органами влади суб'єктів федерації.
До відання Російської Федерації належать: прийняття та зміна Конституції федерації і федеральних законів, контроль за їх виконанням; федеративний устрій і територія; регулювання і захист прав національних меншостей; встановлення системи федеральних органів законодавчої, виконавчої та судової влади, порядку їх організації і діяльності; формування федеральних органів державної влади; федеральна державна власність та управління нею; встановлення основ державної політики і Федеральної програми в галузі державного, економічного, екологічного, соціального, культурного та національного розвитку федерації; встановлення правових основ єдиного ринку, фінансове, валютне, кредитне, митне регулювання, грошова емісія; основи цінової політики, федеральні економічні служби, включаючи федеральні банки; федеральний бюджет, федеральні податки та збори; федеральні фонди регіонального розвитку; ядерна енергетика; федеральний транспорт, інформація та зв'язок; зовнішня політика та міжнародні відносини федерації, міжнародні договори, питання війни та миру, зовнішньоекономічні відносини; оборона і безпека; судоустрій; прокуратура; кримінальне, кримінально-процесуальне, кримінально-виконавче законодавство, амністія і помилування; цивільне, цивільно-процесуальне та арбітражно-процесуальне законодавство; державні нагороди та інші питання.
Російська федерація складається з республік, країв, областей, міст федерального значення, автономної області, автономних округів - рівноправних суб’єктів федерацій (ст. 5, п. 1 Конституції РФ).
У наш час до складу федерації входить 21 республіка - суб'єкт федерації: Республіка Адигея, Республіка Алтай, Республіка Башкортостан, Республіка Бурятія, Республіка Дагестан, Інгуська Республіка, Кабардино-Балкарська Республіка, Республіка Калмикія-Хальмг Тангч, Карачаєво-Черкеська Республіка, Республіка Карелія, Республіка Комі, Республіка Марій Ел, Республіка Мордовія, Республіка Саха (Якутія), Республіка Північна Осетія, Республіка Татарстан (Татарстан), Республіка Тува, Удмуртська Республіка, Pect публіка Хакасія, Чеченська Республіка, Чуваська Республіка - Чаваш Республіка.
За декларацією про державний суверенітет 1990 року, визнано доцільним суттєве розширення прав республік, автономної області, автономних округів, а також країв і областей. Потім це було зафіксовано в Конституції РФ.
Кожна республіка має свою Конституцію, яка законодавчо закріплює основи її конституційного ладу, права, свободи та обов'язки громадян; систему, принципи організації і діяльності та компетенцію законодавчих, виконавчих, судових і місцевих органів.
Республіки приймають Конституції самостійно і не потребують затвердження вищими органами федерації. Республіки вносять зміни і доповнення до Конституцій, приймають закони, кодекси, слідкують за їх виконанням. Конституції, закони та інші правові акти не повинні суперечити Конституції федерації і федеративним законам. У разі затвердження вищими органами федерації республіки вносять зміни і доповнення до Конституцій, приймають закони, кодекси, слідкують за їх виконанням. Конституції, закони та інші правові акти не повинні суперечити Конституції федерації і федеративним законам. У разі суперечностей між федеративним законом і нормативним правовим актом суб'єкта федерації діє федеральний закон.
Конституції республік закріплюють самостійну систему державних органів.
Республіки - суб'єкти федерації - мають законодавчі, виконавчі та судові органи.
Законодавчі (представницькі) органи, які були утворені замість Верховних Рад, називаються по-різному: Народними зборами, Державними зборами, Конституційними зборами, Законодавчими зборами - Верховним Хуралом, Народним Хуралом, Парламентом тощо.
Це - парламенти республік. Вони є єдиними законодавчими (представницькими) органами, обираються загальними виборами на 4-5 років. Кількісний склад парламенту встановлюється законодавством республіки.
Більшість парламентів є однопалатними, за винятком Державних зборів Башкортостана, Законодавчих зборів Карелії, парламенту Кабардино-Балкарії, а також Державних зборів Республіки Якутія (Саха), які мають двопалатну структуру. Так, Державні збори Якутії мають у своєму складі Палату республіки, яка працює на непостійній основі, і Палату представників, яка працює постійно, на професійній основі.
Республіки мають право встановлювати свої державні мови. В органах державної влади, органах місцевого самоврядування, державних установах республік вони уживаються поряд з державною мовою Російської Федерації. Установлюючи це право, Конституція РФ виходила з того принципу, що мова - це одна з перших ознак народу. Немає мови - немає держави. Державні органи та громадські організації республік вживають заходи по збереженню та розвитку мови.
Повноваження республік закріплюються у Конституції Російської Федерації і в Конституціях республік. Це спільні предмети відання федерації і республік та самостійні (виключні) предмети відання республік.
Місцеве самоврядування:
Відповідно до Конституції РФ (п. 2 ст. 3), народ здійснює свою владу безпосередньо, а також через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Місцеве самоврядування - це спосіб організації та здійснення влади на місцях, який забезпечує самостійне рішення громадянам повноважень місцевої влади. Місцеве самоврядування забезпечує самостійне рішення населенням питань місцевого значення, володіння, користування і розпорядження муніципальною власністю.
Згідно з Конституцією РФ (ст. 12), орган місцевого самоуправління не входить до системи органів державної влади. Місцеве самоврядування здійснюється громадянами шляхом референдуму, виборів та інших форм прямого волевиявлення. До місцевого самоврядування належать міські і сільські поселення, частини цих поселень (райони міст, мікрорайонів, квартали, вулиці тощо).
Система органів місцевого самоуправління є вибірні та інші органи місцевого самоуправління. Представницькі органи (дума, муніципальний комітет, збори представників тощо) складаються з депутатів, обраних на основі загального, рівного та прямого виборчого права при таємному голосуванні, глави муніципальних утворень (глава адміністрації, староста і т. п.) обираються або призначаються.
Органи місцевого самоврядування самостійно управляють муніципальною власністю, формують, затверджують і виконують місцевий бюджет, установлюють місцеві податки та збори, здійснюють охорону громадського порядку, а також вирішують інші питання місцевого значення.
Конституційні поправки та перегляд Конституції РФ регулюються главою 9. Процес внесення поправок і перегляд Конституції дуже складний. Пропозиції про поправки та перегляд положень Конституції можуть вносити Президент РФ, Рада Федерації, Державна дума, Уряд РФ, законодавчі (представницькі) органи суб'єктів федерації, а також не менш як одна п'ята членів Ради Федерації або депутатів Державної думи. Особливо складний процес установлює Конституція для перегляду глави 1 (Основи Конституційного ладу), глави 2 (Права та свободи людини і громадянина), глави 9 (Конституційні поправки та перегляд Конституції). Ці три глави (1, 2, 9) взагалі не можуть бути переглянуті Федеральними Зборами, а якщо пропозицію про перегляд положень глав 1, 2, 9 було підтримано трьома п'ятими голосів від загальної кількості членів Ради Федерації та депутатів Державної думи, то відповідно до федерального Конституційного закону (він до цього часу не підготовлений), скликаються Конституційні Збори.
Конституційні Збори або підтверджують незмінність Конституції або розробляють проект нової Конституції, який приймається Конституційними Зборами двома третинами голосів від загальної кількості їх членів чи виноситься на всенародне голосування.