7. Теорії та концепції інформаційного суспільства (д. Белл, е. Тоффлер, Зб. Бжезинський, м. Маклюен, м. Кастельс).

Сучасні інформаційні та телекомунікаційні технології, зростання ролі інформації та знання в суспільстві зумовили появу не лише різноманітних соціальних ефектів, а й призвели до виникнення нових течій суспільної думки, відомих як постіндустріальна теорія, концепція постмодернізму, концепція технотронного суспільства, теорія суспільства знання, концепція інформаційного суспільства, концепція постекономічного суспільства тощо Усі ці визначення, у загальному розумінні, можна об’єднати у єдине поняття «інформаційне суспільство».

Тоффлер описує процес відмирання індустріальної цивілізації у термінах «техносфери», «соціосфери», «інформаційної» та «владної сфери», вказує які революційні зміни у сучасному світі відбуваються у кожній з цих сфер. Основна метафора, що використовуються Тоффлером, - це зіткнення хвиль, що призводить до змін. Так він виокремлює етапи розвитку, спираючись на тип культури – доіндустріальні культури (першу хвилю), індустріальні культури (другу хвилю) та суперіндустріальні культури (третю хвилю)

Виходячи з положень Е. Тоффлера, викладених у його праці [7], головними причинами формування нової владної еліти можна вважати фундаментальні зміни у співвідношенні сили, багатства і знання, зокрема швидке посилення ролі знання та зростання залежності від нього сили і багатства, а також вихід знання з під контролю вузького кола спеціалістів, і оскільки знання перерозподіляються, теж саме відбувається із владою, на них заснованою.

- Розвиток комп'ютерних і телекомунікаційних технологій приводить до збільшення потоків інформації, спрямованих на людину, що призводить до хвороби, яку він назвав "шоком майбутнього".

Виділяє 3 етапи (хвилі) розвитку людської цивілізації:

перша хвиля – аграрна (до ХVІІІ ст.),

друга – індустріальна (до 1950-х рр.),

третя – пост- або суперіндустріальна (з 1950-х рр. до 2025 р.).

Зіткнення хвиль призводить до змін.

• початком становлення постіндустріального суспільства вважає середину XX ст., коли комп'ютерні технології досягай значних результатів у своєму розвитку.

• Знання, здатне породжувати нове знання і бути упровадженим у будь-яку сферу людської діяльності, стає основним ресурсом людства.

• Революція, що відбулася в науці та техніці, робить найглибший вплив на всі сфери людської діяльності.

• у сфері виробництва розвинуті інформаційні та комп'ютерні технології дозволяють знищити попередній порядок масифікації, стандартизації і синхронізації

• перехід до інформаційного суспільства не зводиться тільки до розвитку інформаційних технологій.

• ключовий момент переходу до нового етапу розвитку - момент кризи цивілізації, її повного зживання, у результаті якого цивілізація вже не може розвиватися на старій основі.

• знання стає основою влади в інформаційному суспільстві, - знання може карати, винагороджувати, переконувати і змінювати.

• володіючи знанням, можна вміло обійти небажані ситуації і таким чином уникнути зайвих витрат сил і засобів, воно слугує для примноження багатства і сили.

Д. Белл робить спробу охарактеризувати нові тенденції сьогоднішнього світу, прагне оцінити основні структурні зміни в суспільстві з точки зору їх впливу на науку і технологію, проаналізувати деякі проблеми зміни статусу знання, окреслити сьогоднішні й майбутні риси класу освічених і технічно підготовлених громадян. Ці завдання випливають з методу Д. Белла, ґрунтованого на відносній автономності трьох основних сфер соціального життя - соціальної структури (економіка, техніка, система зайнятості), політичної організації суспільства і культури, на які сьогодні особливо інтенсивно впливають цивілізаційні зміни.

Д. Белл стверджує, що сьогоднішня цивілізація пройшла через доіндустріальну та індустріальну епохи і нині світ стоїть на порозі наступної ери - постіндустріальної; кожна наступна ера несе із собою кращі здобутки попередньої і тим самим породжує історичний прогрес. Не слід забувати про поступальність розвитку, адже постіндустріалізм є продовженням тенденцій, що витікають з індустріалізму..

• для постіндустріального суспільствахарактерним є перехід від виробництва речей до виробництва послуг,

• в постіндустріальному суспільстві набувають широкого розповсюдження нові види послуг: гуманітарна освіта, охорона здоров'я, соціальні служби; і професійні послуги: аналіз і планування, дизайн, програмування тощо.

• межа постіндустріального суспільства тісно пов'язана зі змінами в розподілі занять: спостерігається зростання інтелігенції, професіоналів і "технічного класу".

• якщо індустріальне суспільство є організацією машин і людей для виробництва речей, то центральне місце в постіндустріальному суспільстві займають знання й інновації

• завдяки масовому перетворенню машинної технології в інтелектуальну відбуваються перетворення економічної системи на «постіндустріальне суспільство, де центр ваги переміщується у сферу послуг,

Всі ці зрушення і тенденції перетворюють університети на «захисників» суспільства, які обстоюють необхідність управління не фінансовим, а «людським капіталом» і ставлять фундаментальні питання про співвідношення нових технократичних форм прийняття рішень та політичних структур суспільства.

Белл поділяє історію сусп.. на 3 тсадії:

1.аграгра(основний ресурс-сировина,тип діяльності- видобування,базові тех.-трудомісткі техн.)

2.індустріальний(осн.рес-енергія,тип діял-виготовлення,баз.тех-капіталомісткі тех.)

3.постіндустріальні (інф.знння,послідовна обробка,наукомісткі тех.)

М. Кастельса, який зробив надзвичайно вагомий внесок у розвиток концепції «мережевого суспільства». Всесвітнє визнання йому принесли такі роботи як «Інформаційна епоха: економіка, суспільство і культура»  та «Інтернет-галактика. Міркування щодо Інтернету, бізнесу і суспільства».

- Технології комунікації розглядаються як вирішальний фактор процесу формування певної соціально-економічної системи.

- Ввів поняття “електронне суспільство” та “глобальне село”.

• Електронне суспільство характеризується стрімким розвитком електронних систем та глобалізацією комунікацій,

• За допомогою телекомунікацій, мас-медіа і комп'ютерів електрика ніби продовжує центральну нервову систему людини до утворення так званих «глобальних обійм», де все виявляється взаємопов'язаним, і в результаті формується так зване «глобальне село» - земна куля, пов'язана електрикою, стає не більше села.

Таким чином, ми можемо зробити наступні висновки.

По-перше, аналіз поглядів Е. Тоффлера, Д. Белла та М. Кастельса на владну еліту інформаційного суспільства підтверджують справедливість класифікації Ф. Уебстера на базі основних критеріїв щодо його визначення. Так еліта для Е. Тофлера це когнітаріат, який володіє сучасними засобами зв'язку, комп'ютером та озброєні спеціальними знаннями — тобто сучасними технологіями. Для Д. Белла — це експерти, науковці, що зосереджені у закладах освіти та науки, експертних організаціях. Тобто працюють в інформаційній сфері та на професійному рівні володіють навичками створення та використання інформації. Представник георафічних теорій М. Кастельс вбачає критерій належності до еліти у здатності створювати специфічні мікромережі та впливати через них на маси, які, відповідно є макромережою, через формування та пропозиції масам обмеженого вибору заздалегідь визначених моделей поведінки.

По-друге, не існує єдиного погляду на ступінь інтенсивності циркуляції еліт та її впливовість на владні рішення. За думкою Е. Тоффлера, має відбутися повна заміна еліти, яка полягатиме у відстороненні представників “другої хвилі” від важелів впливу на процеси, та приходу на їх місце лідерів “третьої хвилі”. Досить цікавим є те, що американський вчений передбачає їх досить різнорідний, і навіть, контраверсійний склад, адже кожна мікросоціальна група матиме свою еліту, яка забезпечуватиме її горизонтальні та вертикальні зв'язки з іншими групами. Д. Белл, у свою чергу, передбачає симбіоз еліт. Існуватиме індустріальна еліта, яка буде приймати рішення та забезпечувати їх виконання. Постіндустріальна еліта ж буде забезпечувати експертне супроводження дій влади, підвищуючи тим самим її ефективність, але не матиме вирішального голосу, необхідного для ухвалення того чи іншого рішення. За М. Кастельсом еліта не зміниться, вона лише опанує нові засоби впливу та контролю за масами. Найбільшою ж особливістю стане те, що у цьому процесі найбільших успіхів здобудуть представники транснаціональних корпорацій, що зменшить вплив на маси урядів національних держав.

Зб. Бжезинський

• Постіндустріальне суспільство стає технотронним суспільством, тобто суспільством, формується під впливом техніки та електроніки, особливо розвиненими в сфері комп'ютерів і комунікацій.

• Технотронна революція впливає на характер образного сприйняття дійсності, руйнуються традиційні зв'язки в сім'ї і між поколіннями, суспільне життя фрагментується, незважаючи на тенденції до глобальної інтеграції.

• Життя фрагментується, глобальна реальність все сильніше поглинає індивідуума. Причиною цього є розвиток комунікацій.

• Технотронна революція носить глобальний характер, поступово охоплюючи весь світ. При цьому розвиток масової культури та її експорт із США є закономірним наслідком просторово-часової комунікаційної революції, яка означає кінець ідеології.

• Ця нова революція майже одночасно впливає на всю планету, і в підсумку всі новації та примхи у формах поведінки швидко переміщаються від одного суспільства до іншого.

М. Маклюен

• Технології комунікації розглядаються як вирішальний фактор процесу формування певної соціально-економічної системи.

• Ввів поняття “електронне суспільство” та “глобальне село”.

• Зміна епох – зміна каналів комунікації:

1. Доба дописемного варварства

2. Доба фонетичної писемності

3. Доба “Галактики Гутенберга”

• Доба “Галактики Марконі” (інформаційна доба або електронне суспільство)

• Електронне суспільство характеризується стрімким розвитком електронних систем та глобалізацією комунікацій, що гармонізують людські відносини, перетворюючи планету на “глобальне село”, забезпечують за допомогою поширення аудіовізуальної інформації ефект присутності у центрі будь-яких подій.

• За допомогою телекомунікацій, мас-медіа і комп'ютерів електрика ніби продовжує центральну нервову систему людини до утворення так званих «глобальних обійм», де все виявляється взаємопов'язаним, і в результаті формується так зване «глобальне село» - земна куля, пов'язана електрикою, стає не більше села.