29.Проаналізуйте розвиток українського музичного мистецтва в другій половині 19 ст.

У тісному зв’язку з театром розвивалась і музика.Видатним оперним співаком і композитором був С.Гулак-Артемовський(1813-1873).Він написав вокально-хореографічний дивертисмент «Українське весілля»(1851),музику до водевілю «Ніч напередодні Іванового дня»(1852),пісню «Стоїть явір над водою»,а в 1862р. створив першу українську оперу «Запорожець за Дунаєм».

Також талановитим композитором був П.Сокальський,(1832-1887),якому належить понад 40 творів.

Композитор П.Ніщинський (1832-1896) збирав та здійснював обробку українських народних пісень,писав музичні твори,організовував музичні колективи і керував ними.

Засновник української класичної музики , піаніст, диригент, педагог, збирач пісемного контролю, громадський діяч М.Лисенко(1842-1912), він підніс українську музику на рівень світового мистецтва.

Низку творів високого національного звучання написали учні і послідовники М.Лисенка. Серед них К.Стеценко, який до 35-річчя М.Лисенка написав кантату «Слава Лисенкові».

Також не потрібно забувати і про М.Леонтовича, який був автором класичних обробок українських народних пісень.

Загалом, можна сказати, що цей період подарував українському музичному мистецтві видатних композиторів, які розвивали музичне мистецтво в Україні в ці роки.

30. Національна культура часів незалежності : проблема і здобутки Духовне розкріпачення українського народу, зняття партійно-державного пресингу, політичної цензури, відродження національної свідомості змінили умови розвитку культури.Через матеріальні труднощі ,скорочувалася кількість закладів ,а багато талановитих митців виїжджали за кордон у пошуках достойного заробітку. Загальмувався розвиток кінематографії, за останні роки українські фільми практично не знімаються, а технічні потужності вітчизняних кіностудій використовуються для зйомок реклами та відеокліпів. Не кращі часи переживає книговидавництво і преса - більшість видань на полицях книгарень російськомовні, до того ж видрукувані за межами України.Ще одна проблема української сучасної культурної сфери - переповнення культурного простору зразками зарубіжної масової культури . Ці далеко не найкращі твори маскультури витісняють національну культуру з активного вжитку, особливо в молодіжному середовищі.Найбільшим культурним надбання цього періоду , є повернення забутої та забороненої культурної спадщини. В Україні та за її межами відома творчість І.Марчука (нар. 1936). Його творчість близька до європейського сюрреалізму, ку-бофутуризму і гіперреалізму, демонструється у музеях і виставкових залах Європи, Америки та Австралії . Його мистецтво пройшло випробування часом - радянська влада забороняла його твори і своє визнання він отримав тільки за часів незалежності України.В Україні збереглася мережа державних театрів. У 90-х рр. були спроби створення комерційних репертуарних театрів, але вони виявилися невдалими. Крім звичних для нашого театру жанрів з'являються нові - мюзикл ("Ех, мушкетери, мушкетери!", театр ім. І.Франка у Києві), рок-опера ("Біла ворона"), спектакль-перформанс з використанням технологій театру абсурду ("Не боюся сірого вовка".Сучасна українська популярна музика продовжує розвивати традиції народного мелосу та зарубіжної естради.Далеко за межами України відомі популярні виконавці С.Ротару, В.Зінкевич, І.Попович, О.Білозір, А.Кудлай, Т.Повалій, О.Скрипка, С.Вакарчук, О.Пономарьов, І.Білик, А.Лорак, групи "ВВ", "Океан Ельзи" та ін.Були відбудовані пам'ятки архітектури - культові споруди, знищені за радянських часів: церква Богородиці Пирогощі (1996), Михайлівський Золотоверхий монастир (1998), Успенський собор Києво-Печерської лаври (2000). У 1994 р. було створено Вишгородський історико-культурний заповідник.У Батурині на Чернігівщині реставровано цілий комплекс споруд XVII-XVIII ст.: палац К.Розумовського, цитадель Батуринсь-кої фортеці, скарбницю, Воскресенську церкву. У 2009 р. тут створено Національний історико-культ. заповідник "Гетьманська столиця".