Правопис та відмінювання займенників

1. Особові займенники він і вона в непрямих відмінках мають форми з іншими основами: в називному – він – вона, в родовому – його – її (неї), в да-вальному – йому – їй, у знахідному – його (нього) – її (неї), в орудному – ним – нею, в місцевому – на ньому (нім) – ній.

Форми займенників третьої особи (він, вона, воно, вони) після при-йменників уживаються з приставним н: до нього, за неї, з них. Ор. відмінок має форму з н і без прийменника: ним, нею, ними.

2. Зворотний займенник себе не має називного відмінка.

3. Присвійні, вказівні, питальні та означальні займенники чоловічого роду в місцевому відмінку однини мають дві форми: на моєму і на моїм, на тому і на тім, на кому і на кім, на чому і на чім, на чийому і на чиїм та ін.

4. Складні неозначені і заперечні займенники відмінюються лише в ос-новній частині: абихто, абикого, абикому, деякий, деякого, деякому; ніхто, нікого, нікому, ніким, ні на кому; хто-небудь, на кому-небудь; що-будь, чого-будь, чому-будь, на чому-будь; щось, чогось, чомось, чимсь (і чимось).

5 Хід роботи

5.1 Відповісти на контрольні запитання до практичної роботи.

5.2 Виконати індивідуальні завдання.

6 Індивідуальні завдання для самостійного виконання

Завдання 1 Запишіть прізвища українською мовою. Поясніть їх правопис.

Завдання 2 Від поданих імен утворіть чоловічі та жіночі імена по батькові.

Завдання 3 Утворіть, якщо можливо, форми ступенів порівняння від наведених прикметників.

Завдання 4 Перепишіть речення, запишіть числівники словами. Поясніть їх правопис.

Завдання 5 Запишіть переклад слів. Поясніть правопис суфіксів.

Завдання 6 Провідміняйте займенники.

Завдання 7 Перепишіть речення; розкрийте дужки. Утворіть дієприслівники від дієслів, що в дужках, поясніть їх правопис.

7 Контрольні запитання

7.1 Дайте визначення іменника, займенника, прикметника, числівника, дієслова, дієприслівника.

7.2 Пригадайте особливості правопису самостійних частин мови.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 24 (2 години)

Тема: Складні випадки правопису службових частин мови

1 Мета:

1.1 Навчальна: сформувати навички правильно складати протокол, витяг з протоколу.

1.2 Розвиваюча: розвивати пам'ять, увагу, творче мислення, орфографічну грамотність.

1.3 Виховна: виховувати любов до української мови, літератури.

2 Методичне забезпечення:

2.1 Опорні конспекти.

2.2 Зошит.

2.3 Письмове приладдя.

2.4 Індивідуальні завдання.

3 Література:

3.1 Вороніна В. І. Українська мова: підручник для 10 – 11класів загальноосвітн. навч. закл. / За ред. проф. Чабаненка В. А. – Запоріжжя: Прем’єр, 2005. – 208 с.

3.2 Українська мова: Підруч. для 10 – 11 кл. пік. з укр. та рос. мовами навчання / О.М. Бєляєв та ін. – К.: Освіта, 2001. – 239 с.

4 Теоретичні відомості

Правопис службових частин мови Правопис сполучників

Сполучники, як би вони не утворені, пишуться разом: адже, отже, отож, ніби, начеб, мовби, мовбито, начебто, тобто, абощо, тощо, якщо, притому, притім, причому, проте, зате, затим.

Частина спол. може мати при собі частки, з якими вони пишуться тільки окремо: адже ж, але ж, бо ж, хоч би, все ж. Окремо пишуться: та й, то й, дарма що, так що, тому що, через те що, для того щоб. У кілька спол. перші дві частини пишуться разом: тимчасом як, незважаючи на те що, затим що.

Сполучники з підсилювальними частками пишуться через дефіс: атож-бо, тільки-но, якби-то.