55.Суть, значення, структура та джерела фінансування дитячих дошкільних установ.

Держава визначає пріоритетну роль дошкільної освіти та створює належні умови для її здобуття.

Державна політика у сфері дошкільної освіти визначається Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами і втілюється центральними органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Держава надає всебічну допомогу сімї у розвитку, вихованні та навчанні дитини; забезпечує доступність і безоплатність дошкільної освіти в державних і комунальних дошкільних навчальних закладах у межах державних вимог до змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти; піклується про збереження та зміцнення здоровя, психологічний і фізичний розвиток дітей; сприяє розвиткові та збереженню мережі дошкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності.

Дошкільна освіта є обовязковою первинною складовою частиною системи безперебійної освіти в Україні.

Дошкільна освіта — цілісний процес, спрямований на:

- забезпечення різнобічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб

- формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду.

Дошкільний вік — базовий етап фізичного, психологічного та соціального становлення особистості дитини.

Систему дошкільної освіти становлять:

- дошкільні навчальні заклади незалежно від підпорядкування, типів і форми власності

- наукові й методичні установи

- органи управління освітою

- освіта та виховання в сімї.

Завданнями дошкільної освіти є:

- збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоровя дитини

- виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу, а також цінностей інших націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля

- формування особистості дитини, розвиток її творчих здібностей, набуття нею соціального досвіду.

Дошкільний навчальний заклад — це заклад, що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту.

Режим роботи дошкільного навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності, тривалість перебування в ньому дітей встановлюється його засновником власником відповідно до законодавства України за погодженням із відповідними органами управління освітою та відповідними органами управління охорони здоровя.

Відповідно до потреб громадян України створюються такі дошкільні навчальні заклади:

- дошкільний навчальний заклад ясла для дітей віком від двох місяців до трьох років, де забезпечується догляд за ними, а також їх розвиток і виховання відповідно до вимог базового компонента дошкільної освіти

- дошкільний навчальний заклад ясла-садок для дітей віком від двох місяців до шести семи років, де забезпечується догляд за ними, розвиток, виховання і навчання відповідно до вимог базового компонента дошкільної освіти

- дошкільний навчальний заклад дитячий садок для дітей від трьох до шести семи років, де забезпечується їх розвиток, виховання і навчання відповідно до вимог базового компонента дошкільної освіти

- дошкільний навчальний заклад дитячий будинок інтернатного типу забезпечує розвиток, виховання, навчання та соціальну адаптацію дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дошкільного та шкільного віку, які перебувають у родинних стосунках і утримуються за рахунок держави

- дошкільний навчальний заклад ясла-садок комбінованого типу для дітей віком від двох місяців до шести семи років, у складі якого можуть бути групи загального розвитку, рн.нсую чого типу, сімейні, прогулянкові, в яких забезпечується дошкільна освіта з урахуванням стану здоровя дітей, їх розумового, психічного, фізичного розвитку

- дитячий будинок сімейного типу — дошкільний навчальний заклад, в якому виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, віком від двох до вісімнадцяти років.

Для задоволення освітніх потреб громадян дошкільний навчальний заклад може входити до складу навчально-виховного комплексу дошкільний навчальний заклад — загальноосвітній навчальний заклад, загальноосвітній навчальний заклад — дошкільний навчальний заклад або до складу обєднання з іншими навчальними закладами.

Для задоволення освітніх, соціальних потреб громадян можуть створюватися дошкільні навчальні заклади із сезонним перебуванням дітей.

Групи у дошкільному навчальному закладі комплектуються за віковими, сімейними, родинними ознаками.

Наповнюваність груп у дошкільних навчальних закладах становить:

- для дітей віком до одного року — до 10 осіб

- для дітей віком від одного до трьох років — до 15 осіб

- для дітей віком від трьох до шести семи років — до 20 осіб

- різновікові — до 15 осіб

- з короткотривалим і цілодобовим перебуванням дітей — до 10 осіб

- в оздоровчий період — до 15 осіб.

У дошкільних навчальних закладах, розташованих у селах, селищах, кількість дітей у групах визначається засновником власником залежно від демографічної ситуації.

Фінансово-господарська діяльність дошкільних навчальних закладів здійснюється відповідно до Закону України Про освіту, законів про бюджет, власність, місцеве самоврядування та інших нормативно — правових актів.

Джерелами фінансування дошкільного навчального закладу є кошти:

- засновника власника

- відповідних бюджетів для державних і комунальних дошкільних навчальних закладів

- батьків або осіб, які їх замінюють

- добровільні пожертвування та цільові внески фізичних і юридичних осіб

- інші кошти, не заборонені законодавством України.

Обсяги фінансування видатків на дошкільну освіту із зведеного бюджету України склали у 2003 році 1710,2 млн. рн.. або 11,4%, у 2004 році — 2059,5 млн. рн.. або 11,2% та у 2005році — 2940,7 млн. грн або 11,0% загального обсягу видатків по галузі. Збільшення обсягів

фінансування повязане із збільшенням кількості цих закладів і кількості дітей.

56. Кошторис витрат дитячого дошкільного закладу є основним документом, який визначає обсяг, цільове спрямування і поквартальний розподіл коштів, призначених на утримання закладу. На основі кошторису передбачаються асигнування в бюджеті й відпускаються кошти для фінансування дитячих дошкільних закладів.Державні дитячі дошкільні заклади створюються за вказівкою міністерств, відомств і виконкомів Рад депутатів трудящих підлеглими їм підприємствами, установами і відділами виконкомів у межах контингентів дітей, встановлених народногосподарським планом.Тривалість перебування дитини в дошкільному закладі, як правило, не повинна перевищувати 9—10 годин на добу. Подовжене до 12—14 годин і цілодобове перебування дітей в дошкільних закладах допускається у випадках, викликаних особливими виробничими умовами, з дозволу виконкомів Рад депутатів трудящих (по дошкільних закладах, що фінансуються з місцевих бюджетів) та вищестоящої організації (по дошкільних закладах, що фінансуються з бюджету.

Кошторис дитячого дошкільного закладу складається . за встановленою Міністерством фінансів України типовою формою. На лицьовій стороні бланка кошторису зазначається повне найменування закладу, його адреса, рік, на який складений кошторис, і бюджет, за рахунок коштів якого фінансується заклад.У кошторисі показуються всі витрати дошкільного закладу і джерела покриття цих затрат: асигнування з бюджету і кошти батьків.

До кошторису витрат дитячого дошкільного закладу не включаються витрати на проведення літніх оздоровчих заходів У разі проведення таких заходів, на додаткові витрати по їх здійсненню складається окремий кошторис. Такий окремий кошторис складається на витрати по утриманню в дитячих садках груп по вивченню іноземних мої., які організуються за рахунок коштів батьків.Кошторис складається по статтях витрат бюджетної класифікації, затвердженої Міністерством фінансів України. Обчислена закладом на майбутній рік сума витрат як в цілому, так і за окремими статтями проводиться в кошторисі у зіставленні з сумами, затвердженими на поточний рік з врахуванням внесених змін, і з фактичними витратами за попередній період — залежно від того, коли складається кошторис.

І При складанні кошторису дитячий дошкільний заклад одночасно керується вказівками вищестоящої організації, якій він підпорядкований, за показниками роботи закладу в майбутньому році Витрати, включені до кошторису, повинні бути обґрунтовані розрахунками, наведеними на бланку кошторису. Проект кошторису з відповідними додатками подається дошкільним закладом вищестоящій організації в установлений строк у двох примірниках, а в разі необхідності — в трьох примірниках. Вищестояща організація, одержавши кошторис дошкільного закладу, передусім встановлює, чи правильно складено кошторис. У кошторисі повинні бути заповнені всі графи, ув'язані суми витрат по окремих статтях з відповідними розрахунками, правильно показані кубатура і площа будинків, а також додані до нього тарифікаційні списки працівників. Потім перевіряється правильність визначення кількості дітей, груп, ставок, складання розрахунків, застосування встановлених норм витрат, включених до кошторису, і дотримання діючого законодавства, а також вказівок по складанню кошторису. Після того, як розглянуті всі розрахунки, уточнені витрати по кожній статті і намічене покриття витрат за рахунок бюджету приведено у відповідність з обсягом асигнувань, передбачених для цієї мети в бюджеті, в бланк кошторису дошкільного закладу записуються остаточні суми витрат (у цілому і по окремих статтях), а також сума витрат, які покриваються коштами бюджету і коштами батьків, з розподілом по кварталах у відповідності із затвердженою поквартальною розбивкою витрат бюджету.

Поквартальний розподіл витрат і надходження плати батьків підготовляється дошкільним закладом після прийняття кошторису вищестоящою організацією. Розподіл витрат повинен враховувати сезонність окремих видів витрат. Всі інші витрати при незмінності протягом року кількості дітей та інших виробничих показників, а також приміщень дошкільного закладу розподіляються рівномірно по кварталах.

57. Кошторис видатків шкіл – інтернатів – основний документ, який визначає обсяг, цільове направлення і поквартальний розподіл асигнувань, відпускаються з бюджету на утримання школи – інтернату. Він складається на календарний рік із обов’язковим заповненням усіх показників. Видатки, які включаються в кошторис, повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками по кожній статті кошторису. Розрахунки складаються на основі показників по числу учнів, класів, педагогічних ставок з додержанням встановлених натуральних норм видатків по окремих видах витрат, діючих цін і тарифів. Визначаються видатки, виходячи з дійсної необхідності у коштах, після чого кошторис подається для перевірки до вищестоящого органу, який його затверджує. Зміни в кошторис школи – інтернату в процесі виконання може вносити тільки вищестоящий орган, який затвердив кошторис. Оформлення цих змін провадиться на основі повідомлення за встановленою формою. Видатки на утримання установ охорони здоров’я повністю провадяться за рахунок бюджетів усіх рівнів, за винятком приватних лікувальних закладів.

58. Видатки на утримання установ охорони здоров’я повністю провадяться за рахунок бюджетів усіх рівнів, за винятком приватних лікувальних закладів. Установи охорони здоров’я поділяються на три основні групи: лікувально – профілактичні установи, до яких належать лікарні і поліклініки, лікарські й фельдшерські пункти, станції швидкої допомоги, переливання крові та інші аналогічні заклади; санітарно – профілактичні установи, тобто санітарно – епідеміологічні, дезінфекційні станції, та заходи по боротьбі з епідеміями; інші установи і заходи по обслуговуванню інвалідів війни, постраждалих від стихійного лиха, по проведенню судово – медичних експертиз. При плануванні видатків бюджету на заклади охорони здоров’я виходять із показників: по лікарнях та інших лікувальних закладах – кількості ліжок; по амбулаторно – поліклінічних установах – кількості лікарняних посад; по фельдшерсько – акушерських пунктах, кількості установ.

59. Для визначення витрат на утримання установ охорони здоровя застосовують такі сітьові показники, як: 1)кількість лікарняних ліжок, 2)кількість лікарських посад,

3)кількість лікарських відвідувань, 4)кількість ліжко-днів.

1. Кількість лікарняних ліжок – головний сітьовий показник для визначення витрат на утримання стаціонарних лікарень. Його розраховують згідно з прогнозом економічного і соціального розвитку. У територіальному розрізі цей показник планують виходячи з демографічних, соціально-економічних, культурно-побутових та інших умов. Зокрема, враховують віковий склад населення, розподіл за статтями, видами зайнятості тощо.

Для визначення потреби в лікарняних ліжках використовують показник процент госпіталізації та оборот ліжка.Процент госпіталізації – (кількість хворих, направлених на госпіталізацію / загальна чисельність населення) * 100%..Оборот ліжка –кількість днів функціонування ліжка в рік / середня тривалість перебування хворого в лікарні.

Потреба в лікарняних ліжках чисельність населення помноженого на процент госпіталізації / оборот ліжка помноженого на 100 відсотків.2. Кількість лікарських посад – показник, що використовується для визначення витрат з амбулаторно-поліклінічного обслуговування населення.Кількість середнього і молодшого медичного персоналу встановлюють у поліклініках за нормами на одну лікарську посаду. Так, на одну посаду лікаря передбачається одна посада середнього медичного персоналу та дві посади на одну посаду хірурга. Кількість молодшого медичного персоналу обчислюють з розрахунку одна посада на кожну посаду лікаря-хірурга та одна посада на дві посади лікарів інших спеціальностей.Лікарська посада є також розрахунковою одиницею для визначення витрат на утримання станцій швидкої медичної допомоги, лікарських здоровпунків тощо.

3.Кількість лікарських відвідувань – показник, що використовується для визначення витрат на придбання медикаментів і перев’язувальних засобів при амбулаторному обслуговуванні населення.Кількість відвідувань у поліклініці визначають виходячи з кількості лікарських посад, кількості годин роботи лікаря на день, норми прийому хворих на годину (в поліклініці – 5 чол. на годину, надання допомоги вдома – 2 чол. на годину) та кільк

4. Кількість ліжко-днів – показник для визначення витрат на харчування хворих і придбання медикаментів.Його розраховують = середньорічна кількість ліжок * кількість днів функціонування ліжка протягом року.

При цьому слід ураховувати, що кількість днів функціонування одного ліжка на рік по кожному профілю різна і визначається з урахуванням фактичних даних за минулі роки.

60. Відповідно до статті 10 Закону України "Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Установити, що умови оплати праці працівників закладів охорони здоров’я, що є учасниками пілотного проекту з реформування системи охорони здоров’я, визначаються згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери"(Офіційний вісник України, 2002 р., № 36, ст. 1699), іншими актами Кабінету Міністрів України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами з питань оплати праці.

2. Надати керівникам закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу та є учасниками пілотного проекту з реформування системи охорони здоров’я, право встановлювати лікарям загальної практики - сімейним лікарям, лікарям-педіатрам дільничним, лікарям-терапевтам дільничним, сестрам медичним загальної практики - сімейної медицини, сестрам медичним дільничним, фельдшерам надбавки за обсяг та якість виконаної роботи в межах фонду заробітної плати, затвердженого у кошторисах.

3. Затвердити Порядок встановлення надбавок за обсяг та якість виконаної роботи працівникам закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу та є учасниками пілотного проекту з реформування системи охорони здоров’я, що додається.